2022-2023 навчальний рік
Модуль 4. Технологія обробки деревини
До них відносяться і дерев'яні лопатки для кухні, які не тільки незамінним інструментом під час приготування їжі, але можуть стати прекрасною основою для натхнення.
Кулінарна лопатка або кухонна лопатка — предмет кухонного начиння, що використовується при приготуванні і сервіруванні страв. Дерев'яні лопатки не впливають на смак продуктів, екологічно безпечні, підходять для будь-якого посуду. Але їх слід берегти від сирості, не залишати надовго у воді й уникати їх контакту з вогнем.
Форма лопатки може бути різною. Різними можуть бути як форма ручки так і форма широкої частини. В широкій частині можуть бути виконані прорізі. В рукоятці може бути отвір для підвішування. Верхні частина ручки може мати більш складну та оригінальну форму. Та частина рукоятки, за яку беруть в руку має бути овальною або плоскою.
Деревина – це природній, волокнистий, екологічний конструкційний матеріал, який отримують зі стовбура дерев.
Від виду дерева походить порода деревини. Порода має свій комплекс властивостей: твердість, колір, міцність, малюнок волокон тощо.
Всі породи поділяють на хвойні та листяні. Листяні в свою чергу поділяють на м’які та тверді. М’які легше обробляти, тверді породи обробляються з більшим зусиллям, але мають і більшу міцність у порівнянні з м’якими.
Тонкі заготовки з деревини мають у порівнянні з фанерою недолік – розколюваність. Тобто міцність такого виробу зменшена через ймовірність руйнування вздовж волокон. Враховуючи цю властивість не можна у виробах конструювати поперек волокон частини, які виступають.
Деревина як і фанера має вади: тріщини, сучки, сколи, гниль тощо. Такі місця важко обробляти, тому біля них краще не розташовувати деталі.
Конструювання виробу
Користуючись банком ідей, у прямокутнику 50х250 мм намалюй у зошиті свою оригінальну форму лопатки.
Виготовлення виробу відбувається за послідовністю:
- розмічання контурів лопатки,
- випилювання лопатки,
- шліфування крайок,
- фарбування, оздоблення,
- опорядження (покриття захисним засобом - олія лляна, вазелінове масло).
Виготовляти виріб для кухні слід з листяних порід деревини з невеликою твердістю. Хвойні породи не підходять через те, що їх деревина насичена ефірними оліями, які можуть передаватися продуктам харчування.
Листяні породи такі як вільха, липа, береза мають однорідну будову, тому випилювання відбувається більш-менш рівномірно. Слід пам’ятати, що випилювання вздовж та поперек волокон буде відрізнятися. Ця різниця залежить від пилочки та від загострення зубчиків пилочки. Особливо уважно та обережно слід випилювати дрібні елементи, вони можуть відколотися.
Випилювання виробу з деревини виконують переважно як і фанеру. Але, якщо у фанері могли сколюватися лише шари шпону, то в деревині може сколотися шматок, наприклад, кутик. Тому слід в таких місцях випилювати обережно без надмірного натиску на пилочку.
Відшліфовану поверхню виробу з деревини можна оздобити різними способами. Поширеним способом є випалювання. Випалювати можна контур малюнка, силует або штампами. Жалом випалювача слід утворювати невеликі точки, які йдуть одна за одно, утворюючи лінію.
Срижневий випалювач має змінні штампи різної форми. Штамп необхідно прикладати усією поверхнею на деревину на малий проміжок часу. Краще потренуватися на обрізках.
4. Заключний етап
Що нового ти дізнався?_____________
Проєкт №2. Для дівчаток. За технологією бісероплетіння
Майстер-класи з виготовлення квітів
Проєкт №2. За технологією ажурного випилювання
1. Організаційно-підготовчий етап
Проєктування нового виробу відбувається за певним порядком дії. Ці дії умовно поділяють на етапи:
- організаційно-підготовчий
- конструкторський
- технологічний
- заключний.
Починається проєктування з завдання. Завдання може поставити учитель, батьки, учень та інші. Є певна проблема і ставиться завдання вирішити її, виготовивши певний виріб.
В першу чергу слід точно сформулювати тему проєкту, мету проєкту та завдання. Наприклад. Тема проєкту "Виріб для свята". Мета та завдання проєкту. Спроєктувати цікавий та корисний виріб. Виготовити виріб або вироби, що можна використати для створення святкової атмосфери, подарувати з нагоди певного свята.
Мета та завдання є основою для обґрунтування проєкту. Тобто, пояснення які переваги та яка користь буде від виконаного проєкту.
Приклад. Протягом року є багато різноманітних свят. Кожне свято має свої символи та значення вжитті людини. Власноруч виготовлені вироби до того чи іншого свята можуть додати йому оригінальності та неповторності. Крім того - це чудова можливість показати свої уміння з обробки матеріалів та уміння творити.
Наступним кроком є формулювання критеріїв (вимог) для майбутнього виробу. Найчастіше такими критеріями є наступні: практичність (функціональність), естетичність (краса), безпечність, економність (дешевий), екологічність (використання вторинної сировини або екоматеріалів), простота виготовлення (технологічність) та інші.
Далі слід знайти зображення подібних виробів (моделі-аналоги) та створити з них збірку (банк ідей). Моделі-аналоги слід відбирати з усього різноманіття відповідно до критеріїв. Адже можуть зустрітися зразки з тих конструкційних матеріалів, що вам ще не відомі або немає необхідних інструментів для їх обробки, занадто складні вироби тощо. Але якщо у моделі є цікава ідея (задумка, особливість), то її можна долучати до банку ідей.
Для створення банку ідей найбільш ефективним способом є використання комп'ютера або смартфона та мережі Інтернет. В браузері в пошуковому рядку слід ввести назву виробу, можна спробувати пошуковий запит записувати по різному. В режимі пошуку зображень пошукова система покаже нам результати. Нам слід їх уважно розглянути та відібрати необхідні.
Якщо виникає потреба, то слід знайти інформацію про сам виріб, його види, конструкційні матеріали, історичні відомості, способи використання тощо. Ця інформація допоможе краще зрозуміти суть проєкту та виконати проєкт на більш високому рівні.
2. Конструкторський етап
В конструкторському етапі слід використати раніше знайдену інформацію та розробити виріб, що має відповідати вимогам (критеріям). Найчастіше виріб трохи вдосконалюють, змінюючи розміри, форму, оздоблення, кількість деталей, тип з'єднання, поєднують декілька виробів в один тощо.
Виконуються орієнтовні розрахунки вартості майбутнього виробу (конструкційні матеріали, витратні матеріали тощо).
Із розроблених варіантів вибирається найбільш вдалий малюнок або ескіз (модель), який підлягає мінімаркетинговим дослідженням, тобто вивченню думки про якість виробу тих, хто буде ним користуватися в майбутньому.
Для опитування розробляється анкета з низкою запитань, наприклад:
- Чи задовольняють Вас естетичний вигляд виробу?
- Чи зручно буде користуватися виробом?
- Чи влаштовує передбачувана ціна виробу?
- Чи безпечний, на Вашу думку, виріб у користуванні?
- Чи придбали б Ви такий виріб?
Також можна провести дослідження на популярних електронних торговельних майданчиках щодо подібних виробів. Та дати відповіді на наступні запитання:
- Чи користуються популярністю подібні вироби?
- Які відгуки покупців щодо подібних виробів?
- Яка максимальна та мінімальна ціна на подібні вироби?
- Які є особливості в подібних виробах?
Відповідно до результатів такого дослідження роблять аналіз відповідей, зауважень та пропозицій, на основі яких доопрацьовують проект майбутнього виробу.
Теоретичний мінімум
Більшість виробів з фанери складаються з декількох деталей. Їх необхідно з'єднати між собою у конструкцію. Найбільш поширеними з'єднаннями є шипове та пазове.
Завдання. 1. Обрати робочий малюнок виробу. (дивись нижче)2. Роздрукуй або замалюй по клітинках у зошит. Розмір клітинки на малюнку 10 мм.3. Внеси зміни до малюнка (спрости, додай своє, поєднай два подібних в одному). Заштрихована область - це майбутні отвори.
Простіші варіанти робіт.
Проєктна документація
Проєктна документація необхідна для фіксування необхідної інформації, своїх ідей, зображень для виготовлення виробу, таблиць з послідовністю виготовлення виробу та іншою інформацією.
3. Технологічний етап
Організація технологічної діяльності
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Правила безпечного та правильного випилювання лобзиком
1. Працювати в спецодязі справними інструментами.
2. Пил не здувати.
3. Не розмовляти та не заважати іншим учням.
4. Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання.
5. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед.
6. Пилочка має бути натягнута.
7. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери.
8. Ззовні випилюють біля лінії, яка має залишитися на деталі.
9. Отвір випилюють біля лінії всередині.
10. Під час роботи не натискати сильно на пилочку.
11. Кутові елементи випилюють з двох сторін.
12. Шилом проколюють отвір тільки на підкладній дошці.
13. Під час повороту на прямий кут пилочку вперед не спрямовують, випилюють на місці повертаючи фанеру.
1. Організаційно-підготовчий етап
Проєктування нового виробу відбувається за певним порядком дії. Ці дії умовно поділяють на етапи:
- організаційно-підготовчий
- конструкторський
- технологічний
- заключний.
Починається проєктування з завдання. Завдання може поставити учитель, батьки, учень та інші. Є певна проблема і ставиться завдання вирішити її, виготовивши певний виріб.
В першу чергу слід точно сформулювати тему проєкту, мету проєкту та завдання. Наприклад. Тема проєкту "Виріб для свята". Мета та завдання проєкту. Спроєктувати цікавий та корисний виріб. Виготовити виріб або вироби, що можна використати для створення святкової атмосфери, подарувати з нагоди певного свята.
Мета та завдання є основою для обґрунтування проєкту. Тобто, пояснення які переваги та яка користь буде від виконаного проєкту.
Приклад. Протягом року є багато різноманітних свят. Кожне свято має свої символи та значення вжитті людини. Власноруч виготовлені вироби до того чи іншого свята можуть додати йому оригінальності та неповторності. Крім того - це чудова можливість показати свої уміння з обробки матеріалів та уміння творити.
Наступним кроком є формулювання критеріїв (вимог) для майбутнього виробу. Найчастіше такими критеріями є наступні: практичність (функціональність), естетичність (краса), безпечність, економність (дешевий), екологічність (використання вторинної сировини або екоматеріалів), простота виготовлення (технологічність) та інші.
Далі слід знайти зображення подібних виробів (моделі-аналоги) та створити з них збірку (банк ідей). Моделі-аналоги слід відбирати з усього різноманіття відповідно до критеріїв. Адже можуть зустрітися зразки з тих конструкційних матеріалів, що вам ще не відомі або немає необхідних інструментів для їх обробки, занадто складні вироби тощо. Але якщо у моделі є цікава ідея (задумка, особливість), то її можна долучати до банку ідей.
Для створення банку ідей найбільш ефективним способом є використання комп'ютера або смартфона та мережі Інтернет. В браузері в пошуковому рядку слід ввести назву виробу, можна спробувати пошуковий запит записувати по різному. В режимі пошуку зображень пошукова система покаже нам результати. Нам слід їх уважно розглянути та відібрати необхідні.
Якщо виникає потреба, то слід знайти інформацію про сам виріб, його види, конструкційні матеріали, історичні відомості, способи використання тощо. Ця інформація допоможе краще зрозуміти суть проєкту та виконати проєкт на більш високому рівні.
2. Конструкторський етап
В конструкторському етапі слід використати раніше знайдену інформацію та розробити виріб, що має відповідати вимогам (критеріям). Найчастіше виріб трохи вдосконалюють, змінюючи розміри, форму, оздоблення, кількість деталей, тип з'єднання, поєднують декілька виробів в один тощо.
Виконуються орієнтовні розрахунки вартості майбутнього виробу (конструкційні матеріали, витратні матеріали тощо).
Із розроблених варіантів вибирається найбільш вдалий малюнок або ескіз (модель), який підлягає мінімаркетинговим дослідженням, тобто вивченню думки про якість виробу тих, хто буде ним користуватися в майбутньому.
Для опитування розробляється анкета з низкою запитань, наприклад:
- Чи задовольняють Вас естетичний вигляд виробу?
- Чи зручно буде користуватися виробом?
- Чи влаштовує передбачувана ціна виробу?
- Чи безпечний, на Вашу думку, виріб у користуванні?
- Чи придбали б Ви такий виріб?
Також можна провести дослідження на популярних електронних торговельних майданчиках щодо подібних виробів. Та дати відповіді на наступні запитання:
- Чи користуються популярністю подібні вироби?
- Які відгуки покупців щодо подібних виробів?
- Яка максимальна та мінімальна ціна на подібні вироби?
- Які є особливості в подібних виробах?
Відповідно до результатів такого дослідження роблять аналіз відповідей, зауважень та пропозицій, на основі яких доопрацьовують проект майбутнього виробу.
3. Технологічний етап
Організація технологічної діяльності
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Правила безпечного та правильного випилювання лобзиком
1. Працювати в спецодязі справними інструментами.
2. Пил не здувати.
3. Не розмовляти та не заважати іншим учням.
4. Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання.
5. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед.
6. Пилочка має бути натягнута.
7. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери.
8. Ззовні випилюють біля лінії, яка має залишитися на деталі.
9. Отвір випилюють біля лінії всередині.
10. Під час роботи не натискати сильно на пилочку.
11. Кутові елементи випилюють з двох сторін.
12. Шилом проколюють отвір тільки на підкладній дошці.
13. Під час повороту на прямий кут пилочку вперед не спрямовують, випилюють на місці повертаючи фанеру.
Орієнтовний технологічний процес
- розмічання
- проколювання отворів
- випилювання за контуром
- випилювання отворів
- обробка крайок
- шліфування поверхні деталей
- фарбування
- складання
Пристосування для випилюванняДля випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Особливості розмічання
На підготовлену поверхню переносять малюнок для випилювання. Способів є декілька. Найбільш розповсюдженим є перенесення зображення за допомогою копіювального паперу. Копіювальний папір блискучою стороною кладуть на поверхню деталі або виробу. Зверху розміщують зображення на папері, перевіряють, чи правильно воно розміщене на деталі. Фіксують рукою та акуратно обводять усі лінії кульковою ручкою, яка уже не пише. Слід пам’ятати, що зрушувати аркуш із зображенням не можна до тих пір, поки вся робота з копіювання не буде виконана. Якщо форма чи конструкція виробу дозволяє, то аркуші із зображенням та копіювальним папером фіксують за допомогою кнопок з пластиковою ручкою . Прямі лінії спочатку намічають штрихами, потім наводять потім під лінійку.
Якщо є можливість роздруковувати зображення на лазерному принтері, то можна використовувати паперові заготовки з малюнками для випилювання (мал. 3, г). Аркуш із малюнком приклеюють до фанери або дошки за допомогою сухого клею (клей-олівець), при цьому варто пам’ятати, що багато клею не потрібно, оскільки потім аркуш буде важко відірвати. Якщо ж папір усе-таки міцно приклеївся до фанери, його можна відірвати, злегка змочивши водою. Такий спосіб нанесення малюнка для випилювання є найбільш точним та швидким. 
Раціональне використання матеріалівЗвичайно, що розміщувати деталі необхідно таким чином, щоб зменшити кількість відходів. Якщо на поверхні фанери є вади, які зменшують міцність виробу або погіршують зовнішній вигляд, то ці місця не використовують у виробу і вони стають відходами.Значна кількість відходів призводить до збільшення вартості виробу.
Особливості випилювання кутів
В ажурному випилюванні найскладнішим є процес випилювання кутів фігурних отворів. Починають роботу з проколювання або свердління отвору недалеко від внутрішнього кута. Закріплюють в лобзику пилочку, пропустивши її крізь отвір. Першим кроком є випилювання в напрямку кута до самої вершини (а). Наступним кроком є повернення пилочки лобзика у зворотному напрямку і випилювання другої сторони кута (б). Другу сторону кута можна випилювати та як показано на малюнку або з отвору. Наступним кроком є випилювання округленої частини отвору (в). 
Гострі кути випилюють також з утворенням петлі. Розглянемо послідовність випилювання зовнішнього кута. Випилювання починають з отвору та виконують впритул до лінії трохи далі лінії (а). Наступним кроком є утворення петлі (б), розмір якої визначається шириною пилочки та шириною фігурного отвору. Зазвичай вона становить близько 3-5 мм. Далі випилюють другу сторону кута (в). 
Особливості шліфування
Шліфування фанери є необхідною технологічною операцією. Шліфують з метою вирівнювання незначних нерівностей та очищення поверхні фанери від бруду, слідів олівця або копіювального паперу, видалення подряпин.
Шліфування можна виконувати як підготовку фанери для обробки, так і перед фарбуванням деталей.
Слід виконувати шліфування лише в напрямку волокон. Таким чином вершини абразивних зерен будуть зрізувати волокна деревини і робити мікроподряпини між волокнами, а не перерізати їх та утворювати нові подряпини.
Якщо поверхня фанери відносно рівна, то можна брати шліфувальну шкурку середньої зернистості, наприклад Р100 або Р120. Для поліпшення якості поверхні перед фарбуванням можна використовувати шліфувальну шкурку із зернистістю Р150, Р180.
Дрібні деталі можна шліфувати на дошці із закріпленою шліфувальною шкуркою. Великі деталі шліфують шліфувальним бруском.
4. Заключний етап Що нового ти дізнався?
Орієнтовний технологічний процес
- розмічання
- проколювання отворів
- випилювання за контуром
- випилювання отворів
- обробка крайок
- шліфування поверхні деталей
- фарбування
- складання
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Якщо є можливість роздруковувати зображення на лазерному принтері, то можна використовувати паперові заготовки з малюнками для випилювання (мал. 3, г). Аркуш із малюнком приклеюють до фанери або дошки за допомогою сухого клею (клей-олівець), при цьому варто пам’ятати, що багато клею не потрібно, оскільки потім аркуш буде важко відірвати. Якщо ж папір усе-таки міцно приклеївся до фанери, його можна відірвати, злегка змочивши водою. Такий спосіб нанесення малюнка для випилювання є найбільш точним та швидким.
Шліфування фанери є необхідною технологічною операцією. Шліфують з метою вирівнювання незначних нерівностей та очищення поверхні фанери від бруду, слідів олівця або копіювального паперу, видалення подряпин.
Шліфування можна виконувати як підготовку фанери для обробки, так і перед фарбуванням деталей.
Слід виконувати шліфування лише в напрямку волокон. Таким чином вершини абразивних зерен будуть зрізувати волокна деревини і робити мікроподряпини між волокнами, а не перерізати їх та утворювати нові подряпини.
Якщо поверхня фанери відносно рівна, то можна брати шліфувальну шкурку середньої зернистості, наприклад Р100 або Р120. Для поліпшення якості поверхні перед фарбуванням можна використовувати шліфувальну шкурку із зернистістю Р150, Р180.
Дрібні деталі можна шліфувати на дошці із закріпленою шліфувальною шкуркою. Великі деталі шліфують шліфувальним бруском.
Речі створювались не лише для естетичного задоволення, адже прикрашаючи оселю, мали практичне застосування.
Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні.
Декоративне у перекладі – прикрашати. Слово ужиткове говорить, що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення.
Декоративно-ужиткове мистецтво поділяють на види за певним призначенням предмета − меблі, взуття, столові прибори, за технікою виготовлення – вишивання, малярство, в’язання, за матеріалом – деревина, текстиль, камінь (використання природних матеріалів), скло, пластмаси, метали та їх сплави (використання штучних матеріалів).
Кожній сучасній українській області притаманні свої декоративно-ужиткові вироби, котрі набули значного розвитку.
Випилювання лобзиком відносно новий, але розповсюджений вид художньої обробки деревини. Виготовляють вироби з тонких дощечок або з фанери. Вироби, оздоблені ажурним випилюванням можна побачити у помешканнях, офісах.
Ажурне випилювання передбачає велику кількість отворів найрізноманітнішої форми, що разом утворюють певний малюнок. Ажурне випилювання відноситься до способів оздоблення, тобто декорування.
Конструкційні матеріали
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Пиляний шпон - тонка пластина деревини, утворена способом пиляння, товщиною до 4 мм.
Дощечка (ламель) - тонка пластина деревини товщиною від 4 мм до 10 мм.
Розмічання виконують так, щоб використати мінімальну кількість фанери.
Способи розмічання на фанері: за креслеником (прості форми), копіюванням (з використанням копіювального паперу), наклеюванням (наклеювання роздруківок з рисунками), за шаблоном (велика кількість однакових деталей).
Виготовлення виробу відбувається за таким орієнтовним технологічним процесом:
- розмічання
- випилювання
- обробка крайок
- обробка поверхні деталей
- фарбування
- складання.
Для ажурного випилювання необхідні отвори. Їх утворюють шилом на підкладній дошці. Шило ставлять перпендикулярно до фанери, яка знаходиться на підкладній дошці. Обертаючи шило отримуємо отвір. Його діаметр має бути таким, щоб пилочка вільно входила.
Для випилювання фасонного отвору звільняють верхній кінець пилочки та просовують в утворений шилом отвір. За допомогою пристосування стискають лобзик та закріплюють пилочку.
Випилюють фасонний отвір. Пилочка має рухатися впритул біля лінії перпендикулярно до площини фанери.
Часто отвори мають гострі кути або загострення. Їх слід випилювати так, щоб рух пилочки відбувався до вершини загострення з обох сторін.
Склеювання клеєм ПВА виконується в такій послідовності:
– підготовка деталей фанери та ДВП до склеювання;
– нанесення клею на поверхні, що підлягають склеюванню;
– притискання місць з’єднання;
– витримка деталей до висихання клею (1-2 год).
Проєкт №1. За технологією контурного випилювання
Поняття про проєкт та проєктування
Проєктуванням називається спланована та послідовна діяльність, що спрямована на вирішення певного завдання, що включає процес виготовлення проекту та підготовку необхідної проєктної документаціїПроєкт - це результат проєктування (виріб та документація).
Особливістю проєктування є послідовний набір дій, що призводять до вирішення завдання та отримання кращого результату за коротший термін. В результаті виконання проекту створюється оригінальний, тобто неповторний продукт. Кількість новизни може бути різною. У 5 класі - мінімальна. Адже тут слід зрозуміти послідовність дій, що сприяє виконанню творчого завдання.
Для виконання творчого проекту тобі необхідно виконати 4 кроки або 4 етапи:
В результаті виконання кожного етапу виконується частина проекту, яка дозволяє продовжувати роботу над проектом.
Види проєктів: практичні (результатом проєкту є виріб), інформаційні (результатом проєкту є реферат, інформаційне дослідження) та інші.
Вимоги або критерії проєкту
Вимоги або критерії - це певні параметри, які висуваються до майбутнього виробу та є орієнтирами для успішної реалізації проєкту.Вимоги дають можливість більш точно поставити завдання, виконати його та оцінити результати.Орієнтовний перелік вимог до виробів:
Більш продуктивною творча діяльність буде тоді, коли буде використаний досвід інших людей, які вирішували ті ж завдання та проблеми. Слід ознайомитися з конструкціями, особливостями функціонування, матеріалами та формами уже створених виробів. Найкраще вирішити дану проблему допоможуть різноманітні малюнки, фото, схеми та інша графічна інформація.
Подібні вироби за призначенням, на основі яких здійснюють розробку власної конструкції виробу, тобто конструювання, називатимемо виробами-аналогами або моделями-аналогами.З моделей-аналогів формують банк ідей. Банк ідей – це набір моделей-аналогів певного виробу, які необхідні для подальшого використання під час конструювання.
Документація для проєкту
Для виготовлення виробу розробляють необхідні зображення. Найчастіше беруть готові зображення та вносять необхідні зміни: спрощують або ускладнюють контури, працюють над візерунком для випилювання, змінюють розміри деталі або окремих елементів, змінюють спосіб з'єднання, додають нові деталі або прибирають зайві.Наприклад, ми знайшли в мережі Інтернет зображення. Але контури занадто складні для випилювання першого виробу з фанери. Також до документації включають інформацію, яка була знайдена та створена в процесі проєктування: теоретичні відомості, таблиці (з переліками конструкційних матеріалів та заготовок, з послідовністю виготовлення тощо), відео з майстер-класами та інша .
Тому ми зменшимо кількість поворотів за рахунок заміни ламаних ліній на хвилясті.
Тому ми зменшимо кількість поворотів за рахунок заміни ламаних ліній на хвилясті.
Крім зображень до документації відносять різноманітні таблиці з переліками заготовок, матеріалів, послідовністю виготовлення тощо.
Практична частина
Виріб має бути (вимоги):- красивий- міцний- дешевий- простий- легкий у виготовленні.Тренувальні вправи
__________________ Обґрунтування проєктуФігурками тварин та людей можна гратися в різні ігри, моделювати певні ситуації або просто використати для прикрашання робочого місця, приміщення. Таку фігурку можна купити або виготовити самому з доступних матеріалів. її можна назвати статичною іграшкою.
Конструювання виробу та моделювання виробу
Тренувальні вправи
Для статичної іграшки можна взяти наступні зразки з банку ідей. Завдання. Рівень 1 (до 9 б). Розфарбуйте кольоровими олівцями фігурку.
Наклейте на картон та виріжте по контуру.Виріжте з картону квадрат розміром 6х6 см (60х60 мм).Загніть внизу язичок фігурки та приклейте до квадрата.
Рівень2. (10-12 б.)
Оберіть зразок до вподоби змалюйте або роздрукуйте його ((Малюнки для друкування для виготовлення)). Внесіть зміни в контури фігурки (приклад дивись вище). Розфарбуйте кольоровими олівцями фігурку. Наклейте на картон та виріжте по контуру.Придумайте фігуру основи розміром приблизно 50х70 мм. Намалюйте її на картоні та виріжте.Загніть внизу язичок фігурки та приклейте до основи.
3. Технологічний етапПравила безпечного пиляння
1. Під час випилювання сидіти прямо, лобзик тримати у зігнутій руці ззовні. 2 . Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання. 3. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед. 4. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача. 5. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери. 6. Випилювати біля лінії, яка має залишитися на деталі. 7. Під час роботи не натискати сильно на пилочку. 8. Повертають фанеру, а не лобзик.
4. Заключний етапЗапиши, які нові терміни ти вивчив та знаєш.
Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) відповідно до встановлених вимог.Самооцінювання - це процес самостійного оцінювання учнями результатів власної діяльності.Взаємооцінювання - це партнерська взаємодія, коли учні допомагають одне одному встановити рівень досягнень.Презентація - це представлення власних досягнень колективу. Для презентації можна використати різноманітні сучасні технічні засоби (комп'ютер, проєктор або екран) та різні способи подання інформації (презентація, плакат, стенд, відео тощо)._________________________________
Правила безпечного пиляння
Модуль 1. Технологія обробки деревинних матеріалів
Поняття про конструкційний матеріал
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Великого поширення набуло використання для виготовлення виробів деревини та матеріалів з деревини. Деревні матеріали легко піддаються обробці різними різальними інструментами.
Шпон
Шпон – це тонкі листи деревини до 3-х міліметрів.
Стругання шпону
Декоративні вироби зі струганого шпону
Пиляний шпон отримують самостійно або купують готовим у вигляді тонких (до 4 мм) дощечок. Для отримання пиляного шпону можна використовувати звичайні пиляльні верстати. Використовують для декоративних робіт, виготовлення дрібних частин виробу.
Фанера
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Непарна кількість необхідна для того, щоб напрям волокон верхнього і нижнього листа шпону збігалися, що полегшує обробку фанери та виготовлення виробів.
Склеювання шпону навхрест волокнами, тобто напрям волокон сусідніх листів шпону розташований (зорієнтований) перпендикулярно (під прямим кутом, під кутом 90 градусів), необхідне для надання фанері міцності за рахунок того, що сусідні листи шпону перешкоджають розколюванню вздовж волокон.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Інколи замість фанери використовують інший конструкційний матеріал – ДВП.
ДВП (деревинна волокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клею.
Поняття про конструкційний матеріал
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Великого поширення набуло використання для виготовлення виробів деревини та матеріалів з деревини. Деревні матеріали легко піддаються обробці різними різальними інструментами.
Шпон
Шпон – це тонкі листи деревини до 3-х міліметрів.
Декоративні вироби зі струганого шпону
Пиляний шпон отримують самостійно або купують готовим у вигляді тонких (до 4 мм) дощечок. Для отримання пиляного шпону можна використовувати звичайні пиляльні верстати. Використовують для декоративних робіт, виготовлення дрібних частин виробу.
Фанера
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Інколи замість фанери використовують інший конструкційний матеріал – ДВП.
ДВП (деревинна волокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клею.
Послідовність виготовлення виробу з фанери
Виріб може складатися з однієї частини або з кількох, які з’єднані між собою. Частина виробу називається деталлю.
Деталь – це виріб, що виготовляють з одного шматка матеріалу без складання.
Заготовка – шматок конструкційного матеріалу, призначений для виготовлення деталі або виробу.
Виготовлення виробу з фанери відбувається за наступною послідовністю:
1. Розмічання 2. Випилювання за контуром 3. Випилювання отворів 4. Обробка крайок 5. Шліфування поверхні 6. Оздоблення 7. СкладанняКожна складова з даного переліку є технологічною операцією.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
Добір та підготовка фанери для виготовлення виробу
Фанера може виготовлятися зі шпону з різних порід деревини. Часто зустрічається фанера з вільхового лущеного шпону (вільхова фанера) або березова фанера. Вільхова фанера дешевша та має рожевий відтінок, більш м'яка та легше пиляється, частіше утворюються сколи шпону. Березова фанера трішки дорожча і має світлий відтінок та більш тверда та важче пиляється, не так сколюється.
За якістю поверхні фанера буває нешліфована або шліфована з однієї, двох сторін. Для відповідальних та якісних виробів краще брати шліфовану фанеру. Шліфована та рівна поверхня прискорить виготовлення виробу та його оздоблення. Якщо одна сторона деталі буде прихована іншими деталями конструкції або закривається, то доцільно використати шліфовану фанеру з однієї сторони. Шліфована фанера значно дорожча за нешліфовану.Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Найчастіше зустрічаються нерівні краї фанери 1, отвори від сучків та сучки 2, сколи 3, вставки 4.
Під час розпилювання фанери на шматки ручним чи механічним способом на верстаті на крайках утворюються сколи волокон шпону. З такою фанерою працювати небезпечно.
Тому крайки та частково поверхню біля крайок фанери шліфують шліфувальними колодками. В цьому місці деталі для випилювання не розташовують.
Ручник лобзик
Випилювання виробів з фанери виконують спеціальною пилкою – лобзиком. Ручні лобзики бувають різної якості, що дають різні результати по якості та комфортності роботи.
Дешевий лобзик (1-1.5$) важко налаштувати на роботу та працювати ним складно через неякісні деталі та погану фіксацію пилочки.
Середній лобзик по якості та вартості (3-6$) має кращу якість виготовлення деталей і відносно невелику вартість дозволяє відносно легко налаштовувати лобзик до роботи та виконувати роботу краще.
Якісний лобзик створений для довгого випилювання має високу якість виготовлення деталей та дозволяє з меншими зусиллями налаштовувати лобзик до роботи та виконувати комфортне випилювання. Але він має високу ціну (від 10$) та інколи виробники роблять так, щоб пилочки підходили тільки цього виробника.
Частини лобзика: рамка (дуга), ручка, притискачі (затискачі, пластини), болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками. Різні виробники виготовляють пилочки різної ширини та розміром зубчика.
Чим тонша пилочка, тим легше повертати її під час випилювання криволінійних контурів. Зубчики пилочки повинні бути напрямлені до ручки. 
Пристосування для випилюванняДля випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.
Правила безпечного пиляння
1. Під час випилювання сидіти прямо, лобзик тримати у зігнутій руці ззовні. 2 . Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання. 3. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед. 4. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача. 5. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери. 6. Випилювати біля лінії, яка має залишитися на деталі. 7. Під час роботи не натискати сильно на пилочку. 8. Повертають фанеру, а не лобзик.
Послідовність виготовлення виробу з фанери
Виріб може складатися з однієї частини або з кількох, які з’єднані між собою. Частина виробу називається деталлю.
Деталь – це виріб, що виготовляють з одного шматка матеріалу без складання.
Заготовка – шматок конструкційного матеріалу, призначений для виготовлення деталі або виробу.
Виготовлення виробу з фанери відбувається за наступною послідовністю:
Кожна складова з даного переліку є технологічною операцією.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
Добір та підготовка фанери для виготовлення виробу
Фанера може виготовлятися зі шпону з різних порід деревини. Часто зустрічається фанера з вільхового лущеного шпону (вільхова фанера) або березова фанера. Вільхова фанера дешевша та має рожевий відтінок, більш м'яка та легше пиляється, частіше утворюються сколи шпону. Березова фанера трішки дорожча і має світлий відтінок та більш тверда та важче пиляється, не так сколюється.
Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Під час розпилювання фанери на шматки ручним чи механічним способом на верстаті на крайках утворюються сколи волокон шпону. З такою фанерою працювати небезпечно.
Тому крайки та частково поверхню біля крайок фанери шліфують шліфувальними колодками. В цьому місці деталі для випилювання не розташовують.
Ручник лобзик
Випилювання виробів з фанери виконують спеціальною пилкою – лобзиком. Ручні лобзики бувають різної якості, що дають різні результати по якості та комфортності роботи.
Дешевий лобзик (1-1.5$) важко налаштувати на роботу та працювати ним складно через неякісні деталі та погану фіксацію пилочки.
Середній лобзик по якості та вартості (3-6$) має кращу якість виготовлення деталей і відносно невелику вартість дозволяє відносно легко налаштовувати лобзик до роботи та виконувати роботу краще.
Якісний лобзик створений для довгого випилювання має високу якість виготовлення деталей та дозволяє з меншими зусиллями налаштовувати лобзик до роботи та виконувати комфортне випилювання. Але він має високу ціну (від 10$) та інколи виробники роблять так, щоб пилочки підходили тільки цього виробника.
Частини лобзика: рамка (дуга), ручка, притискачі (затискачі, пластини), болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками. Різні виробники виготовляють пилочки різної ширини та розміром зубчика.
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.
Правила безпечного пиляння
________
___
_
___________________________
2021-2022 навчальний рік
Проєкт №4. Подарунок до свята
Основна технологія: технологія ажурного випилювання
1. Організаційно-підготовчий етап
Протягом року є багато державних, релігійних, неофіційних, професійних та сімейних свят. Кожне свято має свої символи та значення вжитті людини. Власноруч виготовлені вироби до того чи іншого свята можуть додати йому оригінальності та неповторності. Крім того - це чудова можливість показати свої уміння з обробки матеріалів та уміння творити.
Орієнтовні вимоги до виробу:
- естетичність (гарний зовнішній вигляд, вдалий підбір кольорів),
- оригінальність (внесення змін до зразка виробу),
- міцність (виконання якісних елементів з’єднань або зміцнення їх шляхом збільшення),
- економність (розташування деталей на листкові фанери таким чином, щоб використати якомога меншу площу для розміщення деталей),
- якість (випилювання отворів та контурів деталей біля самих ліній, не спотворюючи візерунок),
- простота конструкції (невелика кількість деталей з простими з’єднаннями),
- зручність у використанні (для кожного виробу може бути різною, але у багатьох виробів це здатність виконувати основну свою роботу).
Зразки робіт. (Банк ідей)
Теоретичний мінімумРечі створювались не лише для естетичного задоволення, адже прикрашаючи оселю, мали практичне застосування.
Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні. Декоративне у перекладі – прикрашати. Слово ужиткове говорить, що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення.
Декоративно-ужиткове мистецтво поділяють на види за певним призначенням предмета − меблі, взуття, столові прибори, за технікою виготовлення – вишивання, малярство, в’язання, за матеріалом – деревина, текстиль, камінь (використання природних матеріалів), скло, пластмаси, метали та їх сплави (використання штучних матеріалів).
Кожній сучасній українській області притаманні свої декоративно-ужиткові вироби, котрі набули значного розвитку.
Випилювання лобзиком відносно новий, але розповсюджений вид художньої обробки деревини. Виготовляють вироби з тонких дощечок або з фанери. Вироби, оздоблені ажурним випилюванням можна побачити у помешканнях, офісах.
Більшість виробів з фанери складаються з декількох деталей. Їх необхідно з'єднати між собою у конструкцію. Найбільш поширеними з'єднаннями є шипове та пазове.
2. Конструкторський етап Завдання. 1. Обрати робочий малюнок виробу. (дивись нижче)2. Роздрукуй або замалюй по клітинках у зошит. Розмір клітинки на малюнку 10 мм.3. Внеси зміни до малюнка (спрости, додай своє, поєднай два подібних в одному). Заштрихована область - це майбутні отвори.
3. Технологічний етап
Інструктаж з охорони праці
1. Під час випилювання сидіти прямо, відрегулювати стілець за висотою.
2. Не нахилятися близько до зони випилювання.
3. Періодично виконувати іншу роботу або відпочивати.
4. Пальці під час випилювання перед пилочкою не ставити.
5. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача.
6. Під час роботи не натискати сильно на пилочку.
7. Тирсу змітають обережно щіткою, а не здувають
Виготовлення виробів відбувається за звичною послідовністю.:
- розмічання
- випилювання за контуром
- випилювання отворів
- обробка крайок
- шліфування поверхні деталей
- фарбування або складання
- складання або фарбування
Особливості шліфування
Шліфування фанери є необхідною технологічною операцією. Шліфують з метою вирівнювання незначних нерівностей та очищення поверхні фанери від бруду, слідів олівця або копіювального паперу, видалення подряпин.
Шліфування можна виконувати як підготовку фанери для обробки, так і перед фарбуванням деталей.
Слід виконувати шліфування лише в напрямку волокон. Таким чином вершини абразивних зерен будуть зрізувати волокна деревини і робити мікроподряпини між волокнами, а не перерізати їх та утворювати нові подряпини.
Якщо поверхня фанери відносно рівна, то можна брати шліфувальну шкурку середньої зернистості, наприклад Р100 або Р120. Для поліпшення якості поверхні перед фарбуванням можна використовувати шліфувальну шкурку із зернистістю Р150, Р180.
Дрібні деталі можна шліфувати на дошці із закріпленою шліфувальною шкуркою. Великі деталі шліфують шліфувальним бруском.
4. Заключний етап Що нового ти дізнався?
Основна технологія: технологія ажурного випилювання
1. Організаційно-підготовчий етап
Протягом року є багато державних, релігійних, неофіційних, професійних та сімейних свят. Кожне свято має свої символи та значення вжитті людини. Власноруч виготовлені вироби до того чи іншого свята можуть додати йому оригінальності та неповторності. Крім того - це чудова можливість показати свої уміння з обробки матеріалів та уміння творити.
Орієнтовні вимоги до виробу:
- естетичність (гарний зовнішній вигляд, вдалий підбір кольорів),
- оригінальність (внесення змін до зразка виробу),
- міцність (виконання якісних елементів з’єднань або зміцнення їх шляхом збільшення),
- економність (розташування деталей на листкові фанери таким чином, щоб використати якомога меншу площу для розміщення деталей),
- якість (випилювання отворів та контурів деталей біля самих ліній, не спотворюючи візерунок),
- простота конструкції (невелика кількість деталей з простими з’єднаннями),
- зручність у використанні (для кожного виробу може бути різною, але у багатьох виробів це здатність виконувати основну свою роботу).
Зразки робіт. (Банк ідей)
Речі створювались не лише для естетичного задоволення, адже прикрашаючи оселю, мали практичне застосування.
Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні. Декоративне у перекладі – прикрашати. Слово ужиткове говорить, що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення.
Декоративно-ужиткове мистецтво поділяють на види за певним призначенням предмета − меблі, взуття, столові прибори, за технікою виготовлення – вишивання, малярство, в’язання, за матеріалом – деревина, текстиль, камінь (використання природних матеріалів), скло, пластмаси, метали та їх сплави (використання штучних матеріалів).
Кожній сучасній українській області притаманні свої декоративно-ужиткові вироби, котрі набули значного розвитку.
Випилювання лобзиком відносно новий, але розповсюджений вид художньої обробки деревини. Виготовляють вироби з тонких дощечок або з фанери. Вироби, оздоблені ажурним випилюванням можна побачити у помешканнях, офісах.3. Технологічний етап
Інструктаж з охорони праці
1. Під час випилювання сидіти прямо, відрегулювати стілець за висотою.
2. Не нахилятися близько до зони випилювання.
3. Періодично виконувати іншу роботу або відпочивати.
4. Пальці під час випилювання перед пилочкою не ставити.
5. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача.
6. Під час роботи не натискати сильно на пилочку.
7. Тирсу змітають обережно щіткою, а не здувають
Виготовлення виробів відбувається за звичною послідовністю.:
- розмічання
- випилювання за контуром
- випилювання отворів
- обробка крайок
- шліфування поверхні деталей
- фарбування або складання
- складання або фарбування
Шліфування фанери є необхідною технологічною операцією. Шліфують з метою вирівнювання незначних нерівностей та очищення поверхні фанери від бруду, слідів олівця або копіювального паперу, видалення подряпин.
Шліфування можна виконувати як підготовку фанери для обробки, так і перед фарбуванням деталей.
Слід виконувати шліфування лише в напрямку волокон. Таким чином вершини абразивних зерен будуть зрізувати волокна деревини і робити мікроподряпини між волокнами, а не перерізати їх та утворювати нові подряпини.
Якщо поверхня фанери відносно рівна, то можна брати шліфувальну шкурку середньої зернистості, наприклад Р100 або Р120. Для поліпшення якості поверхні перед фарбуванням можна використовувати шліфувальну шкурку із зернистістю Р150, Р180.
Дрібні деталі можна шліфувати на дошці із закріпленою шліфувальною шкуркою. Великі деталі шліфують шліфувальним бруском.
____________________________________
Проєкт №2. Підставка під гарячий посуд з термостійкими з’єднаннями.
Основна технологія: ручна обробка деревинних матеріалів
1. Організаційно-підготовчий етап
Готувати страви в глиняних горщиках дуже зручно і зовсім нескладно. Продукти прогріваються повільно і рівномірно. Страви подають до столу гарячими, в горнятку, яке може пошкодити скатертину. Підставка під горнятко або інший гарячий посуд дозволить оригінально сервірувати стіл та зберегти скатертину або серветку від високої температури.
Підставка під горнятко має бути: оригінальною, міцною, стійкою, красивою, дешевою. Оригінальними є підставки з набором листків з фанери або деревини, які наклеєні на основу.
Для підставки можна взяти наступні зразки.
Інформація до проєкту
Поняття про метод фантазування
Найбільш простим способом конструювання є фантазування, тобто уявлення, вигадування людиною чогось нового, невідомого, якого не існує.
Метою методу фантазування є створення чогось нового, такого, чого ще не було. Основне питання фантазування — «а що, коли...». Під час фантазування виріб переноситься до інших умов існування або використання, до яких їх треба заново пристосувати. Також ідеї може підказати сам матеріал або інші предмети.
2. Конструкторський етап
Основні лінії кресленняВироби виготовляють за зображеннями. Вони можуть бути різної складності. Ці зображення виконують за певними правилами, що відомі фахівцям. Одним із правил є лінії, якими виконують різні зображення у техніці.
Лінії креслення
Суцільна товста основна
Контури деталі
Суцільна тонка
Допоміжні лінії
Штрихпунктирна
Вісь симетрії
Деталі для випилювання мають складні контури (суцільна товста основна), тому найкращим варіантом є виконання контуру на сітці (суцільна тонка). Якщо деталь однакова справа і зліва або знизу і зверху, то посередині креслять штрихпунктирну лінію. Розміри деталі визначають за розміром клітинки, яка часто рівна 10 мм, або вказують інший розмір клітинки. Тому достатньо порахувати кількість клітинок по горизонталі та по вертикалі.
Подивіться на зразки листків. Запропонуйте свій варіант листка.
Готувати страви в глиняних горщиках дуже зручно і зовсім нескладно. Продукти прогріваються повільно і рівномірно. Страви подають до столу гарячими, в горнятку, яке може пошкодити скатертину. Підставка під горнятко або інший гарячий посуд дозволить оригінально сервірувати стіл та зберегти скатертину або серветку від високої температури.
Підставка під горнятко має бути: оригінальною, міцною, стійкою, красивою, дешевою. Оригінальними є підставки з набором листків з фанери або деревини, які наклеєні на основу.
Для підставки можна взяти наступні зразки.
Поняття про метод фантазування
Найбільш простим способом конструювання є фантазування, тобто уявлення, вигадування людиною чогось нового, невідомого, якого не існує.
Метою методу фантазування є створення чогось нового, такого, чого ще не було. Основне питання фантазування — «а що, коли...». Під час фантазування виріб переноситься до інших умов існування або використання, до яких їх треба заново пристосувати. Також ідеї може підказати сам матеріал або інші предмети.
2. Конструкторський етап
Вироби виготовляють за зображеннями. Вони можуть бути різної складності. Ці зображення виконують за певними правилами, що відомі фахівцям. Одним із правил є лінії, якими виконують різні зображення у техніці.
Лінії креслення
 | Суцільна товста основна | Контури деталі |
 | Суцільна тонка | Допоміжні лінії |
 | Штрихпунктирна | Вісь симетрії |
Деталі для випилювання мають складні контури (суцільна товста основна), тому найкращим варіантом є виконання контуру на сітці (суцільна тонка). Якщо деталь однакова справа і зліва або знизу і зверху, то посередині креслять штрихпунктирну лінію. Розміри деталі визначають за розміром клітинки, яка часто рівна 10 мм, або вказують інший розмір клітинки. Тому достатньо порахувати кількість клітинок по горизонталі та по вертикалі.
3. Технологічний етап
Виготовлення підставки відбувається за звичною схемою:- розмічання
- випилювання
- обробка крайок
- обробка поверхні деталей
- фарбування або складання
- складання або фарбування
Особливістю контуру деталей у формі листків є наявність зубчиків. Такі деталі краще випилювати в два етапи. Перший етап – випилювання за контуром, що майже дотикається вершин зубчиків. Другий - випилювання зубчиків з одного боку, а потім з іншого. Таким чином зубчики матимуть гострі вершини та впадини.
- розмічання
- випилювання
- обробка крайок
- обробка поверхні деталей
- фарбування або складання
- складання або фарбування
Особливістю контуру деталей у формі листків є наявність зубчиків. Такі деталі краще випилювати в два етапи. Перший етап – випилювання за контуром, що майже дотикається вершин зубчиків. Другий - випилювання зубчиків з одного боку, а потім з іншого. Таким чином зубчики матимуть гострі вершини та впадини.
4. Заключний етап
(Орієнтовний зразок запису)
Виріб відповідає вимогам. Найважче було випиляти ламаний контур листка. Якби я ще раз робив подібний виріб, то я б випиляв більші за розміром листки, щоб підставку можна було використовувати для посуду з більшим дном.
_________________________
Поняття про проектування.
Проєктування – це творча послідовна діяльність людини, що спрямована на вирішення певного завдання (навчальне, побутове, професійне).
Проєкт - це результат проєктування, що складається з документації та виробу або іншого продукту.
Для виконання творчого проекту тобі
необхідно виконати 4 кроки або 4 етапи:
1. Організаційно-підготовчий
(визначення або уточнення завдання, висунення вимог до виробу, пошук малюнків
подібних виробів).
2. Конструкторський етап (на
основі малюнків, інформації, завдань та вимог виконуються необхідні зображення зі змінами для
виготовлення виробу).
3. Технологічний (з'ясування чим, як та в якій послідовності має виготовлятися виріб, виготовлення
виробу за розробленими зображеннями).
4. Заключний (висновки на відповідність вимогам, пропозиції щодо виготовлення, підрахунки витрат на проект).
______________
Проєкт №1. Статична іграшка
Основна технологія: ручна обробка деревинних матеріалів
1. Організаційно-підготовчий етап
Фанера як конструкційний матеріал
Великого поширення набуло використання для виготовлення виробів деревини та матеріалів з деревини. Деревні матеріали легко піддаються обробці різними різальними інструментами.
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Шпон – це тонкі листи деревини до 3-х міліметрів.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Інколи замість фанери використовують інший конструкційний матеріал – ДВП.
ДВП (деревинна волокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клею.
2. Конструкторський етап
Послідовність виготовлення виробу з фанери
Виріб може складатися з однієї частини або з кількох, які з’єднані між собою. Частина виробу називається деталлю.
Деталь – це виріб, що виготовляють з одного шматка матеріалу без складання.
Заготовка – шматок конструкційного матеріалу, призначений для виготовлення деталі або виробу.
Виготовлення виробу з фанери відбувається за наступною послідовністю:
Кожна складова з даного переліку є технологічною операцією.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
Добір та підготовка фанери для виготовлення виробу
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Під час розпилювання фанери на шматки ручним чи механічним способом на верстаті на крайках утворюються сколи волокон шпону. З такою фанерою працювати небезпечно.
Тому крайки та частково поверхню біля крайок фанери шліфують шліфувальними колодками. В цьому місці деталі для випилювання не розташовують.
Ручник лобзик
Випилювання виробів з фанери виконують спеціальною пилкою – лобзиком.
Частини лобзика: рамка, ручка, притискачі, болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Чим тонша пилочка, тим легше повертати її під час випилювання криволінійних контурів. Зубчики пилочки повинні бути напрямлені до ручки.
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.Правила безпечного пиляння
2020-2021 навчальний рік
Правила безпеки та поведінки у майстерні
Завантажити правила безпеки у форматі docx
____________
Проєкт №6. Макет транспортного засобу
Транспортні засоби оточують нас щоденно. Багато іграшок виготовлені теж у вигляді транспортних засобів – іграшкових автомобілів. Термін автомобіль означає – той, що рухається. Можна виконати копію автомобіля різної складності. Найбільш досконалі повторюють найменші деталі та вважаються колекційними і мають велику ціну. Але можна виготовити і прості контурні моделі. Для виготовлення таких макетів можна використати фанеру та деревину.
_____
Презентація до проєкту. Завантажити презентацію.
_____
Завдання.
Дайте відповідь на запитання: де можна застосувати або використати макет транспортного засобу?
Завдання.
Прочитай текст та випиши основні дати з розвитку автомобіля та коротко опиши подію.
Саме іграшка стала прообразом автомобіля. ЇЇ було створено на основі маленького парового двигуна в Китаї Фердинандом Вербістом в 1670-х роках.
Першим транспортним засобом був військовий тягач Кюньо на паровому двигуні, який був зроблений у 1770-х роках.
Різними винахідниками автомобіль поступово вдосконалювався. На початку ХІХ ст з’явилися поряд з паровими автомобілями електроавтомобілі. Однак тогочасний розвиток технологій та техніки не дозволяв виготовити зручний та якісний автомобіль. Наприкінці ХІХ століття до них приєднався автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння. Спочатку вони працювали на газових сумішах, адже бензину тоді ще не було.
Перший автомобіль, який реально використовувався, з бензиновим двигуном був сконструйований одночасно декількома незалежними німецькими винахідниками: Карл Бенц побудував свій перший автомобіль у 1885 в Мангаймі. Незабаром, у 1889 році в Штутгарті Готтліб Даймлер і Вільгельм Майбах сконструювали з нуля автомобіль, щоб він не був схожий на карету, оснащену двигуном. Ці автомобілі і вважаються першими сучасними автомобілями. Перші автомобілі більше нагадували візки або карети з двигунами. На початку ХХ століття в автомобіля вже є виражений відсік для двигуна попереду. В цей час з’являються автомобілі в більшості країн Європи та в США. Виникає багато підприємств з виготовлення автомобілів різних марок.
З розвитком технологій та впровадженням багатьох патентів в автомобілебудування з’являється класичний автомобіль в 20-30-х роках ХХ століття.
Після світової війни з’являється новий образ автомобіля без виражених виступаючих крил, який є домінуючим і на сьогодні.
З часом до автомобіля додають електроніку та комп’ютер, нові конструкційні матеріали, засоби безпеки.
Додаткове завдання.
Відшукай відомості про вітчизняне автобудування та напиши повідомлення обсягом 0,5-1 с.
2. Конструкторський етап
Завдання.
Свердління деревини
За допомогою свердління можна утворювати отвори як малого так і великого діаметра. Отвори малого діаметра свердлять на підкладці спіральними свердлами. Отвори великого діаметра свердлять перовими свердлами теж на підкладці. Підкладну дошку використовують для запобігання сколювання деревини під час виходу свердла з заготовки.
Колеса також можна виготовляти способом свердління. Але для цього беруть спеціальне свердло – корончате, яке має циліндр з зубчиками та свердло для центрування.
Під час свердління отворів великого діаметра необхідно міцно утримувати заготовку, щоб вона не провернулася. Свердління виконують на свердлильному верстаті, що забезпечує перпендикулярність осі свердла до площини заготовки. Під час роботи слід опустити захисний екран. Подавати свердло слід поступово з достатнім зусиллям, яке буде забезпечувати зняття стружки.
4. Заключний етап
Що нового ти дізнався?
__________
Проєкт №5. Кухонне приладдя (лопатка).
До них відносяться і дерев'яні лопатки для кухні, які не тільки незамінним інструментом під час приготування їжі, але можуть стати прекрасною основою для натхнення.
Кулінарна лопатка або кухонна лопатка — предмет кухонного начиння, що використовується при приготуванні і сервіруванні страв. Дерев'яні лопатки не впливають на смак продуктів, екологічно безпечні, підходять для будь-якого посуду. Але їх слід берегти від сирості, не залишати надовго у воді й уникати їх контакту з вогнем.
- естетичність (гарний зовнішній вигляд),
- оригінальність (внесення змін до зразка виробу),
- міцність (форма виробу без тонких елементів),
- економність (розташування деталей таким чином, щоб використати якомога меншу площу заготовки),
- якість (якісна обробка крайок та поверхні),
- зручність у використанні (ручна має бути зручною, не занадто широкою або тонкою, фігурність ручки не повинна зменшувати зручність).
Форма лопатки може бути різною. Різними можуть бути як форма ручки так і форма широкої частини. В широкій частині можуть бути виконані прорізі. В рукоятці може бути отвір для підвішування. Верхні частина ручки може мати більш складну та оригінальну форму. Та частина рукоятки, за яку беруть в руку має бути овальною або плоскою.
Інформація до проєкту
Деревина як конструкційний матеріал
Деревина – це природній, волокнистий, екологічний конструкційний матеріал, який отримують зі стовбура дерев.
Від виду дерева походить порода деревини. Порода має свій комплекс властивостей: твердість, колір, міцність, малюнок волокон тощо.
Всі породи поділяють на хвойні та листяні. Листяні в свою чергу поділяють на м’які та тверді. М’які легше обробляти, тверді породи обробляються з більшим зусиллям, але мають і більшу міцність у порівнянні з м’якими.
Тонкі заготовки з деревини мають у порівнянні з фанерою недолік – розколюваність. Тобто міцність такого виробу зменшена через ймовірність руйнування вздовж волокон. Враховуючи цю властивість не можна у виробах конструювати поперек волокон частини, які виступають.
Деревина як і фанера має вади: тріщини, сучки, сколи, гниль тощо. Такі місця важко обробляти, тому біля них краще не розташовувати деталі.
Користуючись банком ідей, у прямокутнику 50х250 мм намалюй у зошиті свою оригінальну форму лопатки.
3. Технологічний етап
Виготовлення виробу відбувається за послідовністю:
- розмічання контурів лопатки,
- випилювання лопатки,
- шліфування крайок,
- фарбування, оздоблення,
- опорядження (покриття захисним засобом - олія лляна, вазелінове масло).
Виготовляти виріб для кухні слід з листяних порід деревини з невеликою твердістю. Хвойні породи не підходять через те, що їх деревина насичена ефірними оліями, які можуть передаватися продуктам харчування.
Листяні породи такі як вільха, липа, береза мають однорідну будову, тому випилювання відбувається більш-менш рівномірно. Слід пам’ятати, що випилювання вздовж та поперек волокон буде відрізнятися. Ця різниця залежить від пилочки та від загострення зубчиків пилочки. Особливо уважно та обережно слід випилювати дрібні елементи, вони можуть відколотися.
Випилювання виробу з деревини виконують переважно як і фанеру. Але, якщо у фанері могли сколюватися лише шари шпону, то в деревині може сколотися шматок, наприклад, кутик. Тому слід в таких місцях випилювати обережно без надмірного натиску на пилочку.
Відшліфовану поверхню виробу з деревини можна оздобити різними способами. Поширеним способом є випалювання. Випалювати можна контур малюнка, силует або штампами. Жалом випалювача слід утворювати невеликі точки, які йдуть одна за одно, утворюючи лінію.
Срижневий випалювач має змінні штампи різної форми. Штамп необхідно прикладати усією поверхнею на деревину на малий проміжок часу. Краще потренуватися на обрізках.4. Заключний етап
Що нового ти дізнався?_____________
Проєкт №4. Подарунок до свята
Основна технологія: технологія ажурного випилювання
1. Організаційно-підготовчий етап
Протягом року є багато державних, релігійних та неофіційних свят. Кожне свято має свої символи та значення вжитті людини. Власноруч виготовлені вироби до того чи іншого свята можуть додати йому оригінальності та неповторності. Крім того - це чудова можливість показати свої уміння з обробки матеріалів та уміння творити.
Завдання. Оберіть свято з переліку або інше та коротко його опишіть, знайшовши інформацію в мережі "Інтернет".
Перелік деяких свят
Орієнтовні вимоги до виробу:
- естетичність (гарний зовнішній вигляд, вдалий підбір кольорів),
- оригінальність (внесення змін до зразка виробу),
- міцність (виконання якісних елементів з’єднань або зміцнення їх шляхом збільшення),
- економність (розташування деталей на листкові фанери таким чином, щоб використати якомога меншу площу для розміщення деталей),
- якість (випилювання отворів та контурів деталей біля самих ліній, не спотворюючи візерунок),
- простота конструкції (невелика кількість деталей з простими з’єднаннями),
-
зручність у використанні (для кожного виробу може бути різною, але у багатьох виробів це здатність виконувати основну свою роботу).Зразки робіт.
Речі створювались не лише для естетичного задоволення, адже прикрашаючи оселю, мали практичне застосування.
Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні. Декоративне у перекладі – прикрашати. Слово ужиткове говорить, що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення.
Декоративно-ужиткове мистецтво поділяють на види за певним призначенням предмета − меблі, взуття, столові прибори, за технікою виготовлення – вишивання, малярство, в’язання, за матеріалом – деревина, текстиль, камінь (використання природних матеріалів), скло, пластмаси, метали та їх сплави (використання штучних матеріалів).
Кожній сучасній українській області притаманні свої декоративно-ужиткові вироби, котрі набули значного розвитку.
Випилювання лобзиком відносно новий, але розповсюджений вид художньої обробки деревини. Виготовляють вироби з тонких дощечок або з фанери. Вироби, оздоблені ажурним випилюванням можна побачити у помешканнях, офісах.3. Технологічний етап
Інструктаж з охорони праці
1. Під час випилювання сидіти прямо, відрегулювати стілець за висотою.
2. Не нахилятися близько до зони випилювання.
3. Періодично виконувати іншу роботу або відпочивати.
4. Пальці під час випилювання перед пилочкою не ставити.
5. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача.
6. Під час роботи не натискати сильно на пилочку.
7. Тирсу змітають обережно щіткою, а не здувають
Виготовлення виробів відбувається за звичною послідовністю.:
- розмічання
- випилювання за контуром
- випилювання отворів
- обробка крайок
- шліфування поверхні деталей
- фарбування або складання
- складання або фарбування
Шліфування фанери є необхідною технологічною операцією. Шліфують з метою вирівнювання незначних нерівностей та очищення поверхні фанери від бруду, слідів олівця або копіювального паперу, видалення подряпин.
Шліфування можна виконувати як підготовку фанери для обробки, так і перед фарбуванням деталей.
Слід виконувати шліфування лише в напрямку волокон. Таким чином вершини абразивних зерен будуть зрізувати волокна деревини і робити мікроподряпини між волокнами, а не перерізати їх та утворювати нові подряпини.
Якщо поверхня фанери відносно рівна, то можна брати шліфувальну шкурку середньої зернистості, наприклад Р100 або Р120. Для поліпшення якості поверхні перед фарбуванням можна використовувати шліфувальну шкурку із зернистістю Р150, Р180.
Дрібні деталі можна шліфувати на дошці із закріпленою шліфувальною шкуркою. Великі деталі шліфують шліфувальним бруском.
Проєкт №3. Ялинкова іграшка
Основна технологія: технологія ажурного випилювання
1. Організаційно-підготовчий етап
Незабаром новорічне свято, яке є чарівним, магічним та цікавим. Одним із атрибутів свята є ялинка. Тому можна виготовити власноруч іграшку для ялинки. Також можна виготовити святкову фігурку ялинки, яку можна поставити на святковому столі.
Вимоги до ялинкової прикраси:
- естетичність,
- оригінальність,
- міцність,
- економність,
- якість,
- зручність у використанні.
Зразки виробів
Теоретичний мінімум
Ажурне випилювання передбачає велику кількість отворів найрізноманітнішої форми, що разом утворюють певний малюнок. Ажурне випилювання відноситься до способів оздоблення.
Розмічання виконують так, щоб використати мінімальну кількість фанери.
Способи розмічання на фанері: за креслеником (прості форми), копіюванням (з використанням копіювального паперу), наклеюванням (наклеювання роздруківок з рисунками), за шаблоном (велика кількість однакових деталей).
2. Конструкторський етап
Найбільш простим способом конструювання є фантазування, тобто уявлення, вигадування людиною чогось нового, невідомого, якого не існує.
Оберіть малюнок, роздрукуйте або перемалюйте його в зошит. Внесіть свої зміни, фантазуючи.
3. Технологічний етап
Виготовлення виробу відбувається за таким орієнтовним технологічним процесом:
- розмічання
- випилювання
- обробка крайок
- обробка поверхні деталей
- фарбування
- складання.
Для ажурного випилювання необхідні отвори. Їх утворюють шилом на підкладній дошці. Шило ставлять перпендикулярно до фанери, яка знаходиться на підкладній дошці. Обертаючи шило отримуємо отвір. Його діаметр має бути таким, щоб пилочка вільно входила.
Для випилювання фасонного отвору звільняють верхній кінець пилочки та просовують в утворений шилом отвір. За допомогою пристосування стискають лобзик та закріплюють пилочку.
Випилюють фасонний отвір. Пилочка має рухатися впритул біля лінії перпендикулярно до площини фанери.
Часто отвори мають гострі кути або загострення. Їх слід випилювати так, щоб рух пилочки відбувався до вершини загострення з обох сторін.
Склеювання клеєм ПВА виконується в такій послідовності:
– підготовка деталей фанери та ДВП до склеювання;
– нанесення клею на поверхні, що підлягають склеюванню;
– притискання місць з’єднання;
– витримка деталей до висихання клею (1-2 год).
4. Заключний етап
Що нового ти дізнався?
_____________
Поняття про проєктування
Проєкт - це результат проєктування, що складається з документації та виробу.
Проєктування – це творча послідовна діяльність людини, що спрямована на вирішення певного завдання, виготовлення проекту.
Для виконання творчого проекту тобі необхідно виконати 4 кроки або 4 етапи:
1. Організаційно-підготовчий (визначення або уточнення завдання, висунення вимог до виробу, пошук малюнків подібних виробів).
2. Конструкторський етап (на основі малюнків та вимог виконуються зображення з необхідними змінами для виготовлення виробу).
3. Технологічний (виготовлення виробу з розробленими зображеннями).
4. Заключний (висновки на відповідність вимогам, поради щодо виготовлення, підрахунки витрат на проект).
________________
Проєкт №2. Підставка під гарячий посуд з термостійкими з’єднаннями.
Основна технологія: ручна обробка деревинних матеріалів
1. Організаційно-підготовчий етап
Готувати страви в глиняних горщиках дуже зручно і зовсім нескладно. Продукти прогріваються повільно і рівномірно, їжа в них не пригорає, а смаки і запахи продуктів перемішуються і збагачують одні одних. Страви подають до столу гарячими, в горнятку, яке може пошкодити скатертину.
Підставка під горнятко або інший гарячий посуд дозволить оригінально сервірувати стіл та зберегти скатертину або серветку від високої температури.
Підставка під горнятко має бути: оригінальною, міцною, стійкою, красивою, дешевою. Оригінальними є підставки з набором листків з фанери або деревини, які наклеєні на основу.
Для підставки можна взяти наступні зразки.
Поняття про метод фантазування
Найбільш простим способом конструювання є фантазування, тобто уявлення, вигадування людиною чогось нового, невідомого, якого не існує.
Метою методу фантазування є створення чогось нового, такого, чого ще не було. Основне питання фантазування — «а що, коли...». При фантазуванні ви самі створюєте будь-який сюжет, зокрема й казковий, будь-яку ситуацію, будь-яке завдання й самі розв'язуєте все це так, як захочете. При фантазуванні прийнятне будь-яке рішення. Під час фантазування виріб переноситься до інших умов існування або використання, до яких їх треба заново пристосувати. Також ідеї може підказати сам матеріал або інші предмети.
Вироби виготовляють за зображеннями. Вони можуть бути різної складності. Ці зображення виконують за певними правилами, що відомі фахівцям. Одним із правил є лінії, якими виконують різні зображення у техніці.
|
| Суцільна товста основна |
Контури деталі |
|
|
Суцільна тонка |
Допоміжні лінії |
|
|
Штрихпунктирна |
Вісь симетрії |
Деталі для випилювання мають складні контури (суцільна товста основна), тому найкращим варіантом є виконання контуру на сітці (суцільна тонка). Якщо деталь однакова справа і зліва або знизу і зверху, то посередині креслять штрихпунктирну лінію. Розміри деталі визначають за розміром клітинки, яка часто рівна 10 мм, або вказують інший розмір клітинки. Тому достатньо порахувати кількість клітинок по горизонталі та по вертикалі.
2. Конструкторський етап
3. Технологічний етап
- розмічання
- випилювання
- обробка крайок
- обробка поверхні деталей
- фарбування або складання
- складання або фарбування
Особливістю контуру деталей у формі листків є наявність зубчиків. Такі деталі краще випилювати в два етапи. Перший етап – випилювання за контуром, що майже дотикається вершин зубчиків. Другий - випилювання зубчиків з одного боку, а потім з іншого. Таким чином зубчики матимуть гострі вершини та впадини.
4. Заключний етап
(Орієнтовний зразок запису)
Виріб відповідає вимогам. Найважче було випиляти ламаний контур листка. Якби я ще раз робив подібний виріб, то я б випиляв більші за розміром листки, щоб підставку можна було використовувати для посуду з більшим дном.
Проєкт №1. Статична іграшка
Основна технологія: ручна обробка деревинних матеріалів
1. Організаційно-підготовчий етап
Інформація до проєкту.
Фанера як конструкційний матеріал
Великого поширення набуло використання для виготовлення виробів деревини та матеріалів з деревини. Деревні матеріали легко піддаються обробці різними різальними інструментами.
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють вироби.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки тощо.
Шпон – це тонкі листи деревини до 3-х міліметрів.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Інколи замість фанери використовують інший конструкційний матеріал – ДВП.
ДВП (деревинна волокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клею.
2. Конструкторський етап
Послідовність виготовлення виробу з фанери
Виріб може складатися з однієї частини або з кількох, які з’єднані між собою. Частина виробу називається деталлю.
Деталь – це виріб, що виготовляють з одного шматка матеріалу без складання.
Заготовка – шматок конструкційного матеріалу, призначений для виготовлення деталі або виробу.
Виготовлення виробу з фанери відбувається за наступною послідовністю:
Кожна складова з даного переліку є технологічною операцією.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
Добір та підготовка фанери для виготовлення виробу
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Під час розпилювання фанери на шматки ручним чи механічним способом на верстаті на крайках утворюються сколи волокон шпону. З такою фанерою працювати небезпечно.
Тому крайки та частково поверхню біля крайок фанери шліфують шліфувальними колодками. В цьому місці деталі для випилювання не розташовують.
Ручник лобзик
Випилювання виробів з фанери виконують спеціальною пилкою – лобзиком.
Частини лобзика: рамка, ручка, притискачі, болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Чим тонша пилочка, тим легше повертати її під час випилювання криволінійних контурів. Зубчики пилочки повинні бути напрямлені до ручки.
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.Правила безпечного пиляння
______________
_____
_
Матеріали для навчання на 2019-2020 н. р.
Матеріали для опрацювання на карантині
Проєкт №5 Макет транспортного засобу
Відповідно до плану проєкту дати відповіді на запитання. Бажано скористатися теоретичними відомостями для 1-го та 3-го етапів.
2-й етап передбачає виконання малюнка або малюнків, за якими має виготовлятися проєкт
В 3-му етапі у вільній формі записати орієнтовну послідовність виготовлення виробу з вказуванням інструментів та обладнання.
План проєкту
Завантажити презентацію
Транспортні засоби оточують нас
щоденно. Багато іграшок виготовлені теж у вигляді транспортних засобів –
іграшкових автомобілів. Термін автомобіль означає – той, що рухається. Можна
виконати копію автомобіля різної складності. Найбільш досконалі повторюють
найменші деталі та вважаються колекційними і мають велику ціну. Але можна
виготовити і прості контурні моделі. Для виготовлення таких макетів можна
використати фанеру та деревину. Такий макет може бути іграшкою або прикрасою
кімнати.
Орієнтовні вимоги до виробу:
-
естетичність
(гарний зовнішній вигляд),
-
оригінальність
(внесення змін до зразка виробу),
-
міцність
(форма виробу без тонких елементів),
-
економність
(розташування деталей таким чином, щоб використати якомога меншу площу заготовки),
-
якість
(якісна обробка крайок та поверхні),
-
зручність
у використанні (немає бути гострих частин).
Макети транспортного
засобу можна виготовити за різними конструкціями. Найбільш поширеними
конструкціями є контур автомобіля з дощечки, до якого приєднані колеса. Інший
варіант конструкції – дерев’яна основа, до якої з боків кріпляться колеса, а
зверху контур з фанери.
Саме іграшка стала прообразом
автомобіля. ЇЇ було створено на основі маленького парового двигуна в Китаї
Фердинандом Вербістом в 1670-х роках.
Першим транспортним засобом був
військовий тягач Кюньо на паровому двигуні, який був зроблений у 1770-х роках.
Теоретичні відомості до технологічного етапу
Проект №4. Вироби (подарунки) до свята
Перейти до малюнків для випилювання
-----------------
Проект №2. Підставка під гарячий посуд, чашку
Проект №3. Новорічна прикраса
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити