______________________________
Правила безпеки та поведінки у майстерні
Записати у зошит або роздрукувати та вклеїти в зошити. Вивчити правила.
____________________
2024-2025 навчальний рік
Вступ. Рукотворний світ краси
Ремесло — дрібне виробництво за допомогою примітивного знаряддя, для задоволення широких побутових потреб, господарського (раніше й військового) виряду, різного роду будівництва та частин його устаткування.Приклади: гончарство, ковальство, чинбарство, кушнірство, ткацтво, килимарство, плетіння, столярство, теслярство, бондарство, гутництво тощо.
Прикладне мистецтво, декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Межа між ремеслом і мистецтвом (а отже, і між митцем і майстром) є розмитою, про що свідчать терміни «художнє ремесло» або «ужиткове мистецтво» (тобто, прикладне мистецтво). Декоративне означає «прикрашати», а ужиткове — означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.Поділ прикладного мистецтва на види здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін.
Робоче місце – це ділянка майстерні з необхідним обладнанням, інструментами та матеріалами, на якій виконуються практичні роботи.Правила безпеки1. Заходити у майстерню можна тільки з дозволу учителя.2. Одягнути спецодяг, застібнути його на усі ґудзики та зав’язати на усі зав’язки.3. Дістати необхідні речі для виконання теоретичних або практичних робіт. Непотрібні речі слід прибрати.4. Працювати тільки справними інструментами.5. Виконувати тільки ті роботи, які задав учитель на своєму робочому місці.6. Інструментами працювати обережно та бережливо. 7. Використовувати інструменти та технологічне обладнання лише за призначенням. 8. Не чіпати без дозволу учителя верстати, не натискати кнопки та не крутити рукоятки.9. Під час роботи не розмовляти, не заважати іншим.10. Стружку ні в якому разі не здувати, її слід обережно змітати спеціальною щіткою.11. Робоче місце залишити після роботи чистим, інструменти складеними.12. Про всі нестандартні ситуації (травми, вихід з ладу верстатів, поламка інструментів) відразу доповідати учителя для вжиття необхідних заходів
Що допомагає обрати виріб для виготовлення та творчої роботи (проєкту)- твій пізнавальний інтерес (що цікаво?)- твої потреби (що потрібно?)- потреби батьків, родичів, знайомих (що їх потрібно?)- рекомендації учителя (що можна зробити, щоб навчитися?)- потреби суспільства, школи тощо (що можна виготовити для користі спільного користування?)Теми проєктів найкраще обговорювати з учителем, однокласниками, батьками. Саме обговорення є запорукою найкращих рішень. Під час обговорення визначається яка мета виготовлення виробу, тобто, для чого буде виготовлений виріб і як він буде використаний? Мета дає загальний напрямок діяльності. Для того, щоб виготовити виріб на основі поставленої мети слід визначити завдання.
Що впливає на якість виготовлення виробуЯкість продукції — сукупність властивостей продукції, які визначають ступінь придатності її для використання за призначенням.- якість матеріалу- кваліфікація майстра (знання та уміння)- якість обладнання- умови праці
Поняття про конструкційний матеріал.З яких матеріалів виготовлені речі, що нас оточують?Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.Витратні матеріали – клей, фарби, нитки тощо.Великого поширення набуло використання для виготовлення різноманітних виробів деревини та матеріалів з неї. Деревинні матеріали мають в основі деревину (тирсу, стружку, волокна, листи), що за допомогою клею сформована у конструкційний матеріал різного розміру. Наприклад на основі дерев’яної тирси виготовляють ДСП.Для виготовлення окремих виробів чи частин виробів та для отримання деяких деревинних матеріалів використовують тонкі листи деревини.Шпон – це тонкі листи деревини товщиною зазвичай до 3-х міліметрів. Деякі види шпону можуть мати 4 мм.Шпон буває пиляним, струганим та лущеним.Фанера як конструкційний матеріал
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Непарна кількість необхідна для того, щоб напрям волокон верхнього і нижнього листа шпону збігалися, що полегшує обробку фанери та виготовлення виробів.
Склеювання шпону навхрест волокнами, тобто напрям волокон сусідніх листів шпону розташований (зорієнтований) перпендикулярно (під прямим кутом, під кутом 90 градусів), необхідне для надання фанері міцності за рахунок того, що сусідні листи шпону перешкоджають розколюванню вздовж волокон.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Фанера може мати вади (сколи, тріщини, сліди гілок - сучок, відклеювання шпону тощо). Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Історичні відомості про фанеруПоходження терміна: Слово "фанера" походить з західноєвропейських мов, означає "шпон".
Перші згадки: вважається, що перші спроби виготовлення фанери були зроблені в Китаї ще в древні часи. Однак сучасна фанера, яку ми знаємо сьогодні, почала розвиватися в Європі.
Розвиток технології: У кінець XVIII століття в Англії був винайдений перший станок для виробництва фанери, який створив британський винахідник Самюел Бентам.
Важливі інновації: У 1917 році американський винахідник Генрі Л. Хаскелл розробив водостійкий клей, що відкрив нову еру в застосуванні фанери, особливо для морського і повітряного транспорту.
Використання фанериФанера спочатку використовувалася в різних сферах завдяки своїм властивостям та легкості. Ось кілька основних напрямків, де вона знайшла своє застосування:
Меблеве виробництво:
Використовувалася для виготовлення меблів, таких як столи, стільці та шафи.Будівництво:
Застосовувалася як обшивка для стін та підлог, а також для виготовлення конструкційних елементів.Транспорт:
Вперше фанеру використовували для виготовлення деталей автомобілів та літаків, оскільки вона легка і міцна.Декор та мистецтво:
Застосовувалася в декораціях та для виготовлення художніх виробів.Промисловість:
Використовувалася в упаковці та виробництві різних товарів завдяки своїй міцності та гнучкості.Фанера, завдяки своїм властивостям, стала універсальним матеріалом, який активно використовується в багатьох галузях і до сьогодРаціональне використання матеріалівВикористовувати матеріали слід економно та раціонально, тобто розумно.
Шляхи для економного використання фанериЗміна форми деталейПродумане розташування деталей на листу фанериПродумана послідовність виготовлення
Результат економного використання фанериЗменшення вартості виробуЗменшення кількості відходівЗбільшення кількості продукції
Інструменти та пристосування для випилювання
Фанера як конструкційний матеріал
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Фанера може мати вади (сколи, тріщини, сліди гілок - сучок, відклеювання шпону тощо). Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Частини лобзика: рамка (дуга), ручка, притискачі (затискачі, пластини), болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками. Різні виробники виготовляють пилочки різної ширини та розміром зубчика.
Чим тонша пилочка, тим легше повертати її під час випилювання криволінійних контурів. Зубчики пилочки повинні бути напрямлені до ручки. 
Пристосування для випилюванняДля випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.
Правила безпечного пиляння
1. Під час випилювання сидіти прямо, лобзик тримати у зігнутій руці ззовні. 2 . Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання. 3. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед. 4. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача. 5. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери. 6. Випилювати біля лінії, яка має залишитися на деталі. 7. Під час роботи не натискати сильно на пилочку. 8. Повертають фанеру, а не лобзик.
Орієнтовна послідовність обробки фанери1. Розмічання 2. (4) Випилювання за контуром3. (2) Утворення отворів4. (3)Випилювання отворів5. Обробка крайок6. Шліфування поверхні7. (8) Оздоблення8. (7) Складання
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками.
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.
Правила безпечного пиляння
Розмічання копіюванням
На підготовлену поверхню переносять малюнок для випилювання. Способів є декілька. Найбільш розповсюдженим є перенесення зображення за допомогою копіювального паперу. Копіювальний папір блискучою стороною кладуть на поверхню деталі або виробу. Зверху розміщують зображення на папері, перевіряють, чи правильно воно розміщене на деталі. Фіксують рукою та акуратно обводять усі лінії олівцем. Слід пам’ятати, що зрушувати аркуш із зображенням не можна до тих пір, поки вся робота з копіювання не буде виконана. Якщо форма чи конструкція виробу дозволяє, то аркуші із зображенням та копіювальним папером фіксують за допомогою кнопок з пластиковою ручкою . Прямі лінії спочатку намічають штрихами, потім наводять потім під лінійку.
Тренувальні вправи
Розміщення на фанері з врахуванням раціонального використання конструкційного матеріалу
2023-2024 навчальний рік
__________________
Модуль 4. Технологія обробки деревини
1. Як виявити потреби у виготовленні виробів. Вибір об’єкта праці для його виготовлення й оздоблення. Що робить кухню по домашньому милою і затишною? Звичайно ж, ті дрібнички, які виготовлені своїми руками. Вони не тільки привносять дух творчості та оригінальності, але є надійними помічниками будь-якої господині.До них відносяться і дерев'яні лопатки для кухні, які не тільки незамінним інструментом під час приготування їжі, але можуть стати прекрасною основою для натхнення.
Кулінарна лопатка або кухонна лопатка — предмет кухонного начиння, що використовується при приготуванні і сервіруванні страв. Дерев'яні лопатки не впливають на смак продуктів, екологічно безпечні, підходять для будь-якого посуду. Але їх слід берегти від сирості, не залишати надовго у воді й уникати їх контакту з вогнем.
Завдання 1. Запиши у зошит. Орієнтовні критерії (вимоги) до виробу:- естетичність (гарний зовнішній вигляд),- функціональність (мати можливість використовувати за призначенням та якісно виконувати роботу)- оригінальність (внесення змін до зразка виробу),- міцність (форма виробу без тонких елементів),- економність (розташування деталей таким чином, щоб використати якомога меншу площу заготовки),- якість (якісна обробка крайок та поверхні),- зручність у використанні (ручна має бути зручною, не занадто широкою або тонкою, фігурність ручки не повинна зменшувати зручність).
Ознайомлення з варіантамиФорма лопатки може бути різною. Різними можуть бути як форма ручки так і форма широкої частини. В широкій частині можуть бути виконані прорізі. В рукоятці може бути отвір для підвішування. Верхні частина ручки може мати більш складну та оригінальну форму. Та частина рукоятки, за яку беруть в руку має бути овальною або плоскою.
Завдання 2. Пошукай в мережі Інтернет інші варіанти лопатки та доповни банк ідей.
Конструкційні матеріали. Завдання 3. Запиши виділений синім курсивом текст.
Деревина – це природній, волокнистий, екологічний конструкційний матеріал, який отримують зі стовбура дерев.
Від виду дерева походить порода деревини. Порода має свій комплекс властивостей: твердість, колір, міцність, малюнок волокон тощо.
Всі породи поділяють на хвойні та листяні. Листяні в свою чергу поділяють на м’які та тверді. М’які легше обробляти, тверді породи обробляються з більшим зусиллям, але мають і більшу міцність у порівнянні з м’якими.
Тонкі заготовки з деревини мають у порівнянні з фанерою недолік – розколюваність. Тобто міцність такого виробу зменшена через ймовірність руйнування вздовж волокон. Враховуючи цю властивість не можна у виробах конструювати поперек волокон частини, які виступають.
Деревина як і фанера має вади: тріщини, сучки, сколи, гниль тощо. Такі місця важко обробляти, тому біля них краще не розташовувати деталі.
Про ручний лобзикПерший ручний лобзик з'явився ще у 16 столітті. Інструмент був виготовлений з дерева і мав П-подібну форму (пилка, зрозуміло, була з металу). Він був маленькою версією пилки по дереву з можливістю натягування ріжучого полотна (пилочки). Потім для зручності змінився спосіб натягування пилочки. Натягування пилочки за рахунок пружності П-подібної рамки виявилося зручнішим і спростило конструкцію лобзика. Ручні лобзики використовували для виготовлення дрібних деталей зі складною криволінійною формою або бля деталей мозаїки та інших видів декорування виробів з деревини. 
Конструювання виробуКористуючись банком ідей, у прямокутнику 50х250 мм намалюй у зошиті свою оригінальну форму лопатки.
Технологічний процес виготовлення простого виробу.
Виготовлення виробу відбувається за послідовністю:
- грубе шліфування поверхні заготовки,- розмічання контурів лопатки,
- випилювання лопатки,
- шліфування крайок,
- чистове шліфування поверхні виробу,- фарбування, оздоблення,
- опорядження (покриття захисним засобом - олія лляна, вазелінове масло).
Виготовляти виріб для кухні слід з листяних порід деревини з невеликою твердістю. Хвойні породи не підходять через те, що їх деревина насичена ефірними оліями, які можуть передаватися продуктам харчування.
Листяні породи такі як вільха, липа, береза мають однорідну будову, тому випилювання відбувається більш-менш рівномірно. Слід пам’ятати, що випилювання вздовж та поперек волокон буде відрізнятися. Ця різниця залежить від пилочки та від загострення зубчиків пилочки. Особливо уважно та обережно слід випилювати дрібні елементи, вони можуть відколотися.
Випилювання виробу з деревини виконують переважно як і фанеру. Але, якщо у фанері могли сколюватися лише шари шпону, то в деревині може сколотися шматок, наприклад, кутик. Тому слід в таких місцях випилювати обережно без надмірного натиску на пилочку.
Відшліфовану поверхню виробу з деревини можна оздобити різними способами. Поширеним способом є випалювання. Випалювати можна контур малюнка, силует або штампами. Жалом випалювача слід утворювати невеликі точки, які йдуть одна за одно, утворюючи лінію.
Срижневий випалювач має змінні штампи різної форми. Штамп необхідно прикладати усією поверхнею на деревину на малий проміжок часу. Краще потренуватися на обрізках.
4. Заключний етап
Що нового ти дізнався? Які нові слова ти вивчив?Які подібні вироби можна виготовити таким способом?
До них відносяться і дерев'яні лопатки для кухні, які не тільки незамінним інструментом під час приготування їжі, але можуть стати прекрасною основою для натхнення.
Кулінарна лопатка або кухонна лопатка — предмет кухонного начиння, що використовується при приготуванні і сервіруванні страв. Дерев'яні лопатки не впливають на смак продуктів, екологічно безпечні, підходять для будь-якого посуду. Але їх слід берегти від сирості, не залишати надовго у воді й уникати їх контакту з вогнем.
Форма лопатки може бути різною. Різними можуть бути як форма ручки так і форма широкої частини. В широкій частині можуть бути виконані прорізі. В рукоятці може бути отвір для підвішування. Верхні частина ручки може мати більш складну та оригінальну форму. Та частина рукоятки, за яку беруть в руку має бути овальною або плоскою.
Завдання 3. Запиши виділений синім курсивом текст.
Деревина – це природній, волокнистий, екологічний конструкційний матеріал, який отримують зі стовбура дерев.
Від виду дерева походить порода деревини. Порода має свій комплекс властивостей: твердість, колір, міцність, малюнок волокон тощо.
Всі породи поділяють на хвойні та листяні. Листяні в свою чергу поділяють на м’які та тверді. М’які легше обробляти, тверді породи обробляються з більшим зусиллям, але мають і більшу міцність у порівнянні з м’якими.
Тонкі заготовки з деревини мають у порівнянні з фанерою недолік – розколюваність. Тобто міцність такого виробу зменшена через ймовірність руйнування вздовж волокон. Враховуючи цю властивість не можна у виробах конструювати поперек волокон частини, які виступають.
Деревина як і фанера має вади: тріщини, сучки, сколи, гниль тощо. Такі місця важко обробляти, тому біля них краще не розташовувати деталі.
Конструювання виробу
Користуючись банком ідей, у прямокутнику 50х250 мм намалюй у зошиті свою оригінальну форму лопатки.
Виготовлення виробу відбувається за послідовністю:
- розмічання контурів лопатки,
- випилювання лопатки,
- шліфування крайок,
- фарбування, оздоблення,
- опорядження (покриття захисним засобом - олія лляна, вазелінове масло).
Виготовляти виріб для кухні слід з листяних порід деревини з невеликою твердістю. Хвойні породи не підходять через те, що їх деревина насичена ефірними оліями, які можуть передаватися продуктам харчування.
Листяні породи такі як вільха, липа, береза мають однорідну будову, тому випилювання відбувається більш-менш рівномірно. Слід пам’ятати, що випилювання вздовж та поперек волокон буде відрізнятися. Ця різниця залежить від пилочки та від загострення зубчиків пилочки. Особливо уважно та обережно слід випилювати дрібні елементи, вони можуть відколотися.
Випилювання виробу з деревини виконують переважно як і фанеру. Але, якщо у фанері могли сколюватися лише шари шпону, то в деревині може сколотися шматок, наприклад, кутик. Тому слід в таких місцях випилювати обережно без надмірного натиску на пилочку.
Відшліфовану поверхню виробу з деревини можна оздобити різними способами. Поширеним способом є випалювання. Випалювати можна контур малюнка, силует або штампами. Жалом випалювача слід утворювати невеликі точки, які йдуть одна за одно, утворюючи лінію.
Срижневий випалювач має змінні штампи різної форми. Штамп необхідно прикладати усією поверхнею на деревину на малий проміжок часу. Краще потренуватися на обрізках.
4. Заключний етап
Що нового ти дізнався?_________________
Розділ. Технології в побутовій діяльності.
Тема 1. Культура харчування.
Завдання 2. Переглянути деякі відео за кодами або посиланнями (які зацікавили тебе).
Тема 2. Продаж і купівля продуктів харчування.
Модуль 3. Технологія мозаїки
Мозаїка по деревині – це декоративне зображення на дерев'яній основі виконане з деревини або інших матеріалів.
Технологій виконання мозаїки є багато. Їх можна класифікувати за різними ознаками: розміщення на основі (врізанння або вклеювання та наклеювання), матеріали (деревина, шпон, зрізи, метали тощо).
Стаття з Вікіпедії про мозаїку
___
Додаткова інформація
Класифікація мозаїк по деревині у вигляді ментальної карти. 
Завантажити матеріал у форматі зображення jpg.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
Мозаїка у виробах
Матеріали для мозаїки
Шпон струганий - це тонкі листи деревини товщиною 0,4-1,0 мм, отримані способом стругання.
Пиляний шпон - це тонкі пластини деревини отримані способом пиляння товщиною 2.5-4.5 мм.
Ламель - тонка дощечка товщиною до 8 мм.
Фанера використовується рідко, переважно для навчальних цілей через свою міцність.
Торцеві зрізи - зрізи, отримані шляхом поперечного пиляння або стругання деревини, гілок.
Для мозаїки використовують різні породи деревини. Їх спеціально підбирають за кольором та текстурою.
Текстура - це малюнок волокон деревини на зрізі.
Зразки робіт учнів. Магніт на холодильник
Конструювання виробу
Завантажити та роздрукувати або перемалювати обраний малюнок та внести зміни для надання оригінальності. Можна використати також інші малюнки, знайдені в інтернеті. Деталі мозаїки можна об'єднувати або роз'єднувати, змінювати форму, додавати додаткові елементи. Орієнтовний розмір зображення до 100х100 мм.
Технологія виготовлення магніта на холодильник
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб. Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Раціональне використання матеріалівЗапиши у зошит Конструкційні та допоміжні матеріали для виробів та проєктів слід використовувати раціонально, тобто розумно, та економно. Розмічання слід виконувати так, щоб була мінімальна кількість відходів. В деяких випадках можна змінити форму деталей або їх розташування. Для деталей малих розмірів можна використати обрізки фанери або інших конструкційних матеріалів.
Одним із способів економії є використання вторинних матеріалів. Мозаїку з фанери можна доповнити деталями з використаної пластикової тари, картону тощо. Рамку можна виконати з пофарбованих газетних трубочок. 
Запропонуй та запиши свої ідеї щодо економії матеріалів у виробі
Наприклад, у сувенірі з мозаїкою гілочки та зелені листочки випиляні з обрізків фанери. Також з вузьких обрізків виготовлені деталі рамки.
_________
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Повторення
Для виконання творчого проекту тобі необхідно виконати 4 кроки або 4 етапи:
В результаті виконання кожного етапу виконується частина проекту, яка дозволяє продовжувати роботу над проектом.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
_________
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
_________
Проєкт №2. За технологією ажурного випилювання
Зразок проєкту завантажити
1. Організаційно-підготовчий етап
Протягом року є багато державних, релігійних, неофіційних, професійних та сімейних свят. Кожне свято має свої символи та значення вжитті людини. Власноруч виготовлені вироби до того чи іншого свята можуть додати йому оригінальності та неповторності. Крім того - це чудова можливість показати свої уміння з обробки матеріалів та уміння творити.
Орієнтовні критерії до виробу:- естетичність (гарний зовнішній вигляд, вдалий підбір кольорів),
- оригінальність (внесення змін до зразка виробу),
- міцність (виконання якісних елементів з’єднань або зміцнення їх шляхом збільшення),
- економність (розташування деталей на листкові фанери таким чином, щоб використати якомога меншу площу для розміщення деталей),
- якість (випилювання отворів та контурів деталей біля самих ліній, не спотворюючи візерунок),
- простота конструкції (невелика кількість деталей з простими з’єднаннями),
- зручність у використанні (для кожного виробу може бути різною, але у багатьох виробів це здатність виконувати основну свою роботу).
Теоретичний мінімум
Ажурне випилювання - спосіб оздоблення виробів з тонких заготовок за допомогою випилювання отворів необхідної форми, що разом утворюють візерунок.
Для створення банку ідей найбільш ефективним способом є використання комп'ютера або смартфона та мережі Інтернет. В режимі пошуку зображень пошукова система покаже нам результати. Нам слід їх уважно розглянути та відібрати необхідні. Можна використовувати також сервіс Pinterest.
Якщо виникає потреба, то слід знайти інформацію про сам виріб, його види, конструкційні матеріали, історичні відомості, способи використання тощо. Ця інформація допоможе краще зрозуміти суть проєкту та виконати проєкт на більш високому рівні.
Якщо вироби-аналоги є в продажу, можна зафіксувати їх вартість у зошиті. Тут можна використати сервіси для продажу (https://crafta.ua/uk/). Якщо самостійно не можна обрати виріб, можна запитати дорослих та порадитися з ними.
2. Конструкторський етап
В конструкторському етапі слід використати раніше знайдену інформацію та розробити виріб, що має відповідати вимогам (критеріям). Найчастіше виріб трохи вдосконалюють, змінюючи розміри, форму, оздоблення, кількість деталей, тип з'єднання, поєднують декілька виробів в один тощо.
1. Організаційно-підготовчий етап
- оригінальність (внесення змін до зразка виробу),
- міцність (виконання якісних елементів з’єднань або зміцнення їх шляхом збільшення),
- економність (розташування деталей на листкові фанери таким чином, щоб використати якомога меншу площу для розміщення деталей),
- якість (випилювання отворів та контурів деталей біля самих ліній, не спотворюючи візерунок),
- простота конструкції (невелика кількість деталей з простими з’єднаннями),
- зручність у використанні (для кожного виробу може бути різною, але у багатьох виробів це здатність виконувати основну свою роботу).
Ажурне випилювання - спосіб оздоблення виробів з тонких заготовок за допомогою випилювання отворів необхідної форми, що разом утворюють візерунок.
Для створення банку ідей найбільш ефективним способом є використання комп'ютера або смартфона та мережі Інтернет. В режимі пошуку зображень пошукова система покаже нам результати. Нам слід їх уважно розглянути та відібрати необхідні. Можна використовувати також сервіс Pinterest.
Якщо виникає потреба, то слід знайти інформацію про сам виріб, його види, конструкційні матеріали, історичні відомості, способи використання тощо. Ця інформація допоможе краще зрозуміти суть проєкту та виконати проєкт на більш високому рівні.
Якщо вироби-аналоги є в продажу, можна зафіксувати їх вартість у зошиті. Тут можна використати сервіси для продажу (https://crafta.ua/uk/). Якщо самостійно не можна обрати виріб, можна запитати дорослих та порадитися з ними.
2. Конструкторський етап
В конструкторському етапі слід використати раніше знайдену інформацію та розробити виріб, що має відповідати вимогам (критеріям). Найчастіше виріб трохи вдосконалюють, змінюючи розміри, форму, оздоблення, кількість деталей, тип з'єднання, поєднують декілька виробів в один тощо.
Проєктна документація необхідна для фіксування необхідної інформації, своїх ідей, зображень для виготовлення виробу, таблиць з послідовністю виготовлення виробу та іншою інформацією.
Теоретичний мінімум 2
Більшість виробів з фанери складаються з декількох деталей. Їх необхідно з'єднати між собою у конструкцію. Найбільш поширеними з'єднаннями є шипове та пазове.
Під час виготовлення елементів з'єднань (шип, гніздо, паз) необхідно бути уважним та виготовити їх якомога точніше.
Наприклад, шип випилюють прямокутної форми, а гніздо випилюють трішки вужчим ніж товщина шипа. Потім надфілем розширюють отвір (гніздо) і періодично перевіряють його шипом. Він має входити в гніздо з невеликим зусиллям.
Завдання. 1. Обрати робочий малюнок виробу. (дивись нижче)2. Роздрукуй або замалюй по клітинках у зошит. Розмір клітинки на малюнку 10 мм.3. Внеси зміни до малюнка (спрости, додай своє, поєднай два подібних в одному). Заштрихована область - це майбутні отвори.
Простіші варіанти робіт.3. Технологічний етап
Організація технологічної діяльності
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Правила безпечного та правильного випилювання лобзиком
1. Працювати в спецодязі справними інструментами.
2. Пил не здувати.
3. Не розмовляти та не заважати іншим учням.
4. Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання.
5. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед.
6. Пилочка має бути натягнута.
7. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери.
8. Ззовні випилюють біля лінії, яка має залишитися на деталі.
9. Отвір випилюють біля лінії всередині.
10. Під час роботи не натискати сильно на пилочку.
11. Кутові елементи випилюють з двох сторін.
12. Шилом проколюють отвір тільки на підкладній дошці.
13. Під час повороту на прямий кут пилочку вперед не спрямовують, випилюють на місці повертаючи фанеру.
3. Технологічний етап
Організація технологічної діяльності
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Правила безпечного та правильного випилювання лобзиком
1. Працювати в спецодязі справними інструментами.
2. Пил не здувати.
3. Не розмовляти та не заважати іншим учням.
4. Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання.
5. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед.
6. Пилочка має бути натягнута.
7. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери.
8. Ззовні випилюють біля лінії, яка має залишитися на деталі.
9. Отвір випилюють біля лінії всередині.
10. Під час роботи не натискати сильно на пилочку.
11. Кутові елементи випилюють з двох сторін.
12. Шилом проколюють отвір тільки на підкладній дошці.
13. Під час повороту на прямий кут пилочку вперед не спрямовують, випилюють на місці повертаючи фанеру.
Орієнтовний технологічний процес
- розмічання
- проколювання отворів
- випилювання за контуром
- випилювання отворів
- обробка крайок
- шліфування поверхні деталей
- фарбування
- складання
Пристосування для випилюванняДля випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Особливості розмічання
На підготовлену поверхню переносять малюнок для випилювання. Способів є декілька. Найбільш розповсюдженим є перенесення зображення за допомогою копіювального паперу. Копіювальний папір блискучою стороною кладуть на поверхню деталі або виробу. Зверху розміщують зображення на папері, перевіряють, чи правильно воно розміщене на деталі. Фіксують рукою та акуратно обводять усі лінії кульковою ручкою, яка уже не пише. Слід пам’ятати, що зрушувати аркуш із зображенням не можна до тих пір, поки вся робота з копіювання не буде виконана. Якщо форма чи конструкція виробу дозволяє, то аркуші із зображенням та копіювальним папером фіксують за допомогою кнопок з пластиковою ручкою . Прямі лінії спочатку намічають штрихами, потім наводять потім під лінійку.
Якщо є можливість роздруковувати зображення на лазерному принтері, то можна використовувати паперові заготовки з малюнками для випилювання (мал. 3, г). Аркуш із малюнком приклеюють до фанери або дошки за допомогою сухого клею (клей-олівець), при цьому варто пам’ятати, що багато клею не потрібно, оскільки потім аркуш буде важко відірвати. Якщо ж папір усе-таки міцно приклеївся до фанери, його можна відірвати, злегка змочивши водою. Такий спосіб нанесення малюнка для випилювання є найбільш точним та швидким. 
Раціональне використання матеріалівЗвичайно, що розміщувати деталі необхідно таким чином, щоб зменшити кількість відходів. Якщо на поверхні фанери є вади, які зменшують міцність виробу або погіршують зовнішній вигляд, то ці місця не використовують у виробу і вони стають відходами.Значна кількість відходів призводить до збільшення вартості виробу.
Особливості випилювання кутів
В ажурному випилюванні найскладнішим є процес випилювання кутів фігурних отворів. Починають роботу з проколювання або свердління отвору недалеко від внутрішнього кута. Закріплюють в лобзику пилочку, пропустивши її крізь отвір. Першим кроком є випилювання в напрямку кута до самої вершини (а). Наступним кроком є повернення пилочки лобзика у зворотному напрямку і випилювання другої сторони кута (б). Другу сторону кута можна випилювати та як показано на малюнку або з отвору. Наступним кроком є випилювання округленої частини отвору (в). 
Гострі кути випилюють також з утворенням петлі. Розглянемо послідовність випилювання зовнішнього кута. Випилювання починають з отвору та виконують впритул до лінії трохи далі лінії (а). Наступним кроком є утворення петлі (б), розмір якої визначається шириною пилочки та шириною фігурного отвору. Зазвичай вона становить близько 3-5 мм. Далі випилюють другу сторону кута (в). 
Особливості шліфування
Шліфування фанери є необхідною технологічною операцією. Шліфують з метою вирівнювання незначних нерівностей та очищення поверхні фанери від бруду, слідів олівця або копіювального паперу, видалення подряпин.
Шліфування можна виконувати як підготовку фанери для обробки, так і перед фарбуванням деталей.
Слід виконувати шліфування лише в напрямку волокон. Таким чином вершини абразивних зерен будуть зрізувати волокна деревини і робити мікроподряпини між волокнами, а не перерізати їх та утворювати нові подряпини.
Якщо поверхня фанери відносно рівна, то можна брати шліфувальну шкурку середньої зернистості, наприклад Р100 або Р120. Для поліпшення якості поверхні перед фарбуванням можна використовувати шліфувальну шкурку із зернистістю Р150, Р180.
Дрібні деталі можна шліфувати на дошці із закріпленою шліфувальною шкуркою. Великі деталі шліфують шліфувальним бруском.
4. Заключний етап Що нового ти дізнався?
Орієнтовний технологічний процес
- розмічання
- проколювання отворів
- випилювання за контуром
- випилювання отворів
- обробка крайок
- шліфування поверхні деталей
- фарбування
- складання
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Якщо є можливість роздруковувати зображення на лазерному принтері, то можна використовувати паперові заготовки з малюнками для випилювання (мал. 3, г). Аркуш із малюнком приклеюють до фанери або дошки за допомогою сухого клею (клей-олівець), при цьому варто пам’ятати, що багато клею не потрібно, оскільки потім аркуш буде важко відірвати. Якщо ж папір усе-таки міцно приклеївся до фанери, його можна відірвати, злегка змочивши водою. Такий спосіб нанесення малюнка для випилювання є найбільш точним та швидким.
Шліфування фанери є необхідною технологічною операцією. Шліфують з метою вирівнювання незначних нерівностей та очищення поверхні фанери від бруду, слідів олівця або копіювального паперу, видалення подряпин.
Шліфування можна виконувати як підготовку фанери для обробки, так і перед фарбуванням деталей.
Слід виконувати шліфування лише в напрямку волокон. Таким чином вершини абразивних зерен будуть зрізувати волокна деревини і робити мікроподряпини між волокнами, а не перерізати їх та утворювати нові подряпини.
Якщо поверхня фанери відносно рівна, то можна брати шліфувальну шкурку середньої зернистості, наприклад Р100 або Р120. Для поліпшення якості поверхні перед фарбуванням можна використовувати шліфувальну шкурку із зернистістю Р150, Р180.
Дрібні деталі можна шліфувати на дошці із закріпленою шліфувальною шкуркою. Великі деталі шліфують шліфувальним бруском.
_________________________________
Технологія побутової діяльностіТема 1. Побутова техніка
Тема 2. Екологія житла
_____________________________Модуль 2. Технологія ажурного випилювання
Особливості ажурного випилювання.Поняття про декоративно-ужиткове мистецтвоРечі створювались не лише для естетичного задоволення, адже прикрашаючи оселю, мали практичне застосування.
Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні.
Декоративне у перекладі – прикрашати. Слово ужиткове говорить, що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення.
Декоративно-ужиткове мистецтво поділяють на види за певним призначенням предмета − меблі, взуття, столові прибори, за технікою виготовлення – вишивання, малярство, в’язання, за матеріалом – деревина, текстиль, камінь (використання природних матеріалів), скло, пластмаси, метали та їх сплави (використання штучних матеріалів).
Випилювання лобзиком відносно новий, але розповсюджений вид художньої обробки тонких дощечок або фанери. Вироби, оздоблені ажурним випилюванням можна побачити у помешканнях, офісах.
Ажурне випилювання передбачає велику кількість отворів найрізноманітнішої форми, що разом утворюють певний малюнок. Ажурне випилювання відноситься до способів оздоблення, тобто декорування.
Конструкційні матеріали
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Пиляний шпон - тонка пластина деревини, утворена способом пиляння, товщиною до 4 мм.
Дощечка (ламель) - тонка пластина деревини товщиною від 4 мм до 10 мм.
Технологія ажурного випилюванняВиготовлення виробу відбувається за таким орієнтовним технологічним процесом:- розмічання- випилювання за контуром- утворення отворів- випилювання отворів - обпилювання отворів- обпилювання крайок- обробка поверхні деталей- фарбування- складання.Розмічання
Розмічання виконують так, щоб використати мінімальну кількість фанери.
Найчастіше для ажурного випилювання використовують 2 способи розмічання на фанері: копіюванням з використанням копіювального паперу для деталей малої та середньої складності, наклеюванням роздруківок з рисунками для деталей середньої та великої складності.
Утворення отворів
Для ажурного випилювання необхідні отвори. Їх утворюють шилом на підкладній дошці. Шило ставлять перпендикулярно до фанери, яка знаходиться на підкладній дошці. Обертаючи шило отримуємо отвір. Його діаметр має бути таким, щоб пилочка вільно входила.
Для утворення великої кількості отворів майстри використовують електричний дриль або шурупокрут та тоненьке свердло.
Випилювання отворів
Для випилювання фасонного отвору звільняють верхній кінець пилочки та просовують в утворений шилом отвір. За допомогою пристосування стискають лобзик та закріплюють пилочку.
Випилюють фасонний отвір. Пилочка має рухатися впритул біля лінії перпендикулярно до площини фанери.
Часто отвори мають гострі кути або загострення. Їх слід випилювати так, щоб рух пилочки відбувався до вершини загострення з обох сторін.
Склеювання клеєм ПВА виконується в такій послідовності:
– підготовка деталей фанери та ДВП до склеювання;
– нанесення клею на поверхні, що підлягають склеюванню;
– притискання місць з’єднання;
– витримка деталей до висихання клею (1-2 год).
_______________________________________
Речі створювались не лише для естетичного задоволення, адже прикрашаючи оселю, мали практичне застосування.
Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні.
Декоративне у перекладі – прикрашати. Слово ужиткове говорить, що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення.
Декоративно-ужиткове мистецтво поділяють на види за певним призначенням предмета − меблі, взуття, столові прибори, за технікою виготовлення – вишивання, малярство, в’язання, за матеріалом – деревина, текстиль, камінь (використання природних матеріалів), скло, пластмаси, метали та їх сплави (використання штучних матеріалів).
Випилювання лобзиком відносно новий, але розповсюджений вид художньої обробки тонких дощечок або фанери. Вироби, оздоблені ажурним випилюванням можна побачити у помешканнях, офісах.
Ажурне випилювання передбачає велику кількість отворів найрізноманітнішої форми, що разом утворюють певний малюнок. Ажурне випилювання відноситься до способів оздоблення, тобто декорування.
Конструкційні матеріали
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Пиляний шпон - тонка пластина деревини, утворена способом пиляння, товщиною до 4 мм.
Дощечка (ламель) - тонка пластина деревини товщиною від 4 мм до 10 мм.
Розмічання
Розмічання виконують так, щоб використати мінімальну кількість фанери.
Найчастіше для ажурного випилювання використовують 2 способи розмічання на фанері: копіюванням з використанням копіювального паперу для деталей малої та середньої складності, наклеюванням роздруківок з рисунками для деталей середньої та великої складності.
Утворення отворів
Для ажурного випилювання необхідні отвори. Їх утворюють шилом на підкладній дошці. Шило ставлять перпендикулярно до фанери, яка знаходиться на підкладній дошці. Обертаючи шило отримуємо отвір. Його діаметр має бути таким, щоб пилочка вільно входила.
Для утворення великої кількості отворів майстри використовують електричний дриль або шурупокрут та тоненьке свердло.
Випилювання отворів
Для випилювання фасонного отвору звільняють верхній кінець пилочки та просовують в утворений шилом отвір. За допомогою пристосування стискають лобзик та закріплюють пилочку.
Випилюють фасонний отвір. Пилочка має рухатися впритул біля лінії перпендикулярно до площини фанери.
Часто отвори мають гострі кути або загострення. Їх слід випилювати так, щоб рух пилочки відбувався до вершини загострення з обох сторін.
– підготовка деталей фанери та ДВП до склеювання;
– нанесення клею на поверхні, що підлягають склеюванню;
– притискання місць з’єднання;
– витримка деталей до висихання клею (1-2 год).
Проєкт №1. За технологією контурного випилювання
Поняття про проєкт та проєктування
Проєктуванням називається спланована та послідовна діяльність, що спрямована на вирішення певного завдання, що включає процес виготовлення проекту та підготовку необхідної проєктної документаціїПроєкт - це результат проєктування (виріб та документація).
Документацією проєкту вважається вся знайдена та створена інформація у вигляді текстів, зображень, схем та ін.Особливістю проєктування є послідовний набір дій, що призводять до вирішення завдання та отримання кращого результату за коротший термін. В результаті виконання проекту створюється оригінальний, тобто неповторний продукт. Кількість новизни може бути різною. У 5 класі - мінімальна. Адже тут слід зрозуміти послідовність дій, що сприяє виконанню творчого завдання.
Для виконання творчого проекту тобі необхідно виконати 4 кроки або 4 етапи:
В результаті виконання кожного етапу виконується частина проекту, яка дозволяє продовжувати роботу над проектом.
Види проєктів: практичні (результатом проєкту є виріб), інформаційні (результатом проєкту є реферат, інформаційне дослідження) та інші.
Вимоги або критерії проєкту
Вимоги або критерії - це певні параметри, які висуваються до майбутнього виробу та є орієнтирами для успішної реалізації проєкту.
Вимоги дають можливість більш точно поставити завдання, виконати його та оцінити результати.Більш продуктивною творча діяльність буде тоді, коли буде використаний досвід інших людей, які вирішували ті ж завдання та проблеми. Слід ознайомитися з конструкціями, особливостями функціонування, матеріалами та формами уже створених виробів. Найкраще вирішити дану проблему допоможуть різноманітні малюнки, фото, схеми та інша графічна інформація.
Подібні вироби за призначенням, що дають уявлення про різноманіття форм та конструкцій, називають виробами-аналогами.
Обґрунтування проєкту
Фігурками тварин та людей можна гратися в різні ігри, моделювати певні ситуації або просто використати для прикрашання робочого місця, приміщення. Таку фігурку можна купити або виготовити самому з доступних матеріалів. її можна назвати статичною іграшкою. Вимоги до виробу:- красивий- міцний- дешевий- простий- легкий у виготовленні.
Конструювання виробу та моделювання виробу
Для статичної іграшки можна взяти наступні зразки.
Конструювання виробу
Тому ми зменшимо кількість поворотів за рахунок заміни ламаних ліній на хвилясті.
3. Технологічний етап
Правила безпечного пиляння
1. Під час випилювання сидіти прямо, лобзик тримати у зігнутій руці ззовні. 2 . Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання. 3. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед. 4. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача. 5. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери. 6. Випилювати біля лінії, яка має залишитися на деталі. 7. Під час роботи не натискати сильно на пилочку. 8. Повертають фанеру, а не лобзик.
4. Заключний етапЗапиши, які нові терміни ти вивчив та знаєш.
Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) відповідно до встановлених вимог.Самооцінювання - це процес самостійного оцінювання учнями результатів власної діяльності.Взаємооцінювання - це партнерська взаємодія, коли учні допомагають одне одному встановити рівень досягнень.Презентація - це представлення власних досягнень колективу. Для презентації можна використати різноманітні сучасні технічні засоби (комп'ютер, проєктор або екран) та різні способи подання інформації (презентація, плакат, стенд, відео тощо).________________________
Правила безпечного пиляння
ВступРукотворний світ краси
Ремесло — дрібне виробництво за допомогою примітивного знаряддя, для задоволення широких побутових потреб, господарського (раніше й військового) виряду, різного роду будівництва та частин його устаткування.Приклади: гончарство, ковальство, чинбарство, кушнірство, ткацтво, килимарство, плетіння, столярство, теслярство, бондарство, гутництво тощо.
Прикладне мистецтво, декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Межа між ремеслом і мистецтвом (а отже, і між митцем і майстром) є розмитою, про що свідчать терміни «художнє ремесло» або «ужиткове мистецтво» (тобто, прикладне мистецтво). Декоративне означає «прикрашати», а ужиткове — означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.Поділ прикладного мистецтва на види здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання — різьблення, ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси, скло, порцеляна, папір та ін.
Робоче місце – це ділянка майстерні з необхідним обладнанням, інструментами та матеріалами, на якій виконуються практичні роботи.Правила1. Заходити у майстерню можна тільки з дозволу учителя.2. Одягнути спецодяг, застібнути його на усі ґудзики та зав’язати на усі зав’язки.3. Дістати необхідні речі для виконання теоретичних або практичних робіт. Непотрібні речі слід прибрати.4. Працювати тільки справними інструментами.5. Виконувати тільки ті роботи, які задав учитель на своєму робочому місці.6. Інструментами працювати обережно та бережливо. 7. Використовувати інструменти та технологічне обладнання лише за призначенням. 8. Не чіпати без дозволу учителя верстати, не натискати кнопки та не крутити рукоятки.9. Під час роботи не розмовляти, не заважати іншим.10. Стружку ні в якому разі не здувати, її слід обережно змітати спеціальною щіткою.11. Робоче місце залишити після роботи чистим, інструменти складеними.12. Про всі нестандартні ситуації (травми, вихід з ладу верстатів, поламка інструментів) відразу доповідати учителя для вжиття необхідних заходів
Що допомагає обрати виріб для виготовлення та творчої роботи (проєкту)- твій пізнавальний інтерес (що цікаво?)- твої потреби (що потрібно?)- потреби батьків, родичів, знайомих (що їх потрібно?)- рекомендації учителя (що можна зробити, щоб навчитися?)- потреби суспільства, школи тощо (що можна виготовити для користі спільного користування?)Теми проєктів найкраще обговорювати з учителем, однокласниками, батьками. Саме обговорення є запорукою найкращих рішень. Під час обговорення визначається яка мета виготовлення виробу, тобто, для чого буде виготовлений виріб і як він буде використаний? Мета дає загальний напрямок діяльності. Для того, щоб виготовити виріб на основі поставленої мети слід визначити завдання.
Що впливає на якість виготовлення виробуЯкість продукції — сукупність властивостей продукції, які визначають ступінь придатності її для використання за призначенням.- якість матеріалу- кваліфікація майстра (знання та уміння)- якість обладнання- умови праці
Поняття про конструкційний матеріал.З яких матеріалів виготовлені речі, що нас оточують?Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.Витратні матеріали – клей, фарби, нитки тощо.Великого поширення набуло використання для виготовлення різноманітних виробів деревини та матеріалів з неї. Деревинні матеріали мають в основі деревину (тирсу, стружку, волокна, листи), що за допомогою клею сформована у конструкційний матеріал різного розміру. Наприклад на основі дерев’яної тирси виготовляють ДСП.Для виготовлення окремих виробів чи частин виробів та для отримання деяких деревинних матеріалів використовують тонкі листи деревини.Шпон – це тонкі листи деревини товщиною зазвичай до 3-х міліметрів. Деякі види шпону можуть мати 4 мм.Шпон буває пиляним, струганим та лущеним.Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Непарна кількість необхідна для того, щоб напрям волокон верхнього і нижнього листа шпону збігалися, що полегшує обробку фанери та виготовлення виробів.Склеювання шпону навхрест волокнами, тобто напрям волокон сусідніх листів шпону розташований (зорієнтований) перпендикулярно (під прямим кутом, під кутом 90 градусів), необхідне для надання фанері міцності за рахунок того, що сусідні листи шпону перешкоджають розколюванню вздовж волокон.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Фанера може мати вади (сколи, тріщини, сліди гілок - сучок, відклеювання шпону тощо). Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Раціональне використання матеріалівВикористовувати матеріали слід економно та раціонально, тобто розумно.
Шляхи для економного використання фанериЗміна форми деталейПродумане розташування деталей на листу фанериПродумана послідовність виготовлення
Результат економного використання фанериЗменшення вартості виробуЗменшення кількості відходівЗбільшення кількості продукції
Орієнтовна послідовність обробки фанери1. Розмічання 2. (4) Випилювання за контуром3. (2) Утворення отворів4. (3)Випилювання отворів5. Обробка крайок6. Шліфування поверхні7. (8) Оздоблення8. (7) Складання
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Фанера може мати вади (сколи, тріщини, сліди гілок - сучок, відклеювання шпону тощо). Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
ЛобзикЧастини лобзика: рамка (дуга), ручка, притискачі (затискачі, пластини), болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками. Різні виробники виготовляють пилочки різної ширини та розміром зубчика.
Чим тонша пилочка, тим легше повертати її під час випилювання криволінійних контурів. Зубчики пилочки повинні бути напрямлені до ручки. Пристосування для випилюванняДля випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.Правила безпечного пиляння
1. Під час випилювання сидіти прямо, лобзик тримати у зігнутій руці ззовні. 2 . Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання. 3. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед. 4. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача. 5. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери. 6. Випилювати біля лінії, яка має залишитися на деталі. 7. Під час роботи не натискати сильно на пилочку. 8. Повертають фанеру, а не лобзик.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками. Різні виробники виготовляють пилочки різної ширини та розміром зубчика.
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.Правила безпечного пиляння
________________
Модуль 1. Технологія обробки деревинних матеріалів
Навчання і труд поруч ідуть. (Українське народне прислів’я)
Поняття про конструкційний матеріалЩо допомагає обрати виріб для виготовлення та творчої роботи (проєкту)
- твій пізнавальний інтерес (що цікаво?)
- твої потреби (що потрібно?)
- потреби батьків, родичів, знайомих (що їх потрібно?)
- рекомендації учителя (що можна зробити, щоб навчитися?)
- потреби суспільства, школи тощо (що можна виготовити для користі спільного користування?)
Теми проєктів найкраще обговорювати з учителем, однокласниками, батьками. Саме обговорення є запорукою найкращих рішень. Під час обговорення визначається яка мета виготовлення виробу, тобто, для чого буде виготовлений виріб і як він буде використаний? Мета дає загальний напрямок діяльності. Для того, щоб виготовити виріб на основі поставленої мети слід визначити конкретні завдання:
- які конструкційні матеріали необхідні,
- які інструменти та обладнання слід використати,
- як з'єднати частини виробу,
- як зробити виріб привабливим?
Що допомагає обрати виріб для виготовлення та творчої роботи (проєкту)
- твій пізнавальний інтерес (що цікаво?)
- твої потреби (що потрібно?)
- потреби батьків, родичів, знайомих (що їх потрібно?)
- рекомендації учителя (що можна зробити, щоб навчитися?)
- потреби суспільства, школи тощо (що можна виготовити для користі спільного користування?)
Теми проєктів найкраще обговорювати з учителем, однокласниками, батьками. Саме обговорення є запорукою найкращих рішень. Під час обговорення визначається яка мета виготовлення виробу, тобто, для чого буде виготовлений виріб і як він буде використаний? Мета дає загальний напрямок діяльності. Для того, щоб виготовити виріб на основі поставленої мети слід визначити конкретні завдання:
- які конструкційні матеріали необхідні,
- які інструменти та обладнання слід використати,
- як з'єднати частини виробу,
- як зробити виріб привабливим?
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Великого поширення набуло використання для виготовлення різноманітних виробів деревини та матеріалів з неї. Деревинні матеріали мають в основі деревину (тирсу, стружку, волокна, листи), що за допомогою клею сформована у конструкційний матеріал різного розміру. Наприклад на основі дерев’яної тирси виготовляють ДСП.
Для виготовлення окремих виробів чи частин виробів та для отримання деяких деревинних матеріалів використовують тонкі листи деревини - шпон.
Шпон
Шпон – це тонкі листи деревини товщиною зазвичай до 3-х міліметрів. Деякі види шпону можуть мати 4 мм.
Стругання шпону
Декоративні вироби зі струганого шпону
Пиляний шпон отримують самостійно або купують готовим у вигляді тонких (до 4 мм) дощечок. Для отримання пиляного шпону можна використовувати звичайні пиляльні верстати. Використовують для декоративних робіт, виготовлення дрібних частин виробу.
Фанера
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів лущеного шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Непарна кількість необхідна для того, щоб напрям волокон верхнього і нижнього листа шпону збігалися, що полегшує обробку фанери та виготовлення виробів.
Склеювання шпону навхрест волокнами, тобто напрям волокон сусідніх листів шпону розташований (зорієнтований) перпендикулярно (під прямим кутом, під кутом 90 градусів), необхідне для надання фанері міцності за рахунок того, що сусідні листи шпону перешкоджають розколюванню вздовж волокон.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Інколи замість фанери використовують інший конструкційний матеріал – ДВП.
ДВП (деревинна волокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клею.
Конструкційний матеріал - це матеріал, з якого виготовляють частини виробу або виріб.
Витратні матеріали – клей, фарби, нитки, шліфувальні матеріали тощо.
Великого поширення набуло використання для виготовлення різноманітних виробів деревини та матеріалів з неї. Деревинні матеріали мають в основі деревину (тирсу, стружку, волокна, листи), що за допомогою клею сформована у конструкційний матеріал різного розміру. Наприклад на основі дерев’яної тирси виготовляють ДСП.
Для виготовлення окремих виробів чи частин виробів та для отримання деяких деревинних матеріалів використовують тонкі листи деревини - шпон.
Шпон
Шпон – це тонкі листи деревини товщиною зазвичай до 3-х міліметрів. Деякі види шпону можуть мати 4 мм.
Декоративні вироби зі струганого шпону
Пиляний шпон отримують самостійно або купують готовим у вигляді тонких (до 4 мм) дощечок. Для отримання пиляного шпону можна використовувати звичайні пиляльні верстати. Використовують для декоративних робіт, виготовлення дрібних частин виробу.
Фанера
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Для виробництва фанери використовують лущений шпон, який зрізають з колоди 2 рівномірним рухом ножа 1.
Інколи замість фанери використовують інший конструкційний матеріал – ДВП.
ДВП (деревинна волокниста плита) – це конструкційний матеріал, який отриманий гарячим пресуванням дрібних волокон деревини та клею.
Послідовність виготовлення виробу з фанери
Виріб може складатися з однієї частини або з кількох, які з’єднані між собою. Частина виробу називається деталлю.
Деталь – це виріб, що виготовляють з одного шматка матеріалу без складання.
Заготовка – шматок конструкційного матеріалу, призначений для виготовлення деталі або виробу.
Виготовлення виробу з фанери відбувається за наступною послідовністю:
1. Розмічання 2. Випилювання за контуром 3. Випилювання отворів 4. Обробка крайок 5. Шліфування поверхні 6. Оздоблення 7. СкладанняКожна складова з даного переліку є технологічною операцією.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
Добір та підготовка фанери для виготовлення виробу
Фанера може виготовлятися зі шпону з різних порід деревини. Часто зустрічається фанера з вільхового лущеного шпону (вільхова фанера) або березова фанера. Вільхова фанера дешевша та має рожевий відтінок, більш м'яка та легше пиляється, частіше утворюються сколи шпону. Березова фанера трішки дорожча і має світлий відтінок та більш тверда та важче пиляється, не так сколюється.
За якістю поверхні фанера буває нешліфована або шліфована з однієї, двох сторін. Для відповідальних та якісних виробів краще брати шліфовану фанеру. Шліфована та рівна поверхня прискорить виготовлення виробу та його оздоблення. Якщо одна сторона деталі буде прихована іншими деталями конструкції або закривається, то доцільно використати шліфовану фанеру з однієї сторони. Шліфована фанера значно дорожча за нешліфовану.Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Найчастіше зустрічаються нерівні краї фанери 1, отвори від сучків та сучки 2, сколи 3, вставки 4.
Під час розпилювання фанери на шматки ручним чи механічним способом на верстаті на крайках утворюються сколи волокон шпону. З такою фанерою працювати небезпечно.
Тому крайки та частково поверхню біля крайок фанери шліфують шліфувальними колодками. В цьому місці деталі для випилювання не розташовують.
Ручник лобзик
Випилювання виробів з фанери виконують спеціальною пилкою – лобзиком. Ручні лобзики бувають різної якості, що дають різні результати по якості та комфортності роботи.
Дешевий лобзик (1-1.5$) важко налаштувати на роботу та працювати ним складно через неякісні деталі та погану фіксацію пилочки.
Середній лобзик по якості та вартості (3-6$) має кращу якість виготовлення деталей і відносно невелику вартість дозволяє відносно легко налаштовувати лобзик до роботи та виконувати роботу краще.
Якісний лобзик створений для довгого випилювання має високу якість виготовлення деталей та дозволяє з меншими зусиллями налаштовувати лобзик до роботи та виконувати комфортне випилювання. Але він має високу ціну (від 10$) та інколи виробники роблять так, щоб пилочки підходили тільки цього виробника.
Частини лобзика: рамка (дуга), ручка, притискачі (затискачі, пластини), болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками. Різні виробники виготовляють пилочки різної ширини та розміром зубчика.
Чим тонша пилочка, тим легше повертати її під час випилювання криволінійних контурів. Зубчики пилочки повинні бути напрямлені до ручки. Пристосування для випилюванняДля випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.Правила безпечного пиляння
1. Під час випилювання сидіти прямо, лобзик тримати у зігнутій руці ззовні. 2 . Пальці перед пилочкою не ставити під час випилювання. 3. Зубчики пилочки напрямлені до ручки лобзика та вперед. 4. Пилочка має бути натягнута та не виступати за межі верхнього затискача. 5. Випилювання здійснюють пилочкою під прямим кутом до листа фанери. 6. Випилювати біля лінії, яка має залишитися на деталі. 7. Під час роботи не натискати сильно на пилочку. 8. Повертають фанеру, а не лобзик.
Послідовність виготовлення виробу з фанери
Виріб може складатися з однієї частини або з кількох, які з’єднані між собою. Частина виробу називається деталлю.
Деталь – це виріб, що виготовляють з одного шматка матеріалу без складання.
Заготовка – шматок конструкційного матеріалу, призначений для виготовлення деталі або виробу.
Виготовлення виробу з фанери відбувається за наступною послідовністю:
Кожна складова з даного переліку є технологічною операцією.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
Добір та підготовка фанери для виготовлення виробу
Фанера може виготовлятися зі шпону з різних порід деревини. Часто зустрічається фанера з вільхового лущеного шпону (вільхова фанера) або березова фанера. Вільхова фанера дешевша та має рожевий відтінок, більш м'яка та легше пиляється, частіше утворюються сколи шпону. Березова фанера трішки дорожча і має світлий відтінок та більш тверда та важче пиляється, не так сколюється.
Нешліфована фанера має різні дрібні недоліки поверхні, може мати різну товщину тощо. Але вона значно дешевша і краще підходить для виготовлення простих виробів, навчання.
Фанера може мати вади. Їх кількість залежить від сорту фанери. Перший сорт вад майже немає, 4 сорт має їх найбільше.
Під час розпилювання фанери на шматки ручним чи механічним способом на верстаті на крайках утворюються сколи волокон шпону. З такою фанерою працювати небезпечно.
Тому крайки та частково поверхню біля крайок фанери шліфують шліфувальними колодками. В цьому місці деталі для випилювання не розташовують.
Ручник лобзик
Випилювання виробів з фанери виконують спеціальною пилкою – лобзиком. Ручні лобзики бувають різної якості, що дають різні результати по якості та комфортності роботи.
Дешевий лобзик (1-1.5$) важко налаштувати на роботу та працювати ним складно через неякісні деталі та погану фіксацію пилочки.
Середній лобзик по якості та вартості (3-6$) має кращу якість виготовлення деталей і відносно невелику вартість дозволяє відносно легко налаштовувати лобзик до роботи та виконувати роботу краще.
Якісний лобзик створений для довгого випилювання має високу якість виготовлення деталей та дозволяє з меншими зусиллями налаштовувати лобзик до роботи та виконувати комфортне випилювання. Але він має високу ціну (від 10$) та інколи виробники роблять так, щоб пилочки підходили тільки цього виробника.
Частини лобзика: рамка (дуга), ручка, притискачі (затискачі, пластини), болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Пилочка - це тонка металева смужка з дрібненькими зубчиками. Різні виробники виготовляють пилочки різної ширини та розміром зубчика.
Для випилювання недостатньо одного лобзика. Тому використовують додаткові пристосування.
Підготовка лобзика до роботи
Порядок фіксації пилочки.Правила безпечного пиляння
________
____
_
____
_
Немає коментарів:
Дописати коментар