Критерії оцінювання у форматі PDF
Правила безпечної роботи та поведінки у майстерні
Навчальні майстерні є приміщеннями з підвищеними ризиком отримати травму через насиченість верстатами та іншими обладнанням для виконання роботи з великою кількістю виступаючих рукояток та інших частин. Для виконання робіт на робочому місці використовують гострі або важкі інструменти, якими можна поранитися або поранити однокласника. 
_____________________
2023-2024 навчальний рік
Модуль. Технології в побутовій діяльності. Екологія житла та довкілля.
Тема 2. Технологія догляду за житлом.
Теми інформаційних, пошукових проєктів
1. Мийні засоби українського виробництва.
2. Мийні засоби та екологія.
3. Вплив мийних засобів на організм людини.
Модуль 2. Технологія виготовлення іграшки
Орієнтовні зразки виробів
Інформація
Дepeвинa є натуральним і eкoлoгічнo чистим матеріалом, що відновлюється.
Найцінніша частина дерева — стовбур. Кожна порода деревини має свій колір, запах і текстуру.
Текстура - природній малюнок волокон деревини та річних кілець на зрізі.
Розпилюючи стовбур (колоду) в поздовжньому напрямку на спеціальних верстатах різної конструкції - пилорамах, отримують пиломатеріали.
Пилорама дискова
Пиломатеріали – це пиляна продукція певної якості та розмірів, що має дві пласкі паралельні поверхні. Дошка і брусок – основні види пиломатеріалів.
Брусок – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм включно і шириною не більшою від його подвійної товщини.
Дошка має такі елементи: пласть, ребро, крайки і торці.
Крайка (кромка, кант) - вузький поздовжній бік дошки.
Пласть – широка частина дошки.
Торець - поперечний кінцевий зріз пиломатеріалів.
Орієнтовна послідовність виготовлення виробу
2. Пиляння (ножівка, упорний брусочок)
3. Шліфування чорнове - шліфування торців після пиляння (шліфувальні колодки)
4. Обпилювання - формування конструктивних елементів:скоси, округлення тощо (рашпіль)
5. Розмічання для свердління (лінійка, шило)
6. Свердління отворів (свердло, свердлильний верстат)
7. Шліфування чистове (шліфувальна шкурка)
8. Фарбування (фарби для деревини, пензель)
9. Складання
Основи технології
Найчастіше застосовують лінійку, кутник та олівець.Якщо широку частину кутника притиснути до бруска, то лінійка автоматично буде розташовуватися під прямим кутом до пиломатеріалу.
Пиляння - це технологічна операція, що передбачає поділ матеріалу на частини за допомогою пилки. Пилки по деревині ще називають ножівками.Для пиляння дрібних брусків бажано застосовувати дрібнозубі ножівки.
Пиляння починають на пласті (широкій стороні) з використанням спеціального упорного бруска. Пам'ятаємо, що лінія має залишитися на майбутній заготовці. Запилюють на 3-4 мм вглиб. Брусок повертають пропилом до себе і знову пиляють з упорним бруском на глибину 3-4 мм. Так само пиляють і третю сторону. Четверту сторону пиляють повністю.
Повторення
Для виконання творчого проекту тобі необхідно виконати 4 кроки або 4 етапи:
В результаті виконання кожного етапу виконується частина проекту, яка дозволяє продовжувати роботу над проектом.
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
________________________________
Технологічна операція – це частина роботи (вид роботи), що виконується певним інструментом та обладнанням з проміжним результатом.
Технологічний процес – це послідовний набір необхідних технологічних операцій, в результаті якого отримують виріб.
Технологія - це сукупність видів робіт, які застосовуються до конструкційних матеріалів з метою отримання продукції.
________________________________
Проєкт №2. Мініінсталяція з сокирками
За технологією художньої обробки листового металу та дроту.
План проекту
Завантажити план виконання проекту у форматі docx
1. Організаційно-підготовчий етап
Виготовити сувенірну сокирку – просто, неоригінально та масово. Тому більш оригінальним проектом буде невелика інсталяція з сокирками. Одна із сокирок запропонована учителем та має чітко визначені розміри, яких необхідно дотримуватися. Інша сокирка – сконструйована, оригінальна. Крім того, до сокирок можна додати інші елементи: пеньочок, дрова, щит, шматок вертикальної гілки, тримач з кільцем тощо.
Всю інсталяцію доцільно виконати на основі з деревинного матеріалу.
Таким чином, інсталяцію можна використовувати як подарунок, сувенір, тримач для записок або календарика, аксесуар на столі тощо.
Завдання. Розгляньте банк ідей. Оберіть з переліку вимоги до проєкту. Додайте свої вимоги.
Орієнтовний перелік вимог: оригінальність, функціональність, якість виготовлення, міцність з’єднань, естетичність, технологічність, економність, екологічність, безпечність тощо.
Банк ідей до міні інсталяції з сокирками
Також скористайтеся сервісом Google
Термін "інсталяція" походить від англійського дієслова "to install" (встановлювати) і розкриває технічний аспект виготовлення інсталяції: її не "малюють", не "пишуть", а саме компонують, формують з окремих частин.
Інсталяція має в своєму складі компоненти, які з технологічної точки зору правильно називати деталями.
Деталь (проста деталь) - це виріб, який виготовлений з одного шматка матеріалу без застосування складальних операцій (склеювання, зварювання тощо).
Складальні операції виконують за допомогою з’єднань.
Якщо деталі з’єднані нерознімним з’єднанням, то їх разом називають складальною одиницею або складною деталлю.
Деталі можна отримувати різними способами: різанням, штампуванням, литтям тощо. Випилювання виробів з фанери відносять до різання.
Під час утворення деталей за допомогою різання із заготовки забирається за допомогою гострого інструменту надлишки матеріалу які, як правило, перетворюються у стружку. Таким способом виготовляють велику кількість деталей та виробів. Одним із сучасних способів різання - різання лазером.
Деталі складної форми з метою економії часу та матеріалу утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні форми, які повторюють форму деталі.
З листового металу зручно у великій кількості виготовляти деталі простої та складної форми. Для штампування використовують різноманітні преси зі змінними формами.
2. Конструкторський етап
Завдання 1. Виконати кресленик сокирки за зразком учителя
Якщо деталі з’єднані нерознімним з’єднанням, то їх разом називають складальною одиницею або складною деталлю.
Деталі можна отримувати різними способами: різанням, штампуванням, литтям тощо. Випилювання виробів з фанери відносять до різання.
Деталі складної форми з метою економії часу та матеріалу утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні форми, які повторюють форму деталі.
З листового металу зручно у великій кількості виготовляти деталі простої та складної форми. Для штампування використовують різноманітні преси зі змінними формами.
(Виконати максимально точно ескіз у зошиті за креслеником, звернути увагу на товщину ліній, розташування чисел, стрілки)
Завдання 2Користуючись банком ідей сокирок (дивись вище), виконати малюнок сокирки. Можна намалювати фантазійну або іншу сокирку. Орієнтовні розміри 30-40 мм.
Завдання 3. .Користуючись банком ідей інсталяцій (дивись вище), виконати малюнок міні інсталяції з двома сокирками, додавши додаткові елементи інсталяції: пеньочок, дрова, щит, стіну тощо.
Для створення інсталяції можна користуватися методом комбінування, тобто поєднувати частини різних композицій в одну. В результаті ми маємо отримати оригінальне поєднання в одному виробу, що задовольняє критерії.
3. Технологічний етап
Штангенциркулі – група інструментів, які застосовуються для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, розмічання деталей та інших робіт. Штангенциркулі є різні за конструкцією та призначенням. Найбільш поширений штангенциркуль типу І. Він дозволяє виконувати вимірювання з точністю 0.1 мм.
Штангенциркуль має штангу, на якій нанесено шкалу з міліметровими поділками. На одному кінці цієї штанги є нерухомі вимірювальні губки і, а на іншому кінці - лінійка для вимірювання глибин. По штанзі переміщається рухома рамка.
Рамка у процесі зміни закріплюється на штанзі гвинтом. Нижні губки (служать для виміру зовнішніх розмірів, а верхні - для внутрішніх розмірів. На скошеній грані рамки нанесено шкалу, яка має назву «ноніус».
Розмір зчитуємо по першій великі поділці ноніуса та по тих поділках обох шкал, які збігаються в одну лінію. Нульова поділка ноніуса вказує на кількість цілих міліметрів. Ця поділка не завжди збігається з поділкою на міліметровій шкалі, а може бути розміщена між поділками. Тому відзначаємо ту поділку на міліметровій шкалі, яку ноніус "0" уже минув. В нашому випадку - 7 мм. Далі необхідно визначити десяті частини. Для цього знаходимо співпадіння поділки ноніуса з міліметровою шкалою. В нашому випадку співпала 6 поділка, тому додаємо 0,6 мм.
Інші приклади вимірювань. Увага! На міліметровій шкалі (вгорі) вказані сантиметри.
119,0 мм 
55,5 мм
Заклепкове з'єднанняДля заклепок отвір має бути на 0,1 мм більший ніж діаметр стрижня заклепки. Розмітивши та накернивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно покласти заготовку на підкладну дошку та міцно утримувати пасатижами або іншими пристосуваннями під час свердління. Опускати свердло слід повільно, без ривків. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень.
Припуск заготовки з дроту на формування замикаючої півкруглої головки становить 1,5 діаметра дроту. Дріт для заклепки алюмінієвий діаметром 3,5 мм, товщина 2-х листів для з’єднання по 0,4 мм. Потрібно сформувати дві головки (одна заставна, друга замикаюча). Розрахунок довжини заготовки для виготовлення заклепки становитиме: L=3,5·1,5·2+0,4·2=10,5+0,8=11.3 мм.
Якщо використовуємо готову заклепку, то потрібно сформувати тільки замикаючу головку L=3,5·1,5+0,4·2=5,25+0,8=6,05 мм. Тобто слід взяти заклепку з довжиною стрижня 6 мм.
Згинання та з'єднання деталей сокирки
Завантажити матеріал у форматі docx
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Штангенциркулі – група інструментів, які застосовуються для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, розмічання деталей та інших робіт. Штангенциркулі є різні за конструкцією та призначенням. Найбільш поширений штангенциркуль типу І. Він дозволяє виконувати вимірювання з точністю 0.1 мм.
Штангенциркуль має штангу, на якій нанесено шкалу з міліметровими поділками. На одному кінці цієї штанги є нерухомі вимірювальні губки і, а на іншому кінці - лінійка для вимірювання глибин. По штанзі переміщається рухома рамка.
Рамка у процесі зміни закріплюється на штанзі гвинтом. Нижні губки (служать для виміру зовнішніх розмірів, а верхні - для внутрішніх розмірів. На скошеній грані рамки нанесено шкалу, яка має назву «ноніус».
Інші приклади вимірювань. Увага! На міліметровій шкалі (вгорі) вказані сантиметри.
Для заклепок отвір має бути на 0,1 мм більший ніж діаметр стрижня заклепки. Розмітивши та накернивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно покласти заготовку на підкладну дошку та міцно утримувати пасатижами або іншими пристосуваннями під час свердління. Опускати свердло слід повільно, без ривків. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень.
Припуск заготовки з дроту на формування замикаючої півкруглої головки становить 1,5 діаметра дроту. Дріт для заклепки алюмінієвий діаметром 3,5 мм, товщина 2-х листів для з’єднання по 0,4 мм. Потрібно сформувати дві головки (одна заставна, друга замикаюча). Розрахунок довжини заготовки для виготовлення заклепки становитиме: L=3,5·1,5·2+0,4·2=10,5+0,8=11.3 мм.
Якщо використовуємо готову заклепку, то потрібно сформувати тільки замикаючу головку L=3,5·1,5+0,4·2=5,25+0,8=6,05 мм. Тобто слід взяти заклепку з довжиною стрижня 6 мм.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
______________________
Проєкт №1. За технологією обробки листового металу та дроту
Декоративна квітка
Про проєктування За змістом типи проєктів: практичні (виріб та документація) та інформаційні (реферат, дослідження).За кількістю учасників типи проєктів: індивідуальні (1 виконавець), парні (2 виконавці), групові (3 і більше виконавців).
Проєктна документація - вся знайдена та створена у процесі виконання проєкту інформація у вигляді текстів, зображень, схем, таблиць та ін.
Для виконання творчого проекту тобі необхідно виконати 4 етапи:- організаційно-підготовчий - формулювання теми та мети проєкту, критерії, зображення подібних виробів, інформація про матеріал та виріб.- конструкторський - підготовка зображень (творча обробка знайдених раніше зображень: спрощення, ускладнення, об'єднання тощо), за якими буде виготовлятися виріб з врахуванням критеріїв- технологічний - ознайомлення з технологією та особливостями виготовлення виробу, виготовлення виробу з врахуванням критеріїв.- заключний - відповідність критеріям, витрати на проєкт, висновки.
1. Організаційно-підготовчий етап
Мета проєкту
Цікавих виробів з дроту, на жаль, мало. Значно більше виробів, що містять деталі з дроту та інших конструкційних матеріалів, зокрема листового металу.
Одним із таких виробів є декоративні квіти. Такий виріб можна використати як подарунок, прикрасу приміщення.
Критерії
Оскільки виріб декоративний, то серед вимог найпершою можна поставити естетичність. Друга вимога - безпечність.
Подібні вироби
Формат docx.
Завантажити вироби до проекту
Інформація до проєкту
Тонкі листи виготовляють зі сталі або інших металів з розпечених зливків металів їх прокатуванням на спеціальних машинах - прокатних станах.
Прокатний стан - це система обладнання, у якому заготовці з металу під тиском надають певної форми та розмірів поперечного перерізу.
Листову сталь завтовшки 0,2...0,5 мм називають жерстю.
Дріт виготовляють двома способами. Волочінням виготовляють тонкі дроти з точним профілем та розмірами. Волочений дріт йде на виготовлення струмопровідних дротів. Прокатуванням виготовляють дріт-катанку більшого діаметру, але такий дріт має неточності форми та розмірів, які можуть коливатися у певних межах. Такий дріт є заготовками для деталей інших виробів.
Схема волочіння.
Схема верстата волочильного
Зовнішній вигляд волочильного верстата
Властивості конструкційних матеріалів з металів та сплавів
До механічних властивостей належить здатність конструкційних матеріалів витримувати зовнішнє навантаження або руйнуватися від його дії.
Міцність - властивість, що характеризує стійкість конструкційного матеріалу проти руйнування.
Твердість - здатність матеріалу чинити опір проникненню в нього іншого твердого тіла, наприклад знарядь обробки (ножиць, свердел, інших різальних інструментів).
Пружність - властивість матеріалу змінювати свою форму та відновлювати її після припинення дії навантаження.
Пластичність – властивість матеріалу змінювати свою форму та залишати її після припинення дії навантаження.
Механічні властивості впливають на технологічний процес. Наприклад, від твердості дроту буде залежати вибір інструменту для поділу його на частини. Твердий дріт перепилюють ребром напилка або ножівкою. М'який дріт можна перекушувати кусачками. Твердий дріт, як правило, ще й пружний, а м'який - більш пластичний.
2. Конструкторський етап
Поняття про метод біоформ та його застосування
Наука про використання біологічних особливостей живої природи для конструювання виробів та вдосконалення технологій називається біонікою.
Цінність багатьох виробів підвищується, якщо вони мають оригінальну форму, яка відрізняє їх від усіх інших виробів. Одним із способів творення оригінальної, нової форми є запозичення з живої природи форм, кольорів, конструкцій. Такі форми виробів називають біоформами. Декоративна квітка і є зразком застосування біоформ під час конструювання виробів.
Лінії креслення
Поняття про масштаб та розміри
Розміри на кресленнях позначають розмірними числами на розмірних лініях. Лінійні розміри, які позначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, ширину, товщину), подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не вказують.
Зразок нанесення розмірів на кресленику виробу
Масштаб – це відношення лінійних розмірів зображення на кресленні, до відповідних розмірів предмета.
Масштаб збільшення 2:1 - зображення предмета більше у 2 рази від розмірів предмета.
Масштаб зменшення 1:2 - зображення предмета менше у 2 рази від розмірів предмета.
Натуральна величина 1:1 - зображення предмета та розміри предмета однакові.
Конструювання виробу
Зразки квітів з природи, які знайдені в мережі інтернет.
На їх основі були розроблені два варіанти набору деталей до квітки.
3. Технологічний етап
Виготовлення виробу з тонкого листового металу передбачає послідовне виконання певних видів робіт:- підготовка листового металу до нанесення контуру деталі та лінії елементів;
- розмічання – нанесення ліній контурів та елементів деталі;
- вирізування заготовки;
- обпилювання заготовки до необхідних розмірів;
- свердління отворів та їх обробка (за потреби);
- згинання (за потреби);
- з’єднання деталей у виріб.
Випрямлення - це технологічна операція з вирівнювання ударами нерівностей металевих заготовок і деталей, що мають вм’ятини, опуклості, викривлення тощо.
Зазначену технологічну операцію виконують за допомогою дерев’яного молотка (киянки) на рівній металевій поверхні (плиті).
Технологічна операція нанесення розмічальних ліній або рисок на заготовках, що визначають місця виконання технологічних операцій, визначених графічним документом, називається розмічанням.
Припуск на обробку – це спеціально залишена частина матеріалу для наступної більш точної обробки.
Різанням називається операція роз’єднання цілого листа, смуги або стрічки на частини визначеної форми і розмірів, які називаються заготовками. Під дією механічного зусилля різальні кромки ножиць розділяють шар металу на дві частини.
Обпилюванням називається слюсарна операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару матеріалу напилками.
- підготовка листового металу до нанесення контуру деталі та лінії елементів;
- розмічання – нанесення ліній контурів та елементів деталі;
- вирізування заготовки;
- обпилювання заготовки до необхідних розмірів;
- свердління отворів та їх обробка (за потреби);
- згинання (за потреби);
- з’єднання деталей у виріб.
Випрямлення - це технологічна операція з вирівнювання ударами нерівностей металевих заготовок і деталей, що мають вм’ятини, опуклості, викривлення тощо.
Зазначену технологічну операцію виконують за допомогою дерев’яного молотка (киянки) на рівній металевій поверхні (плиті).
Технологічна операція нанесення розмічальних ліній або рисок на заготовках, що визначають місця виконання технологічних операцій, визначених графічним документом, називається розмічанням.
Припуск на обробку – це спеціально залишена частина матеріалу для наступної більш точної обробки.
Різанням називається операція роз’єднання цілого листа, смуги або стрічки на частини визначеної форми і розмірів, які називаються заготовками. Під дією механічного зусилля різальні кромки ножиць розділяють шар металу на дві частини.
Обпилюванням називається слюсарна операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару матеріалу напилками.
4. Заключний етап
(Зразок запису) Виготовлений виріб відповідає усім вимогам крім безпечності. Адже листочки були виготовлені з гострими краями, не притупленими.Якби я ще раз робив такий виріб, то я б зробив би 2 віночки квітки замість одного. Листочки виготовив округлими для безпечності та простоти виготовлення.
____________
Модуль 2. Технологія обробки дроту та тонколистового металу.
Головоломка з дроту
Варіанти виробу
Дріт як конструкційний матеріал
Сплав – це суміш металів або металів з іншими речовинами, матеріал з металічними властивостями.
Залізо - пластичний і важкий метал сіруватого сріблястого кольору. За поширеністю у природі посідає друге місце серед металів. Використовується у вигляді різноманітних сплавів.
Алюміній — сріблясто-білий легкий метал, добрий провідник тепла і електрики, пластичний, легко піддається механічній обробці. Найпоширеніший на Землі метал. Використовується самостійно або у вигляді сплавів для передачі електроенергії, літакобудуванні тощо.
Мідь - пластичний, важкий метал червонувато-золотистого кольору (рожевий за відсутності оксидної плівки), добрий провідник тепла і електрики. Застосовується в радіоелектроніці та електротехніці.
Конструкція виробу
Послідовність виготовлення виробу
Обпиляти шляпку цвяха та частково спиляти вістря
Відшліфувати заготовки
Зігнути заготовки у пристосуванні
Регулювати зазори в деталях
Перевірити функціонування.
Основне обладнання робочого місця для обробки металів - слюсарний верстак.
Лещата - це пристосування для фіксації та утримування заготовок в необхідному положенні для обробки.
Слюсарні лещата кріпляться на кришці верстака. Унаслідок кріплення в лещатах заготовок на їхній поверхні можуть з’являтися вм’ятини від насічок пластин сталевих нагубників. Тому використовують накладні губки, які оберігають оброблену поверхню заготовки від пошкодження.
1 — плита основи, 2 — поворотна плита разом із нерухомою губкою, 3 — фіксуючий гвинт, 4 — змінні накладки губок лещат, 5 — рухома губка лещат, 6 — важіль; 7 — гвинтовий механізм затискання.
Правила безпечної роботи з лещатами
1. Заготовку закріплювати надійно
2. Рукоятку гвинта обертають плавно без кидання
3. Після роботи слід очистити лещата від ошурків та бруду спеціальною щіткою.
4. Губки лещат слід залишати розсунутими на 10...15 мм.
Технологічні операції для обробки сталевого дроту
Зазвичай заводи випускають дріт у бухтах. Для виготовлення виробу необхідно відрізати (відкусити) заготовку потрібної довжини за допомогою спеціальних кусачок.
Сталевий дріт часто поділяють на шматки, надпилюючи його ребром напилка та ламаючи.
Сталевий дріт випрямляють киянкою на стальній або чавунній плиті або молотком на дерев’яній підставці. Випрямляти дріт слюсарним молотком на металевій поверхні можна тільки наносячи легкі удари, а оброблений дріт не можна, оскільки на поверхні заготовки утворюються вм'ятини. Перед роботою молотком слід впевнитися, що молоток міцно насаджений на ручку, а ручка не має тріщин.
Після відкушування дроту залишається гострий кінець, який необхідно спиляти за допомогою напилка. Напилок має міцно кріпитися в ручці, а ручка має бути без тріщин.
Заготовку затискають якомога нижче, так щоб над рівнем губок заготовка виступала приблизно на 5 мм. Рухають напилок вперед для спилювання металу.
Згинання сталевого дроту виконують в лещатах з використанням оправок (необхідної форми шматки металу) або у пристосуваннях. Пристосування можуть мати різну конструкцію. Поширеним є пристосування планшетного типу. На плоскій поверхні зі сталі вставлені стрижні та упори в необхідному місці. Для полегшення роботи можна застосовувати трубчастий важіль. Для кожного виробу застосовують, як правило, свої пристосування. Інколи пристосування можуть бути універсальними.
Який він – рукотворний світ.
Ремесло — дрібне виробництво за допомогою примітивного обладнання, для задоволення побутових та господарських потреб, або на продаж.
Приклади: гончарство, ковальство, чинбарство, кушнірство, ткацтво,
килимарство, плетіння, столярство, теслярство, бондарство, гутництво тощо.
В теперішній час ремісництво переважно витіснене промисловим виробництвом. Хоча деякі ремесла продовжують розвиватися з використанням нових технології (столярство, теслярство тощо) або займають унікальну нішу та конкурують з промисловими виробами (гончарство, плетіння).
Прикладне мистецтво, декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості.
Межа між ремеслом і мистецтвом (а отже, і між митцем і майстром) є
розмитою, про що свідчать терміни «художнє ремесло» або «ужиткове мистецтво»
(тобто, прикладне мистецтво). Декоративне означає «прикрашати», а ужиткове —
означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної
насолоди.
Конструкційний матеріал - матеріал, з якого виготовляють виріб або його частини.
Деталь - виріб, який виготовлений з одного шматка конструкційного матеріалу без складання.
Технологічна операція - вид роботи, що виконується інструментом або групою інструментів з метою отримання певного результату.
Технологія - сукупність технологічних операцій, що можуть застосовуватися до конструкційного матеріалу з метою отримання продукції.
Технологічній процес - послідовність необхідних технологічних операцій, що застосовуються до конструкційного матеріалу з метою отримання виробу.
Робоче місце – це ділянка майстерні з необхідним обладнанням, інструментами та матеріалами, на якій виконуються практичні роботи.
Як виявити потреби у
виготовленні виробів.
У виборі виробу для виготовлення або для творчої роботи слід враховувати
власні пізнавальні інтереси, захоплення,
хобі.
Деякі напрямки практичної діяльності:
- мій дім (удосконалення кухонного приладдя, меблів, озеленення квартири)
- дозвілля (виготовлення іграшок, головоломок, подарунків, сувенірів)
- школа (озеленення школи, ремонт меблів, класні куточки, обладнання для
кабінетів)
- тварини (створення виробів для подорожей із домашніми улюбленцями)
- спорт (виготовлення інвентаря для ігор, шашок, шахів тощо).
Мета виготовлення обраного виробу
Мета або ціль — означає
стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто,
бажано або необхідно досягнути.
Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило дії людини. З
досягненням мети пов'язаний успіх проекту, або важливої роботи.
Для того, щоб досягти мети слід визначити завдання та спланувати свою
діяльність.
Завдання - наперед
визначений, запланований для виконання обсяг роботи.
Планування — визначений порядок
дій, потрібних для досягнення поставленої мети.
Фанера - конструкційний матеріал
Багато виробів виготовляють з фанери. Вона красива та міцна, легко обробляється. З фанери виготовляють різноманітні сувеніри, іграшки, меблі, елементи будівель. Для виготовлення виробів в навчальних майстернях використовують тришарову фанеру.
Фанера – це конструкційний матеріал, що виготовлений з непарної кількості листів шпону, які склеєні навхрест волокнами.
Що впливає
на якість виготовлення виробу
Якість продукції — сукупність властивостей продукції, які визначають
ступінь придатності її для використання за призначенням.
На якість впливають: якість матеріалу, кваліфікація майстра (знання
та уміння), якість обладнання, умови
праці.
Технологічна
послідовність виготовлення виробу.
Орієнтовна послідовність виготовлення
виробу.
1.
Розмічання
2.
(4)
Випилювання за контуром
3.
(2)
Утворення отворів
4.
(3)Випилювання
отворів
5.
Обробка
крайок
6.
Шліфування
поверхні
7.
(8)
Оздоблення
8.
(7)
Складання
Частини лобзика: рамка, ручка, притискачі, болти, гвинти.
Для випилювання в лобзику фіксують пилочку, яку розміщують між рамкою та затискачами. Зубчики пилочки повинні бути напрямлені до ручки. Пилочка має бути натягнута, для цього слід стиснути рамку лобзика на
Розмічання – це технологічна операція, що передбачає нанесення ліній на поверхню заготовки, що визначають місця обробки.
Найчастіше
розмічання виконують за допомогою копіювального паперу.
Раціональне використання матеріалів
З природніх матеріалів людина одержує матеріали, яких немає в природі. З нафти, природного газу та кам’яного вугілля виготовляють пластмасу, гуму, поліетилен, поролон. З деревини виготовляють папір, з піску та інших матеріалів – скло. Для отримання матеріалів використовується енергія та праця спеціалістів. Матеріали мають певну вартість, що залежить від вартості сировини, вартості витраченої енергії, оплати праці, логістики.
Конструкційні матеріали, які використовуються для виготовлення виробів слід розумно (раціонально) використовувати. Економне використання дозволяє зменшити кількість відходів та з того ж шматка матеріалу можна виготовити більше деталей за умови їх розумного розміщення. Це призводить до зменшення вартості виробу та зменшення відходів. Часто конструкційні матеріали мають в тій чи іншій мірі небезпечні компоненти (у фанері смола - спеціальний клей), зменшення кількості відходів зменшує забруднення навколишнього середовища.
______
_
2022-2023 навчальний рік
_________________
Проєкт №6. Дерев'яна мініатюра
Основна технологія: технологія обробки деревини.Додаткова технологія: технологія обробки дроту, технологія обробки тонколистового металу.
Орієнтовні зразки виробів
Інформація до проєкту
В свою чергу слід також враховувати вартість обладнання та доцільність його використання. Наприклад, для виготовлення одиничного виробу слід застосовувати ручні інструменти та прості пристосування. Для виготовлення невеликої серії виробів можна застосовувати ручні інструменти, електрифіковані інструменти та пристосування до них. Для виготовлення великих партій однотипних виробів можна використовувати автоматизоване та комп’ютеризоване обладнання.
Крім того, якість виробу залежить від знань, умінь та досвіду робітника чи учня, який задіяний в технологічному процесі.
Цінність і, відповідно, вартість виробу значно збільшується, якщо виріб оздобити. Є поширені та відносно легкі способи оздоблення виробів з деревини (аплікація), є маловідомі способи оздоблення або ті, які вимагають багато часу та високої кваліфікації (деякі види різьблення, мозаїки). При одних і тих же затратах матеріалів вартість таких виробів буде відрізнятися в рази.
Проєкт №5. Дрібний аксесуар з деревини
Зараз в наш час дуже стильно мати виріб, який би був виготовлений власноруч. Переглянувши різні варіанти виробів в мережі Інтернет я вирішив виготовити брелок з деревини, який може бути аксесуаром, сувеніром та подарунком. Це зараз брелок - брязкальця. А в ХVIII столітті мати маленьку прикрасу на ланцюжку було дуже престижно. Саме слово "брелок" французького походження і означає невелика прикраса-підвіска на годинниковому ланцюжку або браслеті. У XX столітті брелоки мали виключно утилітарне призначення і стали використовуватися в якості підвіски для ключів, яка утримувала їх в єдиній зв’язці.
До виробу необхідно висунути ряд вимог, які допоможуть нам сконструювати, виготовити та оцінити брелок.
Завдання 1. Оберіть з таблиці вимоги. Розділіть їх на дві групи: основні та додаткові
Звернувши увагу на форми брелоків, я помітив, що там нічого складного взагалі немає. І якщо пометикувати і поєднати в своєму виробі позитивні сторони, то отримую дуже привабливу дрібничку - брелок. Для покращення її властивостей до конструкції додамо металеві елементи з дроту або готових металевих виробів.
Деревина – це конструкційний матеріал, який отриманий з дерев. З висушених пиломатеріалів певних розмірів виготовляють вироби. Кожне дерево має деревину з набором властивостей. Є листяні та хвойні породи, м’які та тверді породи, є деревина з білим, коричневим, рожевим та іншим забарвленням, смугаста та однорідна.
Найбільше використовується ділової деревини в будівництві. Друге місце посідає транспорт (особливо залізничний), третє — вугільна і гірничорудна промисловість. Крім того, деревину широко використовують у машинобудуванні, целюлозно-паперовій та меблевій промисловості. У народному господарстві широко застосовуються матеріали, що їх дістають в результаті обробки натуральної деревини тиском при підвищених температурах, просочуванням зв’язуючими речовинами, склеюванням тощо. До них належать: листові деревні матеріали (фанера, деревостружкові і деревоволокнисті плити), деревні пластики і деревні пластмаси.
Значна територія України вкрита лісами, які є сировиною для отримання деревини. Тому ці території і стали значними осередками деревообробництва. Майстри виготовляли традиційні вироби: посуд, бочки, побутові предмети, знаряддя праці, іграшки та забавки, транспортні засоби тощо. Такі вироби призначалися як для споживання на тій же території так і для продажу туди, де деревини було обмаль і вона цінувалася більше. Більшість виробів виготовлялися з оздобленням. Оздоблювали різними способами: розписом, випалюванням, різьбленням, вставками тощо. Найбільш поширеним є різьблення. Відомим та оригінальним є гуцульське та яворівське різьблення, які поширені на Заході нашої держави.
2. Конструкторський етапЦінність багатьох виробів підвищується, якщо вони мають оригінальну форму, яка відрізняє їх від усіх інших виробів. Одним із способів творення оригінальної, нової форми є запозичення з живої природи форм, кольорів, конструкцій. Такі форми виробів називають біоформами.
Біоформи у виробах можуть бути у різному вигляді: форма деталей, конструкція деталей або виробу, форма елементів оздоблення, кольорова гама. Біоформами вважають округлі деталі без кутів, з плавними лініями.
Розглянемо деякі правила розмічання. Перед розмічанням слід оглянути заготовку з пиломатеріалу на наявність вад та відмітити ці місця. Їх не слід використовувати. Також слід розташовувати деталі так, щоб відходів було якомога менше. Якщо дві деталі розташовані поряд, то слід залишити місце 2-3 мм для розпилювання. Оскільки брелок має бути красивим, то бажано підібрати деревину з гарним малюнком волокон.
Якщо виріб має складну форму, то слід намалювати її на шматку картону та вирізати. Ми отримаємо шаблон. Його слід обвести, поклавши на заготовку.
Як точно та рівно відрізати шматок від квадратного або прямокутного пиломатеріалу? Для цього відміряють необхідну відстань від торця та за допомогою кутника проводять перпендикулярну риску до базової крайки. Потім за допомогою кутника наносять риски на інші сторони.
Багато деталей виробу мають округлі форми. Якщо округлення має значний радіус (більше 5 мм), то кут спилюють рашпілем, потім зашліфовують шліфувальною колодкою та шліфувальною шкуркою. Малі округлення (5 мм та менше) відразу зішліфовують шліфувальними колодками з крупним абразивом. Потім поверхню шліфують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою.
З’єднання деталей – дуже відповідальна технологічна операція. Тому необхідно виконати її якомога якісніше.
Найчастіше виконують з'єднання за допомогою клею ПВА, що призначений для склеювання деревини.
Для зміни кольору краще використовувати морилки - розчини спеціальних барвників у спирті, воді або олії.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Які нові слова ти дізнався та вивчив?
Які переваги твого виробу?
_________
Проєкт №4. Міні інсталяція з сокирками
Основна технологія: технологія обробки тонколистового металу.
План проекту
Завантажити план виконання проекту у форматі docx
1. Організаційно-підготовчий етап
Виготовити сувенірну сокирку – просто, неоригінально та масово. Тому більш оригінальним проектом буде невелика інсталяція з сокирками. Одна із сокирок запропонована учителем та має чітко визначені розміри, яких необхідно дотримуватися. Інша сокирка – сконструйована, оригінальна. Крім того, до сокирок можна додати інші елементи: пеньочок, дрова, щит, шматок вертикальної гілки, тримач з кільцем тощо.
Всю інсталяцію доцільно виконати на основі з деревинного матеріалу.
Таким чином, інсталяцію можна використовувати як подарунок, сувенір, тримач для записок або календарика, аксесуар на столі тощо.
Завдання. Розгляньте банк ідей. Оберіть з переліку вимоги до проєкту. Додайте свої вимоги.
Орієнтовний перелік вимог: оригінальність, функціональність, якість виготовлення, міцність з’єднань, естетичність, технологічність, економність, екологічність, безпечність тощо.
Банк ідей до міні інсталяції з сокирками
Також скористайтеся сервісом Google
Термін "інсталяція" походить від англійського дієслова "to install" (встановлювати) і розкриває технічний аспект виготовлення інсталяції: її не "малюють", не "пишуть", а саме компонують, формують з окремих частин.
Інсталяція має в своєму складі компоненти, які з технологічної точки зору правильно називати деталями.
Деталь (проста деталь) - це виріб, який виготовлений з одного шматка матеріалу без застосування складальних операцій (склеювання, зварювання тощо).
Складальні операції виконують за допомогою з’єднань.
Якщо деталі з’єднані нерознімним з’єднанням, то їх разом називають складальною одиницею або складною деталлю.
Деталі можна отримувати різними способами: різанням, штампуванням, литтям тощо. Випилювання виробів з фанери відносять до різання.
Завдання. Обрати тип з'єднання та виконати інформаційне міні дослідження (повідомлення). Обсяг 0,5-1 с.
Під час утворення деталей за допомогою різання із заготовки забирається за допомогою гострого інструменту надлишки матеріалу які, як правило, перетворюються у стружку. Таким способом виготовляють велику кількість деталей та виробів. Одним із сучасних способів різання - різання лазером.
Деталі складної форми з метою економії часу та матеріалу утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні форми, які повторюють форму деталі.
З листового металу зручно у великій кількості виготовляти деталі простої та складної форми. Для штампування використовують різноманітні преси зі змінними формами.
2. Конструкторський етап
Завдання 1. Користуючись банком ідей сокирок (дивись вище), виконати малюнок сокирки. Можна намалювати фантазійну або іншу сокирку. Орієнтовні розміри 30-40 мм.Завдання 2.Користуючись банком ідей інсталяцій (дивись вище), виконати малюнок міні інсталяції з двома сокирками, додавши додаткові елементи інсталяції: пеньочок, дрова, щит, стіну тощо.
Завдання 3. Виконати кресленик сокирки за зразком учителя(Виконати максимально точно ескіз у зошиті за креслеником, звернути увагу на товщину ліній, розташування чисел, стрілки)
Якщо деталі з’єднані нерознімним з’єднанням, то їх разом називають складальною одиницею або складною деталлю.
Деталі можна отримувати різними способами: різанням, штампуванням, литтям тощо. Випилювання виробів з фанери відносять до різання.
Під час утворення деталей за допомогою різання із заготовки забирається за допомогою гострого інструменту надлишки матеріалу які, як правило, перетворюються у стружку. Таким способом виготовляють велику кількість деталей та виробів. Одним із сучасних способів різання - різання лазером.
Деталі складної форми з метою економії часу та матеріалу утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні форми, які повторюють форму деталі.
З листового металу зручно у великій кількості виготовляти деталі простої та складної форми. Для штампування використовують різноманітні преси зі змінними формами.
3. Технологічний етап
Штангенциркулі – група інструментів, які застосовуються для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, розмічання деталей та інших робіт. Штангенциркулі є різні за конструкцією та призначенням. Найбільш поширений штангенциркуль типу І. Він дозволяє виконувати вимірювання з точністю 0.1 мм.
Штангенциркуль має штангу, на якій нанесено шкалу з міліметровими поділками. На одному кінці цієї штанги є нерухомі вимірювальні губки і, а на іншому кінці - лінійка для вимірювання глибин. По штанзі переміщається рухома рамка.
Рамка у процесі зміни закріплюється на штанзі гвинтом. Нижні губки (служать для виміру зовнішніх розмірів, а верхні - для внутрішніх розмірів. На скошеній грані рамки нанесено шкалу, яка має назву «ноніус».
Розмір зчитуємо по першій великі поділці ноніуса та по тих поділках обох шкал, які збігаються в одну лінію. Нульова поділка ноніуса вказує на кількість цілих міліметрів. Ця поділка не завжди збігається з поділкою на міліметровій шкалі, а може бути розміщена між поділками. Тому відзначаємо ту поділку на міліметровій шкалі, яку ноніус "0" уже минув. В нашому випадку - 7 мм. Далі необхідно визначити десяті частини. Для цього знаходимо співпадіння поділки ноніуса з міліметровою шкалою. В нашому випадку співпала 6 поділка, тому додаємо 0,6 мм.
Інші приклади вимірювань. Увага! На міліметровій шкалі (вгорі) вказані сантиметри.
119,0 мм 55,5 мм
Особливості заклепкового з'єднанняДля заклепок отвір має бути на 0,1-0,2 мм більший ніж діаметр стрижні заклепки. Розмітивши та накернивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно покласти заготовку на підкладну дошку та міцно утримувати пасатижами або іншими пристосуваннями. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень.
Припуск заготовки з дроту на формування замикаючої півкруглої головки становить 1,5 діаметра дроту. Оскільки дріт діаметром 3,5 мм, товщина 2-х листів для з’єднання по 0,4 мм. То довжина стрижня становитиме: L=(3.5·1.5·2)+(0.4·2)=11.3 мм.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Які нові слова ти дізнався та вивчив?
Який варіант сокирки ти б зробив?
Штангенциркулі – група інструментів, які застосовуються для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, розмічання деталей та інших робіт. Штангенциркулі є різні за конструкцією та призначенням. Найбільш поширений штангенциркуль типу І. Він дозволяє виконувати вимірювання з точністю 0.1 мм.
Штангенциркуль має штангу, на якій нанесено шкалу з міліметровими поділками. На одному кінці цієї штанги є нерухомі вимірювальні губки і, а на іншому кінці - лінійка для вимірювання глибин. По штанзі переміщається рухома рамка.
Рамка у процесі зміни закріплюється на штанзі гвинтом. Нижні губки (служать для виміру зовнішніх розмірів, а верхні - для внутрішніх розмірів. На скошеній грані рамки нанесено шкалу, яка має назву «ноніус».
Інші приклади вимірювань. Увага! На міліметровій шкалі (вгорі) вказані сантиметри.
Для заклепок отвір має бути на 0,1-0,2 мм більший ніж діаметр стрижні заклепки. Розмітивши та накернивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно покласти заготовку на підкладну дошку та міцно утримувати пасатижами або іншими пристосуваннями. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень.
Припуск заготовки з дроту на формування замикаючої півкруглої головки становить 1,5 діаметра дроту. Оскільки дріт діаметром 3,5 мм, товщина 2-х листів для з’єднання по 0,4 мм. То довжина стрижня становитиме: L=(3.5·1.5·2)+(0.4·2)=11.3 мм.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Які нові слова ти дізнався та вивчив?
Який варіант сокирки ти б зробив?
______________________
Проєкт №2
Декоративні квіти
Основна технологія: обробка дротуДодаткова технологія: обробка тонкого листового металу
1. Організаційно-підготовчий етап
Вибір об’єкта проектування, моделі-аналоги
Цікавих виробів з дроту, на жаль, мало. Значно більше виробів, що містять деталі з дроту та інших конструкційних матеріалів, зокрема листового металу.
Одним із таких виробів є декоративні квіти. Такий виріб можна використати як подарунок, прикрасу приміщення.
Вимоги
Оскільки виріб декоративний, то серед вимог найпершою можна поставити естетичність. Друга вимога - безпечність.
Банк ідей
Формат docx.
Завантажити банк ідей до проекту
Інформація до проєкту
Тонкі листи виготовляють зі сталі або інших металів з розпечених зливків металів їх прокатуванням на спеціальних машинах - прокатних станах.
Прокатний стан - це система обладнання, у якому заготовці з металу під тиском надають певної форми та розмірів поперечного перерізу.
Листову сталь завтовшки 0,2...0,5 мм називають жерстю.
Дріт виготовляють двома способами. Волочінням виготовляють тонкі дроти з точним профілем та розмірами. Волочений дріт йде на виготовлення струмопровідних дротів. Прокатуванням виготовляють дріт-катанку більшого діаметру, але такий дріт має неточності форми та розмірів, які можуть коливатися у певних межах. Такий дріт є заготовками для деталей інших виробів.
Схема волочіння.
Схема верстата волочильного
Зовнішній вигляд волочильного верстата
Властивості конструкційних матеріалів з металів та сплавів
До механічних властивостей належить здатність конструкційних матеріалів витримувати зовнішнє навантаження або руйнуватися від його дії.
Міцність - властивість, що характеризує стійкість конструкційного матеріалу проти руйнування.
Твердість - здатність матеріалу чинити опір проникненню в нього іншого твердого тіла, наприклад знарядь обробки (ножиць, свердел, інших різальних інструментів).
Пружність - властивість матеріалу змінювати свою форму та відновлювати її після припинення дії навантаження.
Пластичність – властивість матеріалу змінювати свою форму та залишати її після припинення дії навантаження.
Механічні властивості впливають на технологічний процес. Наприклад, від твердості дроту буде залежати вибір інструменту для поділу його на частини. Твердий дріт перепилюють ребром напилка або ножівкою. М'який дріт можна перекушувати кусачками. Твердий дріт, як правило, ще й пружний, а м'який - більш пластичний.
2. Конструкторський етап
Поняття про метод біоформ та його застосування
Наука про використання біологічних особливостей живої природи для конструювання виробів та вдосконалення технологій називається біонікою.
Цінність багатьох виробів підвищується, якщо вони мають оригінальну форму, яка відрізняє їх від усіх інших виробів. Одним із способів творення оригінальної, нової форми є запозичення з живої природи форм, кольорів, конструкцій. Такі форми виробів називають біоформами. Декоративна квітка і є зразком застосування біоформ під час конструювання виробів.
Лінії креслення
Поняття про масштаб та розміри
Розміри на кресленнях позначають розмірними числами на розмірних лініях. Лінійні розміри, які позначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, ширину, товщину), подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не вказують.
Зразок нанесення розмірів на кресленику виробу
Масштаб – це відношення лінійних розмірів зображення на кресленні, до відповідних розмірів предмета.
Масштаб збільшення 2:1 - зображення предмета більше у 2 рази від розмірів предмета.
Масштаб зменшення 1:2 - зображення предмета менше у 2 рази від розмірів предмета.
Натуральна величина 1:1 - зображення предмета та розміри предмета однакові.
Конструювання виробу
3. Технологічний етап
Виготовлення виробу з тонкого листового металу передбачає послідовне виконання певних видів робіт:- підготовка листового металу до нанесення контуру деталі та лінії елементів;
- розмічання – нанесення ліній контурів та елементів деталі;
- вирізування заготовки;
- обпилювання заготовки до необхідних розмірів;
- свердління отворів та їх обробка (за потреби);
- згинання (за потреби);
- з’єднання деталей у виріб.
Випрямлення - це технологічна операція з вирівнювання ударами нерівностей металевих заготовок і деталей, що мають вм’ятини, опуклості, викривлення тощо.
Зазначену технологічну операцію виконують за допомогою дерев’яного молотка (киянки) на рівній металевій поверхні (плиті).
Технологічна операція нанесення розмічальних ліній або рисок на заготовках, що визначають місця виконання технологічних операцій, визначених графічним документом, називається розмічанням.
Припуск на обробку – це спеціально залишена частина матеріалу для наступної більш точної обробки.
Різанням називається операція роз’єднання цілого листа, смуги або стрічки на частини визначеної форми і розмірів, які називаються заготовками. Під дією механічного зусилля різальні кромки ножиць розділяють шар металу на дві частини.
Обпилюванням називається слюсарна операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару матеріалу напилками.
- підготовка листового металу до нанесення контуру деталі та лінії елементів;
- розмічання – нанесення ліній контурів та елементів деталі;
- вирізування заготовки;
- обпилювання заготовки до необхідних розмірів;
- свердління отворів та їх обробка (за потреби);
- згинання (за потреби);
- з’єднання деталей у виріб.
Випрямлення - це технологічна операція з вирівнювання ударами нерівностей металевих заготовок і деталей, що мають вм’ятини, опуклості, викривлення тощо.
Зазначену технологічну операцію виконують за допомогою дерев’яного молотка (киянки) на рівній металевій поверхні (плиті).
Технологічна операція нанесення розмічальних ліній або рисок на заготовках, що визначають місця виконання технологічних операцій, визначених графічним документом, називається розмічанням.
Припуск на обробку – це спеціально залишена частина матеріалу для наступної більш точної обробки.
Різанням називається операція роз’єднання цілого листа, смуги або стрічки на частини визначеної форми і розмірів, які називаються заготовками. Під дією механічного зусилля різальні кромки ножиць розділяють шар металу на дві частини.
Обпилюванням називається слюсарна операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару матеріалу напилками.
4. Заключний етап
(Зразок запису) Виготовлений виріб відповідає усім вимогам крім безпечності. Адже листочки були виготовлені з гострими краями, не притупленими.Якби я ще раз робив такий виріб, то я б зробив би 2 віночки квітки замість одного. Листочки виготовив округлими для безпечності та простоти виготовлення.
Проєкт №1
Головоломка з дроту
1. Організаційно-підготовчий етап
Варіанти виробу (банк ідей)
Інформація до проєкту
Поняття про проєктування
Дріт як конструкційний матеріал
Сплав – це суміш металів або металів з іншими речовинами, матеріал з металічними властивостями.
Залізо - пластичний і важкий метал сіруватого сріблястого кольору. За поширеністю у природі посідає друге місце серед металів. Використовується у вигляді різноманітних сплавів.
Алюміній — сріблясто-білий легкий метал, добрий провідник тепла і електрики, пластичний, легко піддається механічній обробці. Найпоширеніший на Землі метал. Використовується самостійно або у вигляді сплавів для передачі електроенергії, літакобудуванні тощо.
Мідь - пластичний, важкий метал червонувато-золотистого кольору (рожевий за відсутності оксидної плівки), добрий провідник тепла і електрики. Застосовується в радіоелектроніці та електротехніці.
2. Конструкторський етап
Конструкція виробу
3. Технологічний етап
Робоче місце
Основне обладнання робочого місця для обробки металів - слюсарний верстак.
Лещата - це пристосування для фіксації та утримування заготовок в необхідному положенні для обробки.
Слюсарні лещата кріпляться на кришці верстака. Унаслідок кріплення в лещатах заготовок на їхній поверхні можуть з’являтися вм’ятини від насічок пластин сталевих нагубників. Тому використовують накладні губки, які оберігають оброблену поверхню заготовки від пошкодження.
1 — плита основи, 2 — поворотна плита разом із нерухомою губкою, 3 — фіксуючий гвинт, 4 — змінні накладки губок лещат, 5 — рухома губка лещат, 6 — важіль; 7 — гвинтовий механізм затискання.
Правила безпечної роботи з лещатами
1. Заготовку закріплювати надійно
2. Рукоятку гвинта обертають плавно без кидання
3. Після роботи слід очистити лещата від ошурків та бруду спеціальною щіткою.
4. Губки лещат слід залишати розсунутими на 10...15 мм.
Технологічні операції для обробки сталевого дроту
Зазвичай заводи випускають дріт у бухтах. Для виготовлення виробу необхідно відрізати (відкусити) заготовку потрібної довжини за допомогою спеціальних кусачок.
Сталевий дріт часто поділяють на шматки, надпилюючи його ребром напилка та ламаючи.
Сталевий дріт випрямляють киянкою на стальній або чавунній плиті або молотком на дерев’яній підставці. Випрямляти дріт слюсарним молотком на металевій поверхні не можна, оскільки заготовка від цього розплескується, тобто пошкоджується. Перед роботою молотком слід впевнитися, що молоток міцно насаджений на ручку, а ручка не має тріщин.
Після відкушування дроту залишається гострий кінець, який необхідно спиляти за допомогою напилка. Напилок має міцно кріпитися в ручці, а ручка має бути без тріщин.
Заготовку затискають якомога нижче, так щоб над рівнем губок заготовка виступала приблизно на 5 мм. Рухають напилок вперед для спилювання металу.
Згинання сталевого дроту виконують в лещатах з використанням оправок (необхідної форми шматки металу) або у пристосуваннях. Пристосування можуть мати різну конструкцію. Поширеним є пристосування планшетного типу. На плоскій поверхні зі сталі вставлені стрижні та упори в необхідному місці. Для полегшення роботи можна застосовувати трубчастий важіль. Для кожного виробу застосовують, як правило, свої пристосування. Інколи пристосування можуть бути універсальними.
4. Заключний етап
Дати відповіді на запитання:
- Яким вимогам має відповідати головоломка з дроту/цвяхів?
- Що ти дізнався про конструкційні матеріали?
- Які технологічні операції необхідно виконати для виготовлення виробу?
2021-2022 навчальний рік
Проєкт №4. Міні інсталяція з сокирками
Основна технологія: технологія обробки тонколистового металу.
План проекту
Завантажити план виконання проекту у форматі docx
1. Організаційно-підготовчий етап
Виготовити сувенірну сокирку – просто, неоригінально та масово. Тому більш оригінальним проектом буде невелика інсталяція з сокирками. Одна із сокирок запропонована учителем та має чітко визначені розміри, яких необхідно дотримуватися. Інша сокирка – сконструйована, оригінальна. Крім того, до сокирок можна додати інші елементи: пеньочок, дрова, щит, шматок вертикальної гілки, тримач з кільцем тощо.
Всю інсталяцію доцільно виконати на основі з деревинного матеріалу.
Таким чином, інсталяцію можна використовувати як подарунок, сувенір, тримач для записок або календарика, аксесуар на столі тощо.
Завдання. Розгляньте банк ідей. Оберіть з переліку вимоги до проєкту. Додайте свої вимоги.
Орієнтовний перелік вимог: оригінальність, функціональність, якість виготовлення, міцність з’єднань, естетичність, технологічність, економність, екологічність, безпечність тощо.
Банк ідей до міні інсталяції з сокирками
Також скористайтеся сервісом Google
Термін "інсталяція" походить від англійського дієслова "to install" (встановлювати) і розкриває технічний аспект виготовлення інсталяції: її не "малюють", не "пишуть", а саме компонують, формують з окремих частин.
Інсталяція має в своєму складі компоненти, які з технологічної точки зору правильно називати деталями.
Деталь (проста деталь) - це виріб, який виготовлений з одного шматка матеріалу без застосування складальних операцій (склеювання, зварювання тощо).
Складальні операції виконують за допомогою з’єднань.
Якщо деталі з’єднані нерознімним з’єднанням, то їх разом називають складальною одиницею або складною деталлю.
Деталі можна отримувати різними способами: різанням, штампуванням, литтям тощо. Випилювання виробів з фанери відносять до різання.
Завдання. Обрати тип з'єднання та виконати інформаційне міні дослідження (повідомлення). Обсяг 0,5-1 с.
Під час утворення деталей за допомогою різання із заготовки забирається за допомогою гострого інструменту надлишки матеріалу які, як правило, перетворюються у стружку. Таким способом виготовляють велику кількість деталей та виробів. Одним із сучасних способів різання - різання лазером.
Деталі складної форми з метою економії часу та матеріалу утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні форми, які повторюють форму деталі.
З листового металу зручно у великій кількості виготовляти деталі простої та складної форми. Для штампування використовують різноманітні преси зі змінними формами.
2. Конструкторський етап
Завдання 1. Користуючись банком ідей сокирок (дивись вище), виконати малюнок сокирки. Можна намалювати фантазійну або іншу сокирку. Орієнтовні розміри 30-40 мм.Завдання 2.Користуючись банком ідей інсталяцій (дивись вище), виконати малюнок міні інсталяції з двома сокирками, додавши додаткові елементи інсталяції: пеньочок, дрова, щит, стіну тощо.
Завдання 3. Виконати кресленик сокирки за зразком учителя(Виконати максимально точно ескіз у зошиті за креслеником, звернути увагу на товщину ліній, розташування чисел, стрілки)
Якщо деталі з’єднані нерознімним з’єднанням, то їх разом називають складальною одиницею або складною деталлю.
Деталі можна отримувати різними способами: різанням, штампуванням, литтям тощо. Випилювання виробів з фанери відносять до різання.
Під час утворення деталей за допомогою різання із заготовки забирається за допомогою гострого інструменту надлишки матеріалу які, як правило, перетворюються у стружку. Таким способом виготовляють велику кількість деталей та виробів. Одним із сучасних способів різання - різання лазером.
Деталі складної форми з метою економії часу та матеріалу утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні форми, які повторюють форму деталі.
З листового металу зручно у великій кількості виготовляти деталі простої та складної форми. Для штампування використовують різноманітні преси зі змінними формами.
3. Технологічний етап
Штангенциркулі – група інструментів, які застосовуються для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, розмічання деталей та інших робіт. Штангенциркулі є різні за конструкцією та призначенням. Найбільш поширений штангенциркуль типу І. Він дозволяє виконувати вимірювання з точністю 0.1 мм.
Штангенциркуль має штангу, на якій нанесено шкалу з міліметровими поділками. На одному кінці цієї штанги є нерухомі вимірювальні губки і, а на іншому кінці - лінійка для вимірювання глибин. По штанзі переміщається рухома рамка.
Рамка у процесі зміни закріплюється на штанзі гвинтом. Нижні губки (служать для виміру зовнішніх розмірів, а верхні - для внутрішніх розмірів. На скошеній грані рамки нанесено шкалу, яка має назву «ноніус».
Розмір зчитуємо по першій великі поділці ноніуса та по тих поділках обох шкал, які збігаються в одну лінію. Нульова поділка ноніуса вказує на кількість цілих міліметрів. Ця поділка не завжди збігається з поділкою на міліметровій шкалі, а може бути розміщена між поділками. Тому відзначаємо ту поділку на міліметровій шкалі, яку ноніус "0" уже минув. В нашому випадку - 7 мм. Далі необхідно визначити десяті частини. Для цього знаходимо співпадіння поділки ноніуса з міліметровою шкалою. В нашому випадку співпала 6 поділка, тому додаємо 0,6 мм.
Інші приклади вимірювань. Увага! На міліметровій шкалі (вгорі) вказані сантиметри.
114.3 мм
119,0 мм
59,0 мм
55,5 мм
Особливості заклепкового з'єднанняДля заклепок отвір має бути на 0,1-0,2 мм більший ніж діаметр стрижні заклепки. Розмітивши та накернивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно покласти заготовку на підкладну дошку та міцно утримувати пасатижами або іншими пристосуваннями. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень.
Припуск заготовки з дроту на формування замикаючої півкруглої головки становить 1,5 діаметра дроту. Оскільки дріт діаметром 3,5 мм, товщина 2-х листів для з’єднання по 0,4 мм. То довжина стрижня становитиме: L=(3.5·1.5·2)+(0.4·2)=11.3 мм.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Які нові слова ти дізнався та вивчив?
Який варіант сокирки ти б зробив?
Штангенциркулі – група інструментів, які застосовуються для вимірювання зовнішніх і внутрішніх розмірів, розмічання деталей та інших робіт. Штангенциркулі є різні за конструкцією та призначенням. Найбільш поширений штангенциркуль типу І. Він дозволяє виконувати вимірювання з точністю 0.1 мм.
Штангенциркуль має штангу, на якій нанесено шкалу з міліметровими поділками. На одному кінці цієї штанги є нерухомі вимірювальні губки і, а на іншому кінці - лінійка для вимірювання глибин. По штанзі переміщається рухома рамка.
Рамка у процесі зміни закріплюється на штанзі гвинтом. Нижні губки (служать для виміру зовнішніх розмірів, а верхні - для внутрішніх розмірів. На скошеній грані рамки нанесено шкалу, яка має назву «ноніус».
Інші приклади вимірювань. Увага! На міліметровій шкалі (вгорі) вказані сантиметри.
Для заклепок отвір має бути на 0,1-0,2 мм більший ніж діаметр стрижні заклепки. Розмітивши та накернивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно покласти заготовку на підкладну дошку та міцно утримувати пасатижами або іншими пристосуваннями. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень.
Припуск заготовки з дроту на формування замикаючої півкруглої головки становить 1,5 діаметра дроту. Оскільки дріт діаметром 3,5 мм, товщина 2-х листів для з’єднання по 0,4 мм. То довжина стрижня становитиме: L=(3.5·1.5·2)+(0.4·2)=11.3 мм.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Які нові слова ти дізнався та вивчив?
Який варіант сокирки ти б зробив?
Проєкт №3
Серветниця
Основна технологія: технологія обробки тонколистового металу.
1. Організаційно-підготовчий етап
Вибір об’єкта проектування, моделі-аналоги
Серветниця може виготовлятися з найрізноманітніших матеріалів. Але витончені та довговічні виготовляють з листового металу або комбінації листового металу та дроту.
Вимоги
Оскільки виріб декоративно-ужитковий (красивий і практичний одночасно), то серед вимог найпершими можна поставити естетичність та функціональність.
Банк ідей
Завдання. Знайди в мережі Інтернет інші варіанти серветниці з листового металу.
Інформація до проєкту
До механічних властивостей належить здатність конструкційних матеріалів реагувати на зовнішнє навантаження. Механічні властивості необхідні для розуміння технологічних процесів та експлуатації майбутнього виробу. Оскільки серветниця виготовляється за допомогою згинання, то визначальною властивістю є пластичність.
Багато виробів, в тому числі і серветниця, спочатку виготовляється в плоскому вигляді з шматка жерсті, а вже потім форма надається шляхом згинання. А згинання, в свою чергу, ґрунтується на механічній властивості пластичності.
Плоска заготовка деталі з листового конструкційного матеріалу, яку в подальшому будуть згинати називають розгорткою.
Розгортки виконують як кресленики або ескізи. Тобто, контури деталі розгортки, контури отворів виконують суцільною товстою, основною лінією. Якщо деталь симетрична, то симетричність позначають штрихпунктирною лінією.
Центри круглих отворів позначають двома штрихпунктирними лініями, що перетинаються під прямим кутом. Лінії згину позначають на розгортках штрихпунктирною лінією з двома крапками. Лінії побудови, лінії для вказування розмірів та інші виконують суцільною тонкою лінією. 2. Конструкторський етапЗавдання. Виконай горизонтальний прямокутник розміром 100х80 мм у зошиті. Дивлячись на банк ідей, виконай свою стінку серветниці у цьому прямокутнику. Можна використовувати біоформи або фантазування.
Приклад виконання завдання з використанням методу фантазування.
3. Технологічний етап
Стінки серветниці слід оздобити. Найбільш простими для оздоблення жерсті є дві технології: карбування та перфорування.
Перший спосіб полягає у утворенні невеликих вм’ятин карбівкою з конічним вістрям. Її можна замінити кернером. Карбування виконують на сталевій плиті. Таким чином можна утворити пунктирну лінії. Виконуючи вм’ятини різної величини можна досягти кращої виразності в оздобленні.
Інший спосіб – перфорування. Тобто утворення системи отворів, які утворюють композицію. Отвори можна свердлити або пробивати пробоями різного діаметру.
Також можна поєднувати обидва способи, що доповнюють один одного.
Серветниця виготовляється за наступним технологічним процесом:
- розмічання розгортки за шаблоном;
- вирізування розгортки;
- обпилювання контуру розгортки;
- обробка напилками та надфілями крайок;
- розмічання для оздоблення;
- оздоблення обраним способом;
- згинання серветниці на оправці;
- надання естетичного вигляду.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Який варіант серветниці ти б зробив?
Чому саме цей варіант?
_____________
Багато виробів, в тому числі і серветниця, спочатку виготовляється в плоскому вигляді з шматка жерсті, а вже потім форма надається шляхом згинання. А згинання, в свою чергу, ґрунтується на механічній властивості пластичності.
Розгортки виконують як кресленики або ескізи. Тобто, контури деталі розгортки, контури отворів виконують суцільною товстою, основною лінією. Якщо деталь симетрична, то симетричність позначають штрихпунктирною лінією.
Стінки серветниці слід оздобити. Найбільш простими для оздоблення жерсті є дві технології: карбування та перфорування.
Перший спосіб полягає у утворенні невеликих вм’ятин карбівкою з конічним вістрям. Її можна замінити кернером. Карбування виконують на сталевій плиті. Таким чином можна утворити пунктирну лінії. Виконуючи вм’ятини різної величини можна досягти кращої виразності в оздобленні.
Інший спосіб – перфорування. Тобто утворення системи отворів, які утворюють композицію. Отвори можна свердлити або пробивати пробоями різного діаметру.
Також можна поєднувати обидва способи, що доповнюють один одного.
Серветниця виготовляється за наступним технологічним процесом:
- розмічання розгортки за шаблоном;
- вирізування розгортки;
- обпилювання контуру розгортки;
- обробка напилками та надфілями крайок;
- розмічання для оздоблення;
- оздоблення обраним способом;
- згинання серветниці на оправці;
- надання естетичного вигляду.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Який варіант серветниці ти б зробив?
Чому саме цей варіант?
Проєкт №2
Декоративні квіти
Основна технологія: обробка дротуДодаткова технологія: обробка тонкого листового металу
1. Організаційно-підготовчий етап
Вибір об’єкта проектування, моделі-аналоги
Цікавих виробів з дроту, на жаль, мало. Значно більше виробів, що містять деталі з дроту та інших конструкційних матеріалів, зокрема листового металу.
Одним із таких виробів є декоративні квіти. Такий виріб можна використати як подарунок, прикрасу приміщення.
Вимоги
Оскільки виріб декоративний, то серед вимог найпершою можна поставити естетичність. Друга вимога - безпечність.
Банк ідей
Формат docx.
Завантажити банк ідей до проекту
Інформація до проєкту
Тонкі листи виготовляють зі сталі або інших металів з розпечених зливків металів їх прокатуванням на спеціальних машинах - прокатних станах.
Прокатний стан - це система обладнання, у якому заготовці з металу під тиском надають певної форми та розмірів поперечного перерізу.
Листову сталь завтовшки 0,2...0,5 мм називають жерстю.
Дріт виготовляють двома способами. Волочінням виготовляють тонкі дроти з точним профілем та розмірами. Волочений дріт йде на виготовлення струмопровідних дротів. Прокатуванням виготовляють дріт-катанку більшого діаметру, але такий дріт має неточності форми та розмірів, які можуть коливатися у певних межах. Такий дріт є заготовками для деталей інших виробів.
Схема волочіння.
Схема верстата волочильного
Зовнішній вигляд волочильного верстата
Властивості конструкційних матеріалів з металів та сплавів
До механічних властивостей належить здатність конструкційних матеріалів витримувати зовнішнє навантаження або руйнуватися від його дії.
Міцність - властивість, що характеризує стійкість конструкційного матеріалу проти руйнування.
Твердість - здатність матеріалу чинити опір проникненню в нього іншого твердого тіла, наприклад знарядь обробки (ножиць, свердел, інших різальних інструментів).
Пружність - властивість матеріалу змінювати свою форму та відновлювати її після припинення дії навантаження.
Пластичність – властивість матеріалу змінювати свою форму та залишати її після припинення дії навантаження.
Механічні властивості впливають на технологічний процес. Наприклад, від твердості дроту буде залежати вибір інструменту для поділу його на частини. Твердий дріт перепилюють ребром напилка або ножівкою. М'який дріт можна перекушувати кусачками. Твердий дріт, як правило, ще й пружний, а м'який - більш пластичний.
2. Конструкторський етап
Поняття про метод біоформ та його застосування
Наука про використання біологічних особливостей живої природи для конструювання виробів та вдосконалення технологій називається біонікою.
Цінність багатьох виробів підвищується, якщо вони мають оригінальну форму, яка відрізняє їх від усіх інших виробів. Одним із способів творення оригінальної, нової форми є запозичення з живої природи форм, кольорів, конструкцій. Такі форми виробів називають біоформами. Декоративна квітка і є зразком застосування біоформ під час конструювання виробів.
Лінії креслення
Поняття про масштаб та розміри
Розміри на кресленнях позначають розмірними числами на розмірних лініях. Лінійні розміри, які позначають величини прямолінійних елементів предмета (довжину, ширину, товщину), подають у міліметрах, але позначення одиниці вимірювання не вказують.
Зразок нанесення розмірів на кресленику виробу
Масштаб – це відношення лінійних розмірів зображення на кресленні, до відповідних розмірів предмета.
Масштаб збільшення 2:1 - зображення предмета більше у 2 рази від розмірів предмета.
Масштаб зменшення 1:2 - зображення предмета менше у 2 рази від розмірів предмета.
Натуральна величина 1:1 - зображення предмета та розміри предмета однакові.
Зразки квітів з природи, які знайдені в мережі інтернет.
На їх основі були розроблені два варіанти набору деталей до квітки.
3. Технологічний етап
Виготовлення виробу з тонкого листового металу передбачає послідовне виконання певних видів робіт:- підготовка листового металу до нанесення контуру деталі та лінії елементів;
- розмічання – нанесення ліній контурів та елементів деталі;
- вирізування заготовки;
- обпилювання заготовки до необхідних розмірів;
- свердління отворів та їх обробка (за потреби);
- згинання (за потреби);
- з’єднання деталей у виріб.
Випрямлення - це технологічна операція з вирівнювання ударами нерівностей металевих заготовок і деталей, що мають вм’ятини, опуклості, викривлення тощо.
Зазначену технологічну операцію виконують за допомогою дерев’яного молотка (киянки) на рівній металевій поверхні (плиті).
Технологічна операція нанесення розмічальних ліній або рисок на заготовках, що визначають місця виконання технологічних операцій, визначених графічним документом, називається розмічанням.
Припуск на обробку – це спеціально залишена частина матеріалу для наступної більш точної обробки.
Різанням називається операція роз’єднання цілого листа, смуги або стрічки на частини визначеної форми і розмірів, які називаються заготовками. Під дією механічного зусилля різальні кромки ножиць розділяють шар металу на дві частини.
Обпилюванням називається слюсарна операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару матеріалу напилками.
- підготовка листового металу до нанесення контуру деталі та лінії елементів;
- розмічання – нанесення ліній контурів та елементів деталі;
- вирізування заготовки;
- обпилювання заготовки до необхідних розмірів;
- свердління отворів та їх обробка (за потреби);
- згинання (за потреби);
- з’єднання деталей у виріб.
Випрямлення - це технологічна операція з вирівнювання ударами нерівностей металевих заготовок і деталей, що мають вм’ятини, опуклості, викривлення тощо.
Зазначену технологічну операцію виконують за допомогою дерев’яного молотка (киянки) на рівній металевій поверхні (плиті).
Технологічна операція нанесення розмічальних ліній або рисок на заготовках, що визначають місця виконання технологічних операцій, визначених графічним документом, називається розмічанням.
Припуск на обробку – це спеціально залишена частина матеріалу для наступної більш точної обробки.
Різанням називається операція роз’єднання цілого листа, смуги або стрічки на частини визначеної форми і розмірів, які називаються заготовками. Під дією механічного зусилля різальні кромки ножиць розділяють шар металу на дві частини.
Обпилюванням називається слюсарна операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару матеріалу напилками.
4. Заключний етап
(Зразок запису) Виготовлений виріб відповідає усім вимогам крім безпечності. Адже листочки були виготовлені з гострими краями, не притупленими.Якби я ще раз робив такий виріб, то я б зробив би 2 віночки квітки замість одного. Листочки виготовив округлими для безпечності та простоти виготовлення.
________________
Проєкт №1
Головоломка з дроту
1. Організаційно-підготовчий етап
Банк ідей
Додайте свій варіант головоломки.
Інформація до проєкту
Поняття про проєктування
Дріт як конструкційний матеріал
Сплав – це суміш металів або металів з іншими речовинами, матеріал з металічними властивостями.
Залізо - пластичний і важкий метал сіруватого сріблястого кольору. За поширеністю у природі посідає друге місце серед металів. Використовується у вигляді різноманітних сплавів.
Алюміній — сріблясто-білий легкий метал, добрий провідник тепла і електрики, пластичний, легко піддається механічній обробці. Найпоширеніший на Землі метал. Використовується самостійно або у вигляді сплавів для передачі електроенергії, літакобудуванні тощо.
Мідь - пластичний, важкий метал червонувато-золотистого кольору (рожевий за відсутності оксидної плівки), добрий провідник тепла і електрики. Застосовується в радіоелектроніці та електротехніці.
2. Конструкторський етап
Конструкція виробу
3. Технологічний етап
Робоче місце
Основне обладнання робочого місця для обробки металів - слюсарний верстак.
Лещата - це пристосування для фіксації та утримування заготовок в необхідному положенні для обробки.
Слюсарні лещата кріпляться на кришці верстака. Унаслідок кріплення в лещатах заготовок на їхній поверхні можуть з’являтися вм’ятини від насічок пластин сталевих нагубників. Тому використовують накладні губки, які оберігають оброблену поверхню заготовки від пошкодження.
1 — плита основи, 2 — поворотна плита разом із нерухомою губкою, 3 — фіксуючий гвинт, 4 — змінні накладки губок лещат, 5 — рухома губка лещат, 6 — важіль; 7 — гвинтовий механізм затискання.
Правила безпечної роботи з лещатами
1. Заготовку закріплювати надійно
2. Рукоятку гвинта обертають плавно без кидання
3. Після роботи слід очистити лещата від ошурків та бруду спеціальною щіткою.
4. Губки лещат слід залишати розсунутими на 10...15 мм.
Технологічні операції для обробки сталевого дроту
Зазвичай заводи випускають дріт у бухтах. Для виготовлення виробу необхідно відрізати (відкусити) заготовку потрібної довжини за допомогою спеціальних кусачок.
Сталевий дріт часто поділяють на шматки, надпилюючи його ребром напилка та ламаючи.
Сталевий дріт випрямляють киянкою на стальній або чавунній плиті або молотком на дерев’яній підставці. Випрямляти дріт слюсарним молотком на металевій поверхні не можна, оскільки заготовка від цього розплескується, тобто пошкоджується. Перед роботою молотком слід впевнитися, що молоток міцно насаджений на ручку, а ручка не має тріщин.
Після відкушування дроту залишається гострий кінець, який необхідно спиляти за допомогою напилка. Напилок має міцно кріпитися в ручці, а ручка має бути без тріщин.
Заготовку затискають якомога нижче, так щоб над рівнем губок заготовка виступала приблизно на 5 мм. Рухають напилок вперед для спилювання металу.
Згинання сталевого дроту виконують в лещатах з використанням оправок (необхідної форми шматки металу) або у пристосуваннях. Пристосування можуть мати різну конструкцію. Поширеним є пристосування планшетного типу. На плоскій поверхні зі сталі вставлені стрижні та упори в необхідному місці. Для полегшення роботи можна застосовувати трубчастий важіль. Для кожного виробу застосовують, як правило, свої пристосування. Інколи пристосування можуть бути універсальними.
4. Заключний етап
Зразок виконання.
Я виготовив головоломку з дроту, точніше з двох сталевих цвяхів розміром 3х70 мм. Виготовлений виріб відповідає усім поставленим вимогам, адже головоломка розбирається і складається, вона не має гострих країв та швидко виготовляється.
Найважче у технологічному процесі було зігнути та відрегулювати зазор, який має бути трохи меншим, ніж діаметр цвяха.
Якби я ще раз робив такий виріб, то я б краще його зашліфував.
____________
_______
2020-2021 навчальний рік
_________
Проєкт №6. Дрібний аксесуар з деревини
Зараз в наш час дуже стильно мати виріб, який би був виготовлений власноруч. Переглянувши різні варіанти виробів в мережі Інтернет я вирішив виготовити брелок з деревини, який може бути аксесуаром, сувеніром та подарунком. Це зараз брелок - брязкальця. А в ХVIII столітті мати маленьку прикрасу на ланцюжку було дуже престижно. Саме слово "брелок" французького походження і означає невелика прикраса-підвіска на годинниковому ланцюжку або браслеті. У XX столітті брелоки мали виключно утилітарне призначення і стали використовуватися в якості підвіски для ключів, яка утримувала їх в єдиній зв’язці.
До виробу необхідно висунути ряд вимог, які допоможуть нам сконструювати, виготовити та оцінити брелок.
Завдання 1. Оберіть з таблиці вимоги. Розділіть їх на дві групи: основні та додаткові
Звернувши увагу на форми брелоків, я помітив, що там нічого складного взагалі немає. І якщо пометикувати і поєднати в своєму виробі позитивні сторони, то отримую дуже привабливу дрібничку - брелок. Для покращення її властивостей до конструкції додамо металеві елементи з дроту або готових металевих виробів.
Деревина – це конструкційний матеріал, який отриманий з дерев. З висушених пиломатеріалів певних розмірів виготовляють вироби. Кожне дерево має деревину з набором властивостей. Є листяні та хвойні породи, м’які та тверді породи, є деревина з білим, коричневим, рожевим та іншим забарвленням, смугаста та однорідна.
Найбільше використовується ділової деревини в будівництві. Друге місце посідає транспорт (особливо залізничний), третє — вугільна і гірничорудна промисловість. Крім того, деревину широко використовують у машинобудуванні, целюлозно-паперовій та меблевій промисловості. У народному господарстві широко застосовуються матеріали, що їх дістають в результаті обробки натуральної деревини тиском при підвищених температурах, просочуванням зв’язуючими речовинами, склеюванням тощо. До них належать: листові деревні матеріали (фанера, деревостружкові і деревоволокнисті плити), деревні пластики і деревні пластмаси.
Значна територія України вкрита лісами, які є сировиною для отримання деревини. Тому ці території і стали значними осередками деревообробництва. Майстри виготовляли традиційні вироби: посуд, бочки, побутові предмети, знаряддя праці, іграшки та забавки, транспортні засоби тощо. Такі вироби призначалися як для споживання на тій же території так і для продажу туди, де деревини було обмаль і вона цінувалася більше. Більшість виробів виготовлялися з оздобленням. Оздоблювали різними способами: розписом, випалюванням, різьбленням, вставками тощо. Найбільш поширеним є різьблення. Відомим та оригінальним є гуцульське та яворівське різьблення, які поширені на Заході нашої держави.
2. Конструкторський етапЦінність багатьох виробів підвищується, якщо вони мають оригінальну форму, яка відрізняє їх від усіх інших виробів. Одним із способів творення оригінальної, нової форми є запозичення з живої природи форм, кольорів, конструкцій. Такі форми виробів називають біоформами. Біоформи у виробах можуть бути у різному вигляді: форма деталей, конструкція деталей або виробу, форма елементів оздоблення, кольорова гама. Біоформами вважають округлі деталі без кутів, з плавними лініями.
Розглянемо деякі правила розмічання. Перед розмічанням слід оглянути заготовку з пиломатеріалу на наявність вад та відмітити ці місця. Їх не слід використовувати. Також слід розташовувати деталі так, щоб відходів було якомога менше. Якщо дві деталі розташовані поряд, то слід залишити місце 2-3 мм для розпилювання. Оскільки брелок має бути красивим, то бажано підібрати деревину з гарним малюнком волокон.
Найбільш поширені інструменти для розмічання – олівець, лінійка та кутник. Лінійку застосовують для вимірювання розмірів, відкладання відрізків, проведення прямих ліній. Кутник – це лінійка з колодкою під прямим кутом. Завдяки такій конструкції кутник дозволяє розмітити риску під прямим кутом.
Якщо виріб має складну форму, то слід намалювати її на шматку картону та вирізати. Ми отримаємо шаблон. Його слід обвести, поклавши на заготовку.
Як точно та рівно відрізати шматок від квадратного або прямокутного пиломатеріалу? Для цього відміряють необхідну відстань від торця та за допомогою кутника проводять перпендикулярну риску до базової крайки. Потім за допомогою кутника наносять риски на інші сторони.
Багато деталей виробу мають округлі форми. Якщо округлення має значний радіус (більше 5 мм), то кут спилюють рашпілем, потім зашліфовують шліфувальною колодкою та шліфувальною шкуркою. Малі округлення (5 мм та менше) відразу зішліфовують шліфувальними колодками з крупним абразивом. Потім поверхню шліфують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою.
З’єднання деталей – дуже відповідальна технологічна операція. Тому необхідно виконати її якомога якісніше.
Найчастіше виконують з'єднання за допомогою клею ПВА, що призначений для склеювання деревини.
Для зміни кольору краще використовувати морилки - розчини спеціальних барвників у спирті, воді або олії.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Які нові слова ти дізнався та вивчив?
Які переваги твого виробу?
_________
Проєкт №5. Підставка під горнятко
Частина 1.
Зараз в наш час дуже стильно мати виріб який би був виготовлений власноруч, і був би корисним для великої кількості людей. Мені хотілось щоб ця річ була корисна і одночасно багатофункціональна в використанні. Переглянувши різні варіанти виробів в мережі Інтернет я вирішив виготовити декоративну настільну підставку яка б була дуже красивою, естетичною, багатофункціональною могла б бути підставкою для сковорідки і одночасно для маленької турки.
До виробу необхідно висунути ряд вимог, які допоможуть нам його сконструювати, виготовити та оцінити.
Оберіть з переліку ті вимоги, які є актуальними для виробу: естетичність, простота конструкції, мала кількість деталей, простота з'єднань, екологічність, простота виготовлення, мала вартість, практичність, міцність, безпечність, оригінальність.
Звернувши увагу на форми та конструкції будов підставок для гарячого посуду, я помітив, що більшість з них виготовлена з невеликих деталей. І якщо пометикувати і поєднати в своїй підставці позитивні сторони декількох виробів-аналогів, то отримую оригінальну підставку під гарячий посуд. Саме таку підставку я спробую виготовити самостійно. Для покращення її властивостей до конструкції додам металеві елементи з дроту, листової сталі або готових металевих виробів.
Частина 2.
Деревина – це конструкційний матеріал, який отриманий з дерев. Дерево – це форма багаторічної рослини зі значним переважанням міцного стовбура. Кущ має багато тонких здерев'янілих стебел. З дерева відділяють колоду, яку за допомогою спеціальних пил розпилюють вздовж на пиломатеріали прямокутної або квадратної форми: дошки та бруски. З висушених пиломатеріалів виготовляють вироби.
Кожне дерево має деревину з набором властивостей. Є листяні та хвойні породи, м’які та тверді породи, є деревина з білим, коричневим, рожевим та іншим забарвленням, смугаста та однорідна.
Найбільше використовується ділової деревини в будівництві. Друге місце посідає транспорт (особливо залізничний), третє — вугільна і гірничорудна промисловість. Крім того, деревину широко використовують у машинобудуванні, целюлозно-паперовій та меблевій промисловості.
У народному господарстві широко застосовуються матеріали, що їх дістають в результаті обробки натуральної деревини тиском при підвищених температурах, просочуванням зв’язуючими речовинами, склеюванням тощо. До них належать: листові деревні матеріали (фанера, деревостружкові і деревоволокнисті плити), деревні пластики і деревні пластмаси.
Значна територія України вкрита лісами, які є сировиною для отримання деревини. Тому ці території і стали значними осередками деревообробництва. Майстри виготовляли традиційні вироби: посуд, бочки, побутові предмети, знаряддя праці, іграшки та забавки, транспортні засоби тощо. Такі вироби призначалися як для споживання на тій же території так і для продажу туди, де деревини було обмаль і вона цінувалася більше. Більшість виробів виготовлялися з оздобленням. Оздоблювали різними способами: розписом, випалюванням, різьбленням, вставками тощо. Найбільш поширеним є різьблення. Відомим та оригінальним є гуцульське та яворівське різьблення, які поширені на Заході нашої держави.
2. Конструкторський етап
Цінність багатьох виробів підвищується, якщо вони мають оригінальну форму, яка відрізняє їх від усіх інших виробів. Одним із способів творення оригінальної, нової форми є запозичення з живої природи форм, кольорів, конструкцій. Такі форми виробів називають біоформами. Біоформи у виробах можуть бути у різному вигляді: форма деталей, конструкція деталей або виробу, форма елементів оздоблення, кольорова гама. Біоформами вважають округлі деталі без кутів, з плавними лініями.
Вказівки та поради щодо практичної роботи.
Прочитай уважно!
Виконай у зошиті малюнок власної, оригінальної підставки під гарячий посуд. Для цього можна поєднувати декілька виробів-аналогів, використовувати біоформи, фантазування. Для покращення властивостей на поверхні дерев'яних деталей, що будуть контактувати з гарячими поверхнями можна закріпити шматочки дроту або жерсті, цвяшки тощо.
Під час виконання ескізів необхідно звернути увагу на товщину ліній креслення, на стрілки розмірних ліній, місце розташування розмірних чисел. Виконувати ескіз деталі слід в натуральну величину. Якщо деталь симетрична, то обов’язково вказують вісь симетрії. Отвори, які є невидимими з певного положення показують штриховою лінією.
Вироби-аналоги
3. Технологічний етап
Частина 1.
Для виготовлення виробів з деревини необхідно виконати ряд технологічних операцій, де застосовують інструменти та пристосування.
Розглянемо деякі правила розмічання. Перед розмічанням слід оглянути заготовку з пиломатеріалу на наявність вад. Деякі вади деревини не заважають обробці але можуть зіпсувати естетичність виробу (синюватість, ураження грибком, червоточина тощо). Також слід розташовувати деталі так, щоб відходів було якомога менше. Якщо дві деталі розташовані поряд, то слід залишити місце 2-3 мм для розпилювання.
Найбільш поширені інструменти для розмічання – олівець, лінійка та кутник. Лінійку застосовують для вимірювання розмірів, відкладання відрізків, проведення прямих ліній. Кутник – це лінійка з колодкою під прямим кутом. Завдяки такій конструкції кутник дозволяє розмітити риску під прямим кутом. Для цього колодку притискають у необхідному місці до рівної крайки та олівцем проводять риску. Для розпилювання пиломатеріалів кутником проводять риски з усіх чотирьох сторін, утворюючи поясок. Такі дії необхідні для контролю наступного точного пиляння дрібних деталей.
Частина 2.
Пиляння - це технологічна операція, під час якої відбувається поділ деревини на частини внаслідок різання пилкою.
Поперечні пилки ріжуть однаково під час руху як «від себе», так і «до себе».
Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропил, а початок пиляння – запил.
При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки на 0,5-1 мм та кладуть упорний брусок зі сторони деталі для утворення запилу. Після пропилювання на глибину 6-8 мм упорний брусок можна забрати і продовжувати пиляння без нього. Пиляння виконують плавними рухами з постійним контролем по лінії розмічання. Під час пиляння уважно стежать за лінією розмітки, щоб пропил проходив точно біля наміченої риски (з урахуванням припусків на обробку).
Шліфування – це технологічна операція, що передбачає усунення незначних нерівностей на поверхні за допомогою абразивних матеріалів.
Для грубого, чорнового, шліфування поверхні деревини використовують шліфувальну шкурку із зернистістю Р40–Р80. А шліфувальні матеріали із зернистістю Р100–180 використовують для чистового шліфування, видалення різних недоліків.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Які нові слова ти дізнався та вивчив?
Які переваги твоєї підставки??
Проєкт №3
Серветниця
Основна технологія: технологія обробки тонколистового металу.
1. Організаційно-підготовчий етап
Вибір об’єкта проектування, моделі-аналоги
В 18 ст. у Франції французька аристократія оприлюднила правила з етикету для серветки, деякими ми користуємося і досі. Потім серветки почали використовували і в повсякденному житті. Серветниця необхідна щоб серветки тримали форму і не губилися. Також вона використовується як елемент прикрашання святкового столу.
Серветниця може виготовлятися з найрізноманітніших матеріалів. Але витончені та довговічні виготовляють з листового металу або комбінації листового металу та дроту.
Вимоги
Оскільки виріб декоративно-ужитковий (красивий і практичний одночасно), то серед вимог найпершими можна поставити естетичність та функціональність.
Банк ідей
До механічних властивостей належить здатність конструкційних матеріалів реагувати на зовнішнє навантаження. Механічні властивості необхідні для розуміння технологічних процесів та експлуатації майбутнього виробу.
Пластичність – властивість матеріалу змінювати свою форму та залишати її після припинення дії навантаження.
Багато виробів, в тому числі і серветниця, спочатку виготовляється в плоскому вигляді з шматка жерсті, а вже потім форма надається шляхом згинання. А згинання, в свою чергу, ґрунтується на механічній властивості пластичності.
Плоска заготовка деталі з листового конструкційного матеріалу, яку в подальшому будуть згинати називають розгорткою.
Розгортки виконують як кресленики або ескізи. Тобто, контури деталі розгортки, контури отворів виконують суцільною товстою, основною лінією. Якщо деталь симетрична, то симетричність позначають штрихпунктирною лінією. Центри круглих отворів позначають двома штрихпунктирними лініями, що перетинаються під прямим кутом. Лінії згину позначають на розгортках штрихпунктирною лінією з двома крапками. Лінії побудови, лінії для вказування розмірів та інші виконують суцільною тонкою лінією.
2. Конструкторський етапСтінки серветниці слід оздобити. Найбільш простими для оздоблення жерсті є дві технології: карбування та перфорування.
Перший спосіб полягає у утворенні невеликих вм’ятин карбівкою з конічним вістрям. Її можна замінити кернером. Карбування виконують на сталевій плиті. Таким чином можна утворити пунктирну лінії. Виконуючи вм’ятини різної величини можна досягти кращої виразності в оздобленні.
Інший спосіб – перфорування. Тобто утворення системи отворів, які утворюють композицію. Отвори можна свердлити або пробивати пробоями різного діаметру.
Також можна поєднувати обидва способи, що доповнюють один одного.
Серветниця виготовляється за наступним технологічним процесом:
- розмічання розгортки за шаблоном;
- вирізування розгортки;
- обпилювання контуру розгортки;
- обробка напилками та надфілями крайок;
- розмічання для оздоблення;
- оздоблення обраним способом;
- згинання серветниці на оправці;
- надання естетичного вигляду.
4. Заключний етап
Дай відповідь на запитання.
Що нового ти дізнався під час опрацювання цього проєкту?
Який варіант серветниці ти б зробив?
Чому саме цей варіант?
Проект №5 Дрібний аксесуар з деревини
функціональність
|
зручність
у використанні
|
безпечність
|
|
естетичність
|
наявність
оздоблення
|
міцність
конструкції
|
мала
вартість
|
оригінальність
конструкції
|
оригінальність
форми
|
відповідність
традиціям
|
простота
конструкції
|
екологічність
|
простота
виготовлення
|
довговічність
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар