___________
___________
2023-2024 навчальний рік
Проєкт №4. Декоративне панно
Основна технологія: технологія оздоблення мозаїкою.Додаткова технологія: технологія обробки деревинних матеріалів (ДВП, фанера).
План виконання проекту
1. Організаційно-підготовчий етап
Інформація до проєкту
2. Конструкторський етап.
Завдання. Ознайомитися з основами композиції. Виписати визначення.
Завдання. Скопіювати (роздрукувати, перемалювати) обраний малюнок з збірки робочих малюнків та внести зміни. Можна використати інші малюнки. Деталі мозаїки можна об'єднувати або роз'єднувати, змінювати форму, додавати додаткові елементи, поєднувати різні малюнки в один тощо. Розмір зображення мозаїки становить не більше 150х200 мм. Розмір планок для рамки 15 мм.
Робочі малюнки для рельєфної мозаїки для заготовок 150х200 мм
Завантажити матеріал у форматі docx.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
3. Технологічний етапПерегляньте відео.З'ясуйте, яке технологічне обладнання було використано в технологічному процесі.Складіть технологічну карту з виготовлення панно.
_________________ 4. Заключний етап
Виконати тести для перевірки знань за покликанням. Зайти в систему https://test.edu.vn.ua, зареєструватись.
Завантажити матеріал у форматі docx.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
Виконати тести для перевірки знань за покликанням. Зайти в систему https://test.edu.vn.ua, зареєструватись.
________
Проект №3. Магніт на холодильник
План виконання проекту
1. Організаційно-підготовчий етап
Інформація до проєкту
Мозаїка по деревині – це декоративне зображення на дерев'яній основі виконане з деревинних або інших матеріалів.
Технологій виконання мозаїки є багато. Їх можна класифікувати за різними ознаками: розміщення на основі (врізанння або вклеювання та наклеювання), матеріали (деревина, шпон, зрізи, метали тощо).
Завантажити матеріал у форматі зображення jpg.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
Шпон - це тонкі пластинки деревини товщиною 0,6-3,0 мм, отримані способом стругання, пиляння, лущення. Для мозаїки краще підходить струганий або пиляний шпон.
Для мозаїки використовують різні породи деревини. Їх спеціально підбирають за кольором та текстурою.
Текстура - це малюнок волокон деревини на зрізі.
Банк ідей магніту на холодильник
Проект №2. Підставка для ґаджета
Основна технологія: технологія ручної обробки деревини.
Додаткова технологія: технологія трафаретного розпису.
1. Організаційно-підготовчий етап
1.1. Вибір об’єкта проектування
Підставка для гаджета є практичним виробом, який допомагає тимчасово розміщувати смартфон, планшет або інший пристрій у зручному місці на столі. На самій підставці гаджет можна заряджати, використовувати для перегляду інформації тощо. Якщо відразу ставити гаджет на підставку, його завжди можна знайти. Є багато різноманітних конструкцій виробу з різних матеріалів. Але найкраще виготовити виріб з деревини.
1.2. Вимоги до виробу
Напишіть вимоги, які можна висунути до виробу "Підставка для ґаджета".1. ________________2. ________________3. ________________4. ________________5. ________________6. ________________ 1.3. Банк ідей
1.4. Інформація до проєкту
Вади деревини
Вади деревини: сучки, тріщини, хімічні забарвлення, вади форми стовбура, грибні ураження, пошкодження комахами та різні деформації.Сучки – це частини гілок у стовбурі. Чим менше сучків, тим вищий сорт деревини.Тріщини – це розриви деревини вздовж волокон, що утворюються переважно через швидке та нерівномірне всихання деревини.Смоляні кишеньки – порожнини всередині річного шару хвойних порід, заповнені смолою.Червоточина – ходи й отвори, пророблені в деревині комахами. Порушує цілісність деревини й знижує її механічні властивості.Синюватість – сіре або сірувато-синювате забарвлення. Не впливає на механічні властивості деревини, але погіршує її зовнішній вигляд.
Поняття про механізм
Механізм — система деталей, що призначена для передачі руху або перетворення руху одних деталей у потрібний рух інших деталей.
Деталі механізмів, що передають рух, називаються ведучими, а деталі, які сприймають цей рух, - веденими. У різноманітних механізмах широко використовується обертальний рух.
Обертальний рух можна передавати з ведучої деталі на ведену за допомогою механізмів, які називають механічними передачами.
Циліндрична зубчаста передача
Конічна зубчаста передача
Ланцюгова передача
Пасова передача
Для кількісної оцінки зміни швидкості обертання, яка відбувається в передачі, введено поняття передаточного числа (u).
Передаточне число пасової передачі залежить від співвідношення діаметрів шківів і виражається формулою:
де
D1 – діаметр ведучого шківа;
D2 – діаметр веденого шківа.
n1 - частота обертання (кількість обертів за секунду) ведучого валу;
n2 - частота обертання (кількість обертів за секунду) веденого валу.
Для перетворення одного виду руху в інший, наприклад обертального в поступальний, застосовують механізми перетворення руху.
До таких механізмів можна віднести рейковий, гвинтовий та інші механізми.
Гвинтовий механізм
Рейковий механізм
Механічні передачі та механізми перетворення руху використовуються у верстатах, електрифікованих інструментах, пристосуванням.
Циліндрична зубчаста передача
Конічна зубчаста передача
Ланцюгова передача
Пасова передача
 |  |
|
Гвинтовий механізм | Рейковий механізм |
Механічні передачі та механізми перетворення руху використовуються у верстатах, електрифікованих інструментах, пристосуванням.
2. Конструкторський етап
Завдання 1. Оберіть з банку ідей зразок виріб та користуючись методом фокальних об'єктів внесіть зміни до конструкції. Тобто, нарисуйте схему, в центрі якої слід написати підставка для ґаджета. зліва і справа напишіть по одному довільно або випадково обраному предмету. Під предметами у вигляді списку запишіть особливості або властивості одним, двома словами. Поєднайте ці властивості (особливості) з центральним предметом - підставкою для ґаджета (аналіз поєднань).
Завдання 2. Виконайте малюнок підставки для ґаджета, враховуючи банк ідей та ідеї, що отримані за допомогою методу фокальних об'єктів.
Завдання 3. Виконайте ескізи деталей виробу у зошиті від руки.
Орієнтовний зразок виробу, що сконструйований методом фокальних об'єктів. Розміри деталей встановіть відповідно до заготовок.
Тобто, нарисуйте схему, в центрі якої слід написати підставка для ґаджета. зліва і справа напишіть по одному довільно або випадково обраному предмету. Під предметами у вигляді списку запишіть особливості або властивості одним, двома словами. Поєднайте ці властивості (особливості) з центральним предметом - підставкою для ґаджета (аналіз поєднань).
Завдання 2. Виконайте малюнок підставки для ґаджета, враховуючи банк ідей та ідеї, що отримані за допомогою методу фокальних об'єктів.
Завдання 3. Виконайте ескізи деталей виробу у зошиті від руки.
Орієнтовний зразок виробу, що сконструйований методом фокальних об'єктів. Розміри деталей встановіть відповідно до заготовок.
Технологія виготовлення виробу
Послідовність виготовлення виробу така як і попереднього: розмічання, пиляння, стругання, обпилювання, свердління, шліфування, оздоблення деталей (за потреби), складання, оздоблення виробу. Розмічання може виконуватися декілька разів, а морже і один раз. В деяких виробах окремі операції можуть бути відсутні (обпилювання, стругання, свердління тощо), що залежить від форми деталей та конструкції виробу.
Обпилювання деревини
Рашпілем працюють як і напилком з метою надання криволінійної форми заготовці. Після рашпіля поверхня дуже шорстка. Тому її потім шліфують.
Он-лайн урок про обпилювання деревини тут.
Свердління виконують свердлами із зубом на краю. Перові свердла – отвори великого діаметра та невеликої глибини, спіральні – отвори малого діаметра та значної глибини. Перед свердлінням центр отвору наколюють шилом.
Он-лайн урок про свердління деревини тут
З'єднання деталей
З’єднання на шурупах міцне та довговічне, в деталі, яка приєднується свердлять отвір а під шляпку шурупа отвір розширюють – зенкують. Головне правильно підібрати викрутку. Закручувати шурупи треба перпендикулярно до заготовки.
Якщо шипове з’єднання деталей виконується з надмірним зусиллям, то заготовка може зруйнуватися або утворяться тріщини. Якщо шип вільно входить у провушину, то необхідно додатково вставити шматочок шпону або стружку відповідної товщини. Таке з’єднання може бути неестетичним та не таким міцним.
__________________________
Послідовність виготовлення виробу така як і попереднього: розмічання, пиляння, стругання, обпилювання, свердління, шліфування, оздоблення деталей (за потреби), складання, оздоблення виробу. Розмічання може виконуватися декілька разів, а морже і один раз. В деяких виробах окремі операції можуть бути відсутні (обпилювання, стругання, свердління тощо), що залежить від форми деталей та конструкції виробу.
Обпилювання деревини
Рашпілем працюють як і напилком з метою надання криволінійної форми заготовці. Після рашпіля поверхня дуже шорстка. Тому її потім шліфують.
Он-лайн урок про обпилювання деревини тут.
Свердління виконують свердлами із зубом на краю. Перові свердла – отвори великого діаметра та невеликої глибини, спіральні – отвори малого діаметра та значної глибини. Перед свердлінням центр отвору наколюють шилом.
Он-лайн урок про свердління деревини тут
З'єднання деталей
З’єднання на шурупах міцне та довговічне, в деталі, яка приєднується свердлять отвір а під шляпку шурупа отвір розширюють – зенкують. Головне правильно підібрати викрутку. Закручувати шурупи треба перпендикулярно до заготовки.
Якщо шипове з’єднання деталей виконується з надмірним зусиллям, то заготовка може зруйнуватися або утворяться тріщини. Якщо шип вільно входить у провушину, то необхідно додатково вставити шматочок шпону або стружку відповідної товщини. Таке з’єднання може бути неестетичним та не таким міцним.
Проєкт №1. Органайзер.
Основна технологія: технологія ручної обробки деревини.
Додаткова технологія: технологія трафаретного розпису.
1. Організаційно-підготовчий етап
1.1. Обґрунтування проєкту.Органайзери слугують для зберігання різноманітних речей. Зручно використовувати органайзери для розміщення канцелярських приладів для повсякденного використання. Для навчання та виконання завдань необхідні ручки та олівці, які зручно розташувати на простому органайзерові.1.2 Планування
1.3 Вимоги- функціональність- естетичність- безпечність- простота виготовлення (технологічність)- економність- екологічність1.4 Банк ідей
1.5 Інформація для проєкту
Методи конструювання
Метод фокальних об’єктів – це перенесення властивостей випадково обраних явищ та об’єктів на предмет, який проектується.
Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку, недоліком є випадковість знаходження результату. Однак метод фокальних об’єктів є простим у застосуванні й сприяє виробленню нових, цікавих ідей.
Суть методу. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад свічник) ставимо у фокусі (центрі) схеми. Від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька будь-яких випадково вибраних предметів. Наприклад, перші два предмети, що стоять у кімнаті. Розписуємо їх властивості. Далі відбувається поєднання властивостей з фокальним об’єктом або частиною об'єкта. Звичайно можуть бути непоєднувані варіанти, можуть бути нісенітницею поєднання на перший погляд, тому зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід. Бажано знайти використання більшості ознак чи властивостей.
Деревина як конструкційний матеріал
Дepeвинa є натуральним і eкoлoгічнo чистим матеріалом, що відновлюється.
Найцінніша частина дерева — стовбур. Кожна порода деревини має свій колір, запах і текстуру.
Текстура - природній малюнок волокон деревини та річних кілець на зрізі.
За текстурою досить легко визначити породу дерева. Наприклад, у хвойних порід річні кільця на поперечному розрізі помітніші, ніж у листяних.
Однією з важливих фізичних властивостей є взаємодія деревини з вологою. Для виготовлення виробів найкраще підходить деревина з вологістю (8...10 %).
Розпилюючи стовбур (колоду) в поздовжньому напрямку на спеціальних верстатах різної конструкції - пилорамах, отримують пиломатеріали.
Пиломатеріали – це пиляна продукція певної якості та розмірів, що має дві пласкі паралельні поверхні. Дошка і брусок – основні види пиломатеріалів.
Дошка – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм включно і шириною більшою від її подвійної товщини.
Брусок – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм включно і шириною не більшою від його подвійної товщини.
Пласть – широка частина дошки.
Торець - поперечний кінцевий зріз пиломатеріалів.
2. Конструкторський етап
Поняття про проеціювання
В основу побудови зображень на кресленику покладено метод проєціювання. Проєціювання нагадує утворення тіні предмета.
Утворення зображення предмета на кресленні уявними проєціюючими променями називають проєціювання.
Утворене методом проєціювання зображення вигляду предмета на площині називають проекцією.
Кресленики органайзерів
На достатній та високий рівень слід внести зміни до базової конструкції: округлення, фаски, переміщення деталей.
3. Технологічний етап
Визначення кількості матеріалів для виробу
Припуск – це спеціально залишений додатковий матеріал для подальшої більш точної обробки.
Оскільки конструкція виробу та розміри заготовок у всіх однакові, змінювати можна лише форму деталей, то визначити розміри заготовок можна за креслениками або ескізами. З цією метою необхідно враховувати припуск на обробку торців деталей приблизно на 0,5-1 мм. Якщо заготовка розпилюється на шматки, то слід врахувати і ширину пропилу ножівки, яка становить приблизно 3 мм. Частина деталей по ширині уже сформовані, окремим деталям необхідно надати розмір за встановленою шириною. Тому тут теж слід на сторону додати припуск 0,5-1 мм.
Визначення кількості матеріалів для виробу
Припуск – це спеціально залишений додатковий матеріал для подальшої більш точної обробки.
Оскільки конструкція виробу та розміри заготовок у всіх однакові, змінювати можна лише форму деталей, то визначити розміри заготовок можна за креслениками або ескізами. З цією метою необхідно враховувати припуск на обробку торців деталей приблизно на 0,5-1 мм. Якщо заготовка розпилюється на шматки, то слід врахувати і ширину пропилу ножівки, яка становить приблизно 3 мм. Частина деталей по ширині уже сформовані, окремим деталям необхідно надати розмір за встановленою шириною. Тому тут теж слід на сторону додати припуск 0,5-1 мм.
Технологія обробки заготовок з деревини
Основне обладнання робочого місця для обробки деревини - столярний або комбінований верстак. Для закріплення та утримання заготовок, що обробляються, у потрібному положенні використовують слюсарні лещата або притискачі. Унаслідок кріплення в лещатах заготовок на їхній поверхні можуть з’являтися вм’ятини від насічок пластин сталевих нагубників.
Для деталей обирають частини пиломатеріалів з якомога меншою кількістю вад: сучків, тріщин, гнилі, синюватості, сколів тощо.
Розмічання
Розмічанням називається технологічна операція нанесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі або місця, які підлягають обробці.
Інструменти для розмічання: олівець, лінійка металева, креслярський циркуль, столярний кутник, рейсмус, шаблон.
Он-лайн урок про розмічання тут.
Пиляння
Процес різання деревини здійснюється різальним інструментом, який має різальну частину у формі клина. Одні мають один клин або різець, інші – багато. До багаторізцевих інструментів належать столярні ножівки.
Пиляння - це технологічна операція, під час якої відбувається поділ деревини на частини внаслідок різання пилкою.
Перш ніж почати розпилювати ту чи ту деревину, потрібно подивитися на зуби пилки – якої вони форми. Якщо вони мають форму рівнобедреного (рівностороннього) трикутника, пилка призначена для розпилювання впоперек волокон деревини. Для розпилювання вздовж волокон використовують пилку, зуби якої нахилені в бік пиляння і мають форму косокутного трикутника.
Поперечні пилки ріжуть однаково під час руху як «від себе», так і «до себе».
Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропил, а початок пиляння – запил.
Щоб пилка вільно рухалася в деревині і щоб уникнути її затиснення в пропилі в міру його поглиблення, її зуби розводять, тобто відгинають по черзі в різні боки на одну й ту саму величину.
Відстань між зубами пилки позначається на якості обробки матеріалу. Пилка з великими зубами (з великою відстанню між зубами) розпилює заготовку швидше, але різання шорсткіше. Продуктивність роботи дрібнозубою пилкою, навпаки, нижча, але чистота різання краща.
Широка столярна ножівка має великі зубці та застосовується під час розпилювання великих за розміром пиломатеріалів. Натягнута ножівка – для більш дрібних робіт з малими пиломатеріалами.
При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки на 0,5-1 мм та кладуть упорний брусок зі сторони деталі для утворення запилу. Після пропилювання на глибину 6-8 мм упорний брусок можна забрати і продовжувати пиляння без нього. Пиляння виконують плавними рухами з постійним контролем по лінії розмічання. Під час пиляння уважно стежать за лінією розмітки, щоб пропил проходив точно біля наміченої риски (з урахуванням припусків на обробку).
Наприкінці пиляння натиск на пилку послаблюють, щоб не сколювати волокна деревини на виході пилки.
Он-лайн урок про пиляння деревини тут.
Свердління деревини
Свердління деревини - це технологічна операція утворення круглих наскрізних та глухих отворів за допомогою інструмента, що обертається - свердла.
Свердління застосовують для утворення круглих отворів для з'єднань деталей (шурупи, болти, шканти (вставні шипи) тощо), конструктивних елементів виробів.
Різальним інструментом для свердління є свердла різних розмірів і конструкцій. Найбільш поширеними є декілька типів.
Спіральні свердла для деревини мають центр та підрізувачі для надрізання волокон.
Такі свердла використовують для свердління наскрізних та глухих (на певну глибину) отворів невеликого діаметра.
Для якісних отворів великих діаметрів але невеликої глибини використовують свердла Форстнера. Таке свердло теж має центр та підрізувачі.
Отвори гіршої якості великого діаметра отримують з використанням перових свердел.
Обпилювання деревини
Рашпілем працюють як і напилком з метою надання криволінійної форми заготовці. Рашпіль має крупні зубці, тому після рашпіля поверхня дуже шорстка. Поверхню потім додатково шліфують.
Он-лайн урок про обпилювання деревини тут.
Шліфування
Шліфування – це технологічна операція, що передбачає усунення незначних нерівностей на поверхні за допомогою абразивних матеріалів.
Паперова основа швидше рветься, і ресурс такої шліфувальної шкурки невеликий. Шліфувальна шкурка на тканинній основі цупкіша та міцніша, однак має більшу вартість.
Для грубого шліфування поверхні деревини використовують шліфувальну шкурку із зернистістю Р40–Р80. А шліфувальні матеріали із зернистістю Р100–180 використовують для проміжного шліфування, видалення різних недоліків. Шліфувальною шкуркою із зернистістю Р240–Р320 виконують остаточне шліфування.
Он-лайн урок про шліфування тут.
Склеювання деревини
Очищені від бруду та рівні поверхні деталей з деревини склеюють. Клей розподіляють тонким рівномірним шаром на поверхнях. Стискають деталі за допомогою струбцин. Необхідно слідкувати, щоб деталі під час стискання не змістилися. Після 20-30 хвилин струбцини можна зняти, але далі обробляти можна після повного висихання клею (зазвичай 12-24 години). Клей використовують столярний.
4. Заключний етап
(Зразок оформлення)Я виготовив органайзер, який відповідає поставленим вимогам крім міцності, адже з'єднання деталей я виконав з помилками. Найважче було робити шипове з'єднання стійки та накладки.Якби я ще раз робив такий виріб, я б більше уваги приділив конструюванню та виготовив би більш оригінальний виріб за вказаною базовою конструкцією.
_____________
2022-2023 навчальний рік
_________
Проєкт №4. Декоративне панно
Основна технологія: технологія оздоблення мозаїкою.Додаткова технологія: технологія обробки деревинних матеріалів (ДВП, фанера).
План виконання проекту
1. Організаційно-підготовчий етап
Щоб прикрасити свою кімнату, не обов’язково купувати дорогі аксесуари. Деякі дрібниці допоможуть оживити інтер’єр, а зробити їх дуже легко. Декоративне панно на стіну створене своїми руками – оригінальна прикраса і одночасно простий спосіб впоратися з декоруванням стін приміщення. Якщо стіна знаходиться у невеликій і погано освітлюваної кімнаті, для панно краще вибрати матеріал, який буде візуально збільшувати приміщення і відображати той невеличкий світ, який туди дістає..
Панно може бути розміщене безпосередньо на стіні, тобто оздоблення наклеєне безпосередньо на стіну. Інший варіант – знімне у вигляді композиції в рамці. Такі панно – це гобелени, картини з природніх матеріалів, з деревини, графіка тощо. Як варіант підвісних панно може бути будь-яке знімне оздоблення стін.
Ми можемо в рамках нашого проекту виконати невеличне знімне панно у техніці рельєфної мозаїки.
Орієнтовний перелік вимог: естетичність, якість виготовлення, оригінальність, міцність з’єднань, технологічність, економність, екологічність, безпечність тощо
Банк ідей
Інформація до проєкту
Панно - це велика картина, яка може бути виконана з різних матеріалів: дерева, скла, паперу, декоративної штукатурки, паперу, гіпсу та навіть з тіста. Панно буває різним за розміром і формою, може мати гладку або рельєфну поверхню. Це декоративний елемент, яким можна прикрасити вільну стіну в спальні, вітальні або кухні.
Породи поділяють на три групи: хвойні, листяні кільцесудинні, листяні розсіяносудинні.До хвойних порід належать ті, у яких добре помітні річні шари, через те, що пізня деревина темніша, ніж рання: модрина, сосна, ялина, смерека тощо. Недоліки таких порід: сучки та смоляні ходи.
До листяних кільцесудинних належать породи з добре помітними річними шарами: дуб, ясен, в'яз, каштан. Вони мають красиву кольорову гаму деревини.
До листяних розсіяносудинних належать породи, у яких річні шари малопомітні: бук, граб, клен звичайний, горіх грецький, береза, груша, липа, вільха, осика тощо.
Для виготовлення виробів краще використовувати деревину з вологістю 8-12% а шпон – 4-6%.
Деталі з різни порід деревини поєднують в мозаїковий набір, який називають композицією.
Композиція – це поєднання окремих елементів в єдине художнє ціле, що в конкретній зоровій формі відображає задум автора.
Для покращення виразності набору застосовують прийом контрасту або нюансу.
Контраст — це різко виражена різниця між однорідними якостями: темний – світлий, великий – малий, кутастий.
Нюанс – це незначна зміна у якостях сусідніх елементів: великий – менший,темний – світліший, округлий.
Сучасні технології виготовлення мозаїки
Маркетрі
Інтарсія
Щоб прикрасити свою кімнату, не обов’язково купувати дорогі аксесуари. Деякі дрібниці допоможуть оживити інтер’єр, а зробити їх дуже легко. Декоративне панно на стіну створене своїми руками – оригінальна прикраса і одночасно простий спосіб впоратися з декоруванням стін приміщення. Якщо стіна знаходиться у невеликій і погано освітлюваної кімнаті, для панно краще вибрати матеріал, який буде візуально збільшувати приміщення і відображати той невеличкий світ, який туди дістає..
Панно може бути розміщене безпосередньо на стіні, тобто оздоблення наклеєне безпосередньо на стіну. Інший варіант – знімне у вигляді композиції в рамці. Такі панно – це гобелени, картини з природніх матеріалів, з деревини, графіка тощо. Як варіант підвісних панно може бути будь-яке знімне оздоблення стін.
Ми можемо в рамках нашого проекту виконати невеличне знімне панно у техніці рельєфної мозаїки.
Орієнтовний перелік вимог: естетичність, якість виготовлення, оригінальність, міцність з’єднань, технологічність, економність, екологічність, безпечність тощо
Банк ідей
Інформація до проєкту
До хвойних порід належать ті, у яких добре помітні річні шари, через те, що пізня деревина темніша, ніж рання: модрина, сосна, ялина, смерека тощо. Недоліки таких порід: сучки та смоляні ходи.
До листяних кільцесудинних належать породи з добре помітними річними шарами: дуб, ясен, в'яз, каштан. Вони мають красиву кольорову гаму деревини.
До листяних розсіяносудинних належать породи, у яких річні шари малопомітні: бук, граб, клен звичайний, горіх грецький, береза, груша, липа, вільха, осика тощо.
Для виготовлення виробів краще використовувати деревину з вологістю 8-12% а шпон – 4-6%.
Деталі з різни порід деревини поєднують в мозаїковий набір, який називають композицією.
Композиція – це поєднання окремих елементів в єдине художнє ціле, що в конкретній зоровій формі відображає задум автора.
Для покращення виразності набору застосовують прийом контрасту або нюансу.
Контраст — це різко виражена різниця між однорідними якостями: темний – світлий, великий – малий, кутастий.
Нюанс – це незначна зміна у якостях сусідніх елементів: великий – менший,темний – світліший, округлий.
Сучасні технології виготовлення мозаїки
Маркетрі
Інтарсія
2. Конструкторський етап.Завдання. Скопіювати (роздрукувати, перемалювати) обраний малюнок з збірки робочих малюнків та внести зміни. Можна використати інші малюнки. Деталі мозаїки можна об'єднувати або роз'єднувати, змінювати форму, додавати додаткові елементи, поєднувати різні малюнки в один тощо. Розмір зображення мозаїки становить не більше 150х200 мм. Розмір планок для рамки 15 мм.
Робочі малюнки для рельєфної мозаїки для заготовок 150х200 мм
Завантажити матеріал у форматі docx.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
3. Технологічний етапПерегляньте відео.З'ясуйте, яке технологічне обладнання було використано в технологічному процесі.Складіть технологічну карту з виготовлення панно.
_________________ 4. Заключний етап
Виконати тести для перевірки знань за покликанням. Зайти в систему https://test.edu.vn.ua, зареєструватись.
Завантажити матеріал у форматі docx.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
Виконати тести для перевірки знань за покликанням. Зайти в систему https://test.edu.vn.ua, зареєструватись.
Шлях до тестів: 7 клас, трудове навчання.
Пройти тренувальний тест (можна проходити багато разів) Технологія обробки деревини та технологія оздоблення мозаїкою (тренувальний тест)
Пройти контрольний тест (можна пройти один раз) Технологія обробки деревини та технологія оздоблення мозаїкою (контрольний тест)
Дати відповіді на запитання
- Які види мозаїки є простими для виконання вдома чи в шкільній майстерні?
- Які вироби можна оздоблювати рельєфною мозаїкою?- Які нові терміни вивчив під час виконання проєкту?
Дати відповіді на запитання
_____
Проект №3. Магніт на холодильник
План виконання проекту
1. Організаційно-підготовчий етап
Інформація до проєкту
Мозаїка по деревині – це декоративне зображення на дерев'яній основі виконане з деревинних або інших матеріалів.
Технологій виконання мозаїки є багато. Їх можна класифікувати за різними ознаками: розміщення на основі (врізанння або вклеювання та наклеювання), матеріали (деревина, шпон, зрізи, метали тощо).
Завантажити матеріал у форматі зображення jpg.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
Шпон - це тонкі пластинки деревини товщиною 0,6-3,0 мм, отримані способом стругання, пиляння, лущення. Для мозаїки краще підходить струганий або пиляний шпон.
Для мозаїки використовують різні породи деревини. Їх спеціально підбирають за кольором та текстурою.
Текстура - це малюнок волокон деревини на зрізі.
Банк ідей магніту на холодильник
Проєкт №1. Органайзер.
Основна технологія: технологія ручної обробки деревини.
Додаткова технологія: технологія трафаретного розпису.
1. Організаційно-підготовчий етап
1.4 Інформація для проєкту
Методи конструювання
Метод фокальних об’єктів – це перенесення властивостей випадково обраних предметів на об'єкт, який проектується.
Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку, недоліком є випадковість знаходження результату. Однак метод фокальних об’єктів є простим у застосуванні й сприяє виробленню нових, цікавих ідей.
Суть методу. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад, органайзер) ставимо у фокусі (центрі) схеми. Від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька будь-яких випадково вибраних предметів. Наприклад, перші два предмети, що стоять у кімнаті. Розписуємо їх властивості.
Далі відбувається поєднання властивостей з фокальним об’єктом або частиною об'єкта. Звичайно можуть бути непоєднувані варіанти, можуть бути нісенітницею поєднання на перший погляд, тому зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід. Бажано знайти використання більшості ознак чи властивостей та обрати найбільш оригінальну та доцільну, тобто, ту, що відповідає найкраще поставленим вимогам.
Деревина як конструкційний матеріал
Дepeвинa є натуральним і eкoлoгічнo чистим матеріалом, що відновлюється.
Найцінніша частина дерева — стовбур. Кожна порода деревини має свій колір, запах і текстуру.
Текстура - природній малюнок волокон деревини та річних кілець на зрізі.
За текстурою досить легко визначити породу дерева. Наприклад, у хвойних порід річні кільця на поперечному розрізі помітніші, ніж у листяних.
Колір залежить від породи, віку, місцевості й умов, у яких росло дерево.
Запах залежить від вмісту ефірної смоли, дубильних речовин.
Вологість деревини
Однією з важливих фізичних властивостей є взаємодія деревини з вологою. Для виготовлення виробів найкраще підходить деревина з вологістю (8...10 %).
Відносна вологість деревини - це відношення маси вологи, що міститься в деревині, до маси деревини у вологому стані.
Відносна вологість=маса вологи/маса вологої деревини
Усихання – зменшення об’єму і форми деревини під час висихання.
Пиломатеріали
Розпилюючи стовбур (колоду) в поздовжньому напрямку на спеціальних верстатах різної конструкції - пилорамах, отримують пиломатеріали.
Пиломатеріали – це пиляна продукція певної якості та розмірів, що має дві пласкі паралельні поверхні. Дошка і брусок – основні види пиломатеріалів.
Дошка – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм і шириною більшою від її подвійної товщини.
Брусок – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм і шириною не більшою від його подвійної товщини.
Дошка має такі елементи: пласть, ребро, крайки і торці.
Пласть – широка частина дошки.
Торець - поперечний кінцевий зріз пиломатеріалів.
2. Конструкторський етап
Поняття про проеціювання
В основу побудови зображень на кресленику покладено метод проеціювання. Проеціювання нагадує утворення тіні предмета.
Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями називають проеціювання.
Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією або виглядом.
Є декілька методів проеціювання. Для утворення зображення для креслеників використовують паралельне прямокутне проеціювання.
Он-лайн урок про проеціювання тут.
Загальний вигляд
Кресленики деталей (зразок)
Накладка
Стійка
Основа
3. Технологічний етап
Визначення кількості матеріалів для виробу
Припуск – це спеціально залишений додатковий матеріал для подальшої більш точної обробки.
Оскільки конструкція виробу та розміри заготовок у всіх однакові, змінювати можна лише форму деталей, то визначити розміри заготовок можна за креслениками або ескізами. З цією метою необхідно враховувати припуск на обробку торців деталей приблизно на 0,5-1 мм. Якщо заготовка розпилюється на шматки, то слід врахувати і ширину пропилу ножівки, яка становить приблизно 3 мм. Частина деталей по ширині уже сформовані, окремим деталям необхідно надати розмір за встановленою шириною. Тому тут теж слід на сторону додати припуск 0,5-1 мм.
Технологія обробки заготовок з деревини
Основне обладнання робочого місця для обробки деревини - столярний або комбінований верстак. Для закріплення та утримання заготовок, що обробляються, у потрібному положенні використовують слюсарні лещата або притискачі. Унаслідок кріплення в лещатах заготовок на їхній поверхні можуть з’являтися вм’ятини від насічок пластин сталевих нагубників.
Для деталей обирають частини пиломатеріалів з якомога меншою кількістю вад: сучків, тріщин, гнилі, синюватості, сколів тощо.
Розмічання
Розмічанням називається технологічна операція нанесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі або місця, які підлягають обробці.
Інструменти для розмічання: олівець, лінійка металева, креслярський циркуль, столярний кутник, рейсмус, шаблон.
Он-лайн урок про розмічання тут.
Пиляння
Процес різання деревини здійснюється різальним інструментом, який має різальну частину у формі клина. Одні мають один клин або різець, інші – багато. До багаторізцевих інструментів належать столярні ножівки.
Пиляння - це технологічна операція, під час якої відбувається поділ деревини на частини внаслідок різання пилкою.
Перш ніж почати розпилювати ту чи ту деревину, потрібно подивитися на зуби пилки – якої вони форми. Якщо вони мають форму рівнобедреного (рівностороннього) трикутника, пилка призначена для розпилювання впоперек волокон деревини. Для розпилювання вздовж волокон використовують пилку, зуби якої нахилені в бік пиляння і мають форму косокутного трикутника.
Поперечні пилки ріжуть однаково під час руху як «від себе», так і «до себе».
Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропил, а початок пиляння – запил.
Щоб пилка вільно рухалася в деревині і щоб уникнути її затиснення в пропилі в міру його поглиблення, її зуби розводять, тобто відгинають по черзі в різні боки на одну й ту саму величину.
Відстань між зубами пилки позначається на якості обробки матеріалу. Пилка з великими зубами (з великою відстанню між зубами) розпилює заготовку швидше, але різання шорсткіше. Продуктивність роботи дрібнозубою пилкою, навпаки, нижча, але чистота різання краща.
Широка столярна ножівка має великі зубці та застосовується під час розпилювання великих за розміром пиломатеріалів. Натягнута ножівка – для більш дрібних робіт з малими пиломатеріалами.
При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки на 0,5-1 мм та кладуть упорний брусок зі сторони деталі для утворення запилу. Після пропилювання на глибину 6-8 мм упорний брусок можна забрати і продовжувати пиляння без нього. Пиляння виконують плавними рухами з постійним контролем по лінії розмічання. Під час пиляння уважно стежать за лінією розмітки, щоб пропил проходив точно біля наміченої риски (з урахуванням припусків на обробку).
Наприкінці пиляння натиск на пилку послаблюють, щоб не сколювати волокна деревини на виході пилки.
Он-лайн урок про пиляння деревини тут.
Стругання
Стругання деревини - це технологічна операція з обробки деревини різанням, за якого площина різання збігається з оброблюваною поверхнею з метою надання форми та необхідних розмірів заготовці.
Процес стругання складається з двох етапів: стругання базових поверхонь і стругання заготовки за розміром. Базові сторони позначають на заготовці буквою Б. Базову сторону перевіряють лінійкою на просвіт.
Шерхебель має півкругле залізко, використовують для чорнової обробки деревини. Після стругання цим інструментом поверхня стає трохи хвиляста.
Рубанок має рівне залізко, застосовують його, щоб одержати точну за розмірами чистову обробку, після стругання площина заготовки практично гладенька і рівна в усіх точках.
Залізко рубанка має виступати рівномірно та на висоту приблизно 0,3 мм.
Суміжні до базових крайок чи пластей сторони заготовки перевіяють кутником. Якість стругання періодично перевіряють столярним кутником. Перед початком роботи потрібно визначити лицьовий бік і напрямок волокон, щоб стругати за їх напрямком. Коли різання проходить у напрямку волокон, поверхня залишиться гладкою, різання ж проти волокон залишає відколи поверхні.
Он-лайн урок про стругання тут.
Шліфування
Шліфування – це технологічна операція, що передбачає усунення незначних нерівностей на поверхні за допомогою абразивних матеріалів.
Паперова основа швидше рветься, і ресурс такої шліфувальної шкурки невеликий. Шліфувальна шкурка на тканинній основі цупкіша та міцніша, однак має більшу вартість.
Для грубого шліфування поверхні деревини використовують шліфувальну шкурку із зернистістю Р40–Р80. А шліфувальні матеріали із зернистістю Р100–180 використовують для проміжного шліфування, видалення різних недоліків. Шліфувальною шкуркою із зернистістю Р240–Р320 виконують остаточне шліфування.
Он-лайн урок про шліфування тут.
Розпис за допомогою трафаретів – швидкий та зручний спосіб надати кращих естетичних якостей виробу. На поверхню відшліфованої заготовки закріплюють трафарет малярним скотчем та аерографом наносять фарбу.
4. Заключний етап
2021-2022 навчальний рік
Проект №2. Підставка для ґаджета
Основна технологія: технологія ручної обробки деревини.
Додаткова технологія: технологія трафаретного розпису.
1. Організаційно-підготовчий етап
1.1. Вибір об’єкта проектування
Підставка для гаджета є практичним виробом, який допомагає тимчасово розміщувати смартфон, планшет або інший пристрій у зручному місці на столі. На самій підставці гаджет можна заряджати, використовувати для перегляду інформації тощо. Якщо відразу ставити гаджет на підставку, його завжди можна знайти. Є багато різноманітних конструкцій виробу з різних матеріалів. Але найкраще виготовити виріб з деревини.
1.2. Вимоги до виробу
Напишіть вимоги, які можна висунути до виробу "Підставка для ґаджета".1. ________________2. ________________3. ________________4. ________________5. ________________6. ________________ 1.3. Банк ідей
1.4. Властивості деревини
Вибираючи деревину для виготовлення виробу, слід враховувати її фізичні та технологічні властивості. Зовнішній вигляд деревини (колір, блиск, текстура) та її запах – це фізичні властивості деревини, які можна оцінити з допомогою органів чуття.Текстура – це природний малюнок, який утворюється на поверхні деревини після розрізання її волокон.
Текстура визначає декоративну цінність виробу з деревини. Прозорі лакові або олійні покриття надають текстурі глибини, посилюють її виразність. В багатьох випадках красива та виражена текстура є природнім оздобленням виробу. Якщо текстура слабко виражена, то тоді бажано використати додаткове оздоблення.
Під час добору деревини як конструкційного матеріалу враховують її здатність утримувати металеві кріплення (цвяхи, шурупи тощо), стійкість в експлуатації, здатність до згинання та опору до розколювання.Найбільшу здатність до гнуття мають листяні (дуб, ясен, береза, бук) породи. У хвойних порід здатність до гнуття невелика. Вади деревиниВади деревини: сучки, тріщини, хімічні забарвлення, вади форми стовбура, грибні ураження, пошкодження комахами та різні деформації.Сучки – це частини гілок у стовбурі. При використанні деревини сучки є основною сортовизначальною вадою в пиломатеріалах. Чим менше сучків, тим вищий сорт деревини.Тріщини – це розриви деревини вздовж волокон, що утворюються переважно через швидке та нерівномірне всихання деревини.Смоляні кишеньки – порожнини всередині річного шару хвойних порід, заповнені смолою.Червоточина – ходи й отвори, пророблені в деревині комахами. Порушує цілісність деревини й знижує її механічні властивості.Синюватість – сіре або сірувато-синювате забарвлення. Не впливає на механічні властивості деревини, але погіршує її зовнішній вигляд.
2. Конструкторський етап
2.1 Теоретичні відомості Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями називають проеціювання.Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією або виглядом.
Розміри наносять спочатку ті, які менші і їх розміщують ближче до контуру деталі, потім наносять розміри більших елементів деталі. Якщо розмір вертикальний, то розмірне число пишуть знизу догори зліва від розмірної лінії.
При потребі зображення деталі виконують збільшене або зменшене, тобто в масштабі. Збільшення 2:1; 2,5:1, 4:1…, зменшення 1:2; 1:2,5; 1:4…. Найчастіше виконують деталі в натуральну величину, тобто в масштабі 1:1. Якщо деталь має дуже складну форму, то її виконують по сітці з коміркою 10 мм.
2.2 Практична частина
Завдання 1. Оберіть з банку ідей виріб та користуючись методом фокальних об'єктів внесіть зміни до конструкції.
Тобто, нарисуйте схему, в центрі якої слід написати підставка для ґаджета. зліва і справа напишіть по одному довільно або випадково обраному предмету. Під предметами у вигляді списку запишіть особливості або властивості одним, двома словами. Поєднайте ці властивості (особливості) з центральним предметом - підставкою для ґаджета (аналіз поєднань).
Завдання 2. Виконайте малюнок підставки для ґаджета, враховуючи банк ідей та ідеї, що отримані за допомогою методу фокальних об'єктів.
Завдання 3. Виконайте ескізи деталей виробу у зошиті від руки. Тобто, необхідно у масштабі 1:1 виконати зображення деталі та нанести розміри, користуючись вище наведеним матеріалом.
3. Технологічний етап
Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією або виглядом.
Розміри наносять спочатку ті, які менші і їх розміщують ближче до контуру деталі, потім наносять розміри більших елементів деталі. Якщо розмір вертикальний, то розмірне число пишуть знизу догори зліва від розмірної лінії.
При потребі зображення деталі виконують збільшене або зменшене, тобто в масштабі. Збільшення 2:1; 2,5:1, 4:1…, зменшення 1:2; 1:2,5; 1:4…. Найчастіше виконують деталі в натуральну величину, тобто в масштабі 1:1. Якщо деталь має дуже складну форму, то її виконують по сітці з коміркою 10 мм.
2.2 Практична частина
Завдання 1. Оберіть з банку ідей виріб та користуючись методом фокальних об'єктів внесіть зміни до конструкції.
Тобто, нарисуйте схему, в центрі якої слід написати підставка для ґаджета. зліва і справа напишіть по одному довільно або випадково обраному предмету. Під предметами у вигляді списку запишіть особливості або властивості одним, двома словами. Поєднайте ці властивості (особливості) з центральним предметом - підставкою для ґаджета (аналіз поєднань).
Завдання 2. Виконайте малюнок підставки для ґаджета, враховуючи банк ідей та ідеї, що отримані за допомогою методу фокальних об'єктів.
Завдання 3. Виконайте ескізи деталей виробу у зошиті від руки. Тобто, необхідно у масштабі 1:1 виконати зображення деталі та нанести розміри, користуючись вище наведеним матеріалом.
Механізм — система деталей, що призначена для передачі руху або перетворення руху одних деталей у потрібний рух інших деталей.
Деталі механізмів, що передають рух, називаються ведучими, а деталі, які сприймають цей рух, - веденими. У різноманітних механізмах широко використовується обертальний рух. Обертальний рух можна передавати з ведучої деталі на ведену за допомогою механізмів, які називають механічними передачами.
Циліндрична зубчаста передача
Конічна зубчаста передача
Ланцюгова передача
Пасова передача
Для кількісної оцінки зміни швидкості обертання, яка відбувається в передачі, введено поняття передаточного числа (u).
Передаточне число пасової передачі залежить від співвідношення діаметрів шківів і виражається формулою:
де
D1 – діаметр ведучого шківа;
D2 – діаметр веденого шківа.
n1 - частота обертання (кількість обертів за секунду) ведучого валу;
n2 - частота обертання (кількість обертів за секунду) веденого валу.
Для перетворення одного виду руху в інший, наприклад обертального в поступальний, застосовують механізми перетворення руху.
До таких механізмів можна віднести рейковий, гвинтовий і кривошипно-шатунний та інші механізми.
Гвинтовий механізм
Рейковий механізм
Кривошипно-повзунний (кривошипно-шатунний) механізм
Механічні передачі та механізми перетворення руху використовуються у верстатах, електрифікованих інструментах, пристосуванням.
Технологія виготовлення виробу
Послідовність виготовлення виробу така як і попереднього: розмічання, пиляння, стругання, обпилювання, свердління, шліфування, оздоблення деталей (за потреби), складання, оздоблення виробу. Розмічання може виконуватися декілька разів, а морже і один раз. В деяких виробах окремі операції можуть бути відсутні (обпилювання, стругання, свердління тощо), що залежить від форми деталей та конструкції виробу.
Обпилювання деревини
Рашпілем працюють як і напилком з метою надання криволінійної форми заготовці. Після рашпіля поверхня дуже шорстка. Тому її потім шліфують.
Он-лайн урок про обпилювання деревини тут.
Свердління виконують свердлами із зубом на краю. Перові свердла – отвори великого діаметра та невеликої глибини, спіральні – отвори малого діаметра та значної глибини. Перед свердлінням центр отвору наколюють шилом.
Он-лайн урок про свердління деревини тут
З'єднання деталей
З’єднання на шурупах міцне та довговічне, в деталі, яка приєднується свердлять отвір а під шляпку шурупа отвір розширюють – зенкують. Головне правильно підібрати викрутку. Закручувати шурупи треба перпендикулярно до заготовки.
Якщо шипове з’єднання деталей виконується з надмірним зусиллям, то заготовка може зруйнуватися або утворяться тріщини. Якщо шип вільно входить у провушину, то необхідно додатково вставити шматочок шпону або стружку відповідної товщини. Таке з’єднання може бути неестетичним та не таким міцним.
__________________________
Циліндрична зубчаста передача
Конічна зубчаста передача
Ланцюгова передача
Пасова передача
| | 
|
Гвинтовий механізм | Рейковий механізм | Кривошипно-повзунний (кривошипно-шатунний) механізм |
Механічні передачі та механізми перетворення руху використовуються у верстатах, електрифікованих інструментах, пристосуванням.
Послідовність виготовлення виробу така як і попереднього: розмічання, пиляння, стругання, обпилювання, свердління, шліфування, оздоблення деталей (за потреби), складання, оздоблення виробу. Розмічання може виконуватися декілька разів, а морже і один раз. В деяких виробах окремі операції можуть бути відсутні (обпилювання, стругання, свердління тощо), що залежить від форми деталей та конструкції виробу.
Обпилювання деревини
Рашпілем працюють як і напилком з метою надання криволінійної форми заготовці. Після рашпіля поверхня дуже шорстка. Тому її потім шліфують.
Он-лайн урок про обпилювання деревини тут.
Свердління виконують свердлами із зубом на краю. Перові свердла – отвори великого діаметра та невеликої глибини, спіральні – отвори малого діаметра та значної глибини. Перед свердлінням центр отвору наколюють шилом.
Он-лайн урок про свердління деревини тут
З'єднання деталей
З’єднання на шурупах міцне та довговічне, в деталі, яка приєднується свердлять отвір а під шляпку шурупа отвір розширюють – зенкують. Головне правильно підібрати викрутку. Закручувати шурупи треба перпендикулярно до заготовки.
Якщо шипове з’єднання деталей виконується з надмірним зусиллям, то заготовка може зруйнуватися або утворяться тріщини. Якщо шип вільно входить у провушину, то необхідно додатково вставити шматочок шпону або стружку відповідної товщини. Таке з’єднання може бути неестетичним та не таким міцним.
Проєкт №1. Органайзер.
Основна технологія: технологія ручної обробки деревини.
Додаткова технологія: технологія трафаретного розпису.
1. Організаційно-підготовчий етап
1.4 Інформація для проєкту
Методи конструювання
Метод фокальних об’єктів – це перенесення властивостей випадково обраних явищ та об’єктів на предмет, який проектується.
Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку, недоліком є випадковість знаходження результату. Однак метод фокальних об’єктів є простим у застосуванні й сприяє виробленню нових, цікавих ідей.
Суть методу. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад свічник) ставимо у фокусі (центрі) схеми. Від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька будь-яких випадково вибраних предметів. Наприклад, перші два предмети, що стоять у кімнаті. Розписуємо їх властивості. Далі відбувається поєднання властивостей з фокальним об’єктом або частиною об'єкта. Звичайно можуть бути непоєднувані варіанти, можуть бути нісенітницею поєднання на перший погляд, тому зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід. Бажано знайти використання більшості ознак чи властивостей.
Деревина як конструкційний матеріал
Дepeвинa є натуральним і eкoлoгічнo чистим матеріалом, що відновлюється.
Найцінніша частина дерева — стовбур. Кожна порода деревини має свій колір, запах і текстуру.
Текстура - природній малюнок волокон деревини та річних кілець на зрізі.
За текстурою досить легко визначити породу дерева. Наприклад, у хвойних порід річні кільця на поперечному розрізі помітніші, ніж у листяних.
Колір залежить від породи, віку, місцевості й умов, у яких росло дерево.
Запах залежить від вмісту ефірної смоли, дубильних речовин.
Однією з важливих фізичних властивостей є взаємодія деревини з вологою. Для виготовлення виробів найкраще підходить деревина з вологістю (8...10 %).
Усихання – зменшення об’єму і форми деревини під час висихання.
Розпилюючи стовбур (колоду) в поздовжньому напрямку на спеціальних верстатах різної конструкції - пилорамах, отримують пиломатеріали.
Пиломатеріали – це пиляна продукція певної якості та розмірів, що має дві пласкі паралельні поверхні. Дошка і брусок – основні види пиломатеріалів.
Дошка – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм і шириною більшою від її подвійної товщини.
Брусок – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм і шириною не більшою від його подвійної товщини.Дошка має такі елементи: пласть, ребро, крайки і торці.
Пласть – широка частина дошки.
Торець - поперечний кінцевий зріз пиломатеріалів.
2. Конструкторський етап
Поняття про проеціювання
В основу побудови зображень на кресленику покладено метод проеціювання. Проеціювання нагадує утворення тіні предмета.
Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями називають проеціювання.
Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією або виглядом.
Є декілька методів проеціювання. Для утворення зображення для креслеників використовують паралельне прямокутне проеціювання.
Он-лайн урок про проеціювання тут.
Загальний вигляд
Кресленики деталей (зразок)
Накладка
Стійка
Основа
3. Технологічний етап
Визначення кількості матеріалів для виробу
Припуск – це спеціально залишений додатковий матеріал для подальшої більш точної обробки.
Оскільки конструкція виробу та розміри заготовок у всіх однакові, змінювати можна лише форму деталей, то визначити розміри заготовок можна за креслениками або ескізами. З цією метою необхідно враховувати припуск на обробку торців деталей приблизно на 0,5-1 мм. Якщо заготовка розпилюється на шматки, то слід врахувати і ширину пропилу ножівки, яка становить приблизно 3 мм. Частина деталей по ширині уже сформовані, окремим деталям необхідно надати розмір за встановленою шириною. Тому тут теж слід на сторону додати припуск 0,5-1 мм.
Технологія обробки заготовок з деревини
Основне обладнання робочого місця для обробки деревини - столярний або комбінований верстак. Для закріплення та утримання заготовок, що обробляються, у потрібному положенні використовують слюсарні лещата або притискачі. Унаслідок кріплення в лещатах заготовок на їхній поверхні можуть з’являтися вм’ятини від насічок пластин сталевих нагубників.
Для деталей обирають частини пиломатеріалів з якомога меншою кількістю вад: сучків, тріщин, гнилі, синюватості, сколів тощо.
Розмічання
Розмічанням називається технологічна операція нанесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі або місця, які підлягають обробці.
Інструменти для розмічання: олівець, лінійка металева, креслярський циркуль, столярний кутник, рейсмус, шаблон.
Он-лайн урок про розмічання тут.
Пиляння
Процес різання деревини здійснюється різальним інструментом, який має різальну частину у формі клина. Одні мають один клин або різець, інші – багато. До багаторізцевих інструментів належать столярні ножівки.
Пиляння - це технологічна операція, під час якої відбувається поділ деревини на частини внаслідок різання пилкою.
Перш ніж почати розпилювати ту чи ту деревину, потрібно подивитися на зуби пилки – якої вони форми. Якщо вони мають форму рівнобедреного (рівностороннього) трикутника, пилка призначена для розпилювання впоперек волокон деревини. Для розпилювання вздовж волокон використовують пилку, зуби якої нахилені в бік пиляння і мають форму косокутного трикутника.
Поперечні пилки ріжуть однаково під час руху як «від себе», так і «до себе».
Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропил, а початок пиляння – запил.
Щоб пилка вільно рухалася в деревині і щоб уникнути її затиснення в пропилі в міру його поглиблення, її зуби розводять, тобто відгинають по черзі в різні боки на одну й ту саму величину.
Відстань між зубами пилки позначається на якості обробки матеріалу. Пилка з великими зубами (з великою відстанню між зубами) розпилює заготовку швидше, але різання шорсткіше. Продуктивність роботи дрібнозубою пилкою, навпаки, нижча, але чистота різання краща.
Широка столярна ножівка має великі зубці та застосовується під час розпилювання великих за розміром пиломатеріалів. Натягнута ножівка – для більш дрібних робіт з малими пиломатеріалами.
При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки на 0,5-1 мм та кладуть упорний брусок зі сторони деталі для утворення запилу. Після пропилювання на глибину 6-8 мм упорний брусок можна забрати і продовжувати пиляння без нього. Пиляння виконують плавними рухами з постійним контролем по лінії розмічання. Під час пиляння уважно стежать за лінією розмітки, щоб пропил проходив точно біля наміченої риски (з урахуванням припусків на обробку).
Наприкінці пиляння натиск на пилку послаблюють, щоб не сколювати волокна деревини на виході пилки.
Он-лайн урок про пиляння деревини тут.
Стругання
Стругання деревини - це технологічна операція з обробки деревини різанням, за якого площина різання збігається з оброблюваною поверхнею з метою надання форми та необхідних розмірів заготовці.
Процес стругання складається з двох етапів: стругання базових поверхонь і стругання заготовки за розміром. Базові сторони позначають на заготовці буквою Б. Базову сторону перевіряють лінійкою на просвіт.
Шерхебель має півкругле залізко, використовують для чорнової обробки деревини. Після стругання цим інструментом поверхня стає трохи хвиляста.
Рубанок має рівне залізко, застосовують його, щоб одержати точну за розмірами чистову обробку, після стругання площина заготовки практично гладенька і рівна в усіх точках.
Залізко рубанка має виступати рівномірно та на висоту приблизно 0,3 мм.
Суміжні до базових крайок чи пластей сторони заготовки перевіяють кутником. Якість стругання періодично перевіряють столярним кутником. Перед початком роботи потрібно визначити лицьовий бік і напрямок волокон, щоб стругати за їх напрямком. Коли різання проходить у напрямку волокон, поверхня залишиться гладкою, різання ж проти волокон залишає відколи поверхні.
Он-лайн урок про стругання тут.
Шліфування
Шліфування – це технологічна операція, що передбачає усунення незначних нерівностей на поверхні за допомогою абразивних матеріалів.
Паперова основа швидше рветься, і ресурс такої шліфувальної шкурки невеликий. Шліфувальна шкурка на тканинній основі цупкіша та міцніша, однак має більшу вартість.
Для грубого шліфування поверхні деревини використовують шліфувальну шкурку із зернистістю Р40–Р80. А шліфувальні матеріали із зернистістю Р100–180 використовують для проміжного шліфування, видалення різних недоліків. Шліфувальною шкуркою із зернистістю Р240–Р320 виконують остаточне шліфування.
Он-лайн урок про шліфування тут.
Розпис за допомогою трафаретів – швидкий та зручний спосіб надати кращих естетичних якостей виробу. На поверхню відшліфованої заготовки закріплюють трафарет малярним скотчем та аерографом наносять фарбу.
4. Заключний етап
______
__
2020-2021 навчальний рік
І семестр
Правила безпеки та поведінки в шкільній майстерні
_________
Проєкт №4. Декоративне панно
План виконання проекту
1. Організаційно-підготовчий етап
Щоб прикрасити свою кімнату, не обов’язково купувати дорогі аксесуари. Деякі дрібниці допоможуть оживити інтер’єр, а зробити їх дуже легко. Декоративне панно на стіну створене своїми руками – оригінальна прикраса і одночасно простий спосіб впоратися з декоруванням стін приміщення. Якщо стіна знаходиться у невеликій і погано освітлюваної кімнаті, для панно краще вибрати матеріал, який буде візуально збільшувати приміщення і відображати той невеличкий світ, який туди дістає..
Панно може бути розміщене безпосередньо на стіні, тобто оздоблення наклеєне безпосередньо на стіну. Інший варіант – знімне у вигляді композиції в рамці. Такі панно – це гобелени, картини з природніх матеріалів, з деревини, графіка тощо. Як варіант підвісних панно може бути будь-яке знімне оздоблення стін.
Ми можемо в рамках нашого проекту виконати невеличне знімне панно у техніці рельєфної мозаїки.
Орієнтовний перелік вимог: естетичність, якість виготовлення, оригінальність, міцність з’єднань, технологічність, економність, екологічність, безпечність тощо
Банк ідей
Інформація до проєкту
До хвойних порід належать ті, у яких добре помітні річні шари, через те, що пізня деревина темніша, ніж рання: модрина, сосна, ялина, смерека тощо. Недоліки таких порід: сучки та смоляні ходи.
До листяних кільцесудинних належать породи з добре помітними річними шарами: дуб, ясен, в'яз, каштан. Вони мають красиву кольорову гаму деревини.
До листяних розсіяносудинних належать породи, у яких річні шари малопомітні: бук, граб, клен звичайний, горіх грецький, береза, груша, липа, вільха, осика тощо.
Для виготовлення виробів краще використовувати деревину з вологістю 8-12% а шпон – 4-6%.
Деталі з різни порід деревини поєднують в мозаїковий набір, який називають композицією.
Композиція – це поєднання окремих елементів в єдине художнє ціле, що в конкретній зоровій формі відображає задум автора.
Для покращення виразності набору застосовують прийом контрасту або нюансу.
Контраст — це різко виражена різниця між однорідними якостями: темний – світлий, великий – малий, кутастий.
Нюанс – це незначна зміна у якостях сусідніх елементів: великий – менший,темний – світліший, округлий.
Робочі малюнки для рельєфної мозаїки для заготовок 150х200 мм
Завантажити матеріал у форматі docx.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
Виконати тести для перевірки знань за покликанням. Зайти в систему https://test.edu.vn.ua, зареєструватись.
Шлях до тестів: 7 клас, трудове навчання.
Пройти тренувальний тест (можна проходити багато разів) Технологія обробки деревини та технологія оздоблення мозаїкою (тренувальний тест)
Пройти контрольний тест (можна пройти один раз) Технологія обробки деревини та технологія оздоблення мозаїкою (контрольний тест)
Дати відповіді на запитання
Проект №3. Магніт на холодильник
План виконання проекту
1. Організаційно-підготовчий етап
Класифікація мозаїк по деревині
Інформація до проєкту
Мозаїка по деревині – це декоративне зображення на дерев'яній основі виконане з деревинних або інших матеріалів.
Технологій виконання мозаїки є багато. Їх можна класифікувати за різними ознаками: розміщення на основі (врізанння або вклеювання та наклеювання), матеріали (деревина, шпон, зрізи, метали тощо).
Завантажити матеріал у форматі зображення jpg.
Завантажити матеріал у форматі pdf.
Шпон - це тонкі пластинки деревини товщиною 0,6-3,0 мм, отримані способом стругання, пиляння, лущення. Для мозаїки краще підходить струганий або пиляний шпон.
Для мозаїки використовують різні породи деревини. Їх спеціально підбирають за кольором та текстурою.
Текстура - це малюнок волокон деревини на зрізі.
Банк ідей магніту на холодильник
_______________________
Проект №2. Підставка для ґаджета
Основна технологія: технологія ручної обробки деревини.
Додаткова технологія: технологія трафаретного розпису.
1. Організаційно-підготовчий етап
1.1. Вибір об’єкта проектування
Підставка для гаджета є практичним виробом, який допомагає тимчасово розміщувати смартфон, планшет або інший пристрій у зручному місці на столі. На самій підставці гаджет можна заряджати, використовувати для перегляду інформації тощо. Якщо відразу ставити гаджет на підставку, його завжди можна знайти. Є багато різноманітних конструкцій виробу з різних матеріалів. Але найкраще виготовити виріб з деревини.
1.2. Вимоги до виробу
1.4. Властивості деревини
Вибираючи деревину
для виготовлення виробу, слід враховувати її фізичні та
технологічні властивості. Зовнішній вигляд деревини (колір, блиск, текстура) та
її запах – це фізичні властивості деревини, які можна оцінити з допомогою
органів чуття.
Колір
залежить від породи,
віку, місцевості й умов, у яких росло дерево.
Запах залежить від вмісту ефірної смоли,
дубильних речовин.
Текстура –
це природний малюнок,
який утворюється на поверхні
деревини після розрізання
її волокон.
Кожна
порода деревини має власну текстуру Текстура визначає
декоративну цінність виробу
з деревини. Прозорі
лакові або олійні покриття надають текстурі
глибини, посилюють її виразність. В багатьох випадках красива та
виражена текстура є природнім оздобленням виробу. Якщо текстура слабко
виражена, то тоді бажано використати додаткове оздоблення.
Під час добору деревини як
конструкційного матеріалу враховують її здатність утримувати
металеві кріплення (цвяхи,
шурупи тощо), стійкість в експлуатації, здатність до
згинання та опору до розколювання.
Найбільшу здатність до гнуття
мають листяні (дуб, ясен, береза, бук) породи. У хвойних порід здатність до гнуття
невелика.
Вади деревини
Вади деревини: сучки, тріщини,
хімічні забарвлення, вади форми стовбура, грибні ураження, пошкодження комахами
та різні деформації.
Сучки – це частини гілок у стовбурі. При використанні деревини сучки є основною
сортовизначальною вадою в пиломатеріалах. Чим менше сучків, тим вищий сорт
деревини.
Тріщини – це розриви деревини вздовж
волокон, що утворюються переважно через швидке
та нерівномірне всихання деревини.
Смоляні кишеньки – порожнини всередині річного
шару хвойних порід, заповнені смолою.
Червоточина – ходи й отвори, пророблені в
деревині комахами. Порушує цілісність деревини й
знижує її механічні властивості.
Синюватість – сіре
або сірувато-синювате забарвлення. Не впливає на механічні властивості деревини, але погіршує
її зовнішній вигляд. 2. Конструкторський етап
Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями
називають проеціювання.
Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією або виглядом.
Розміри наносять спочатку ті, які
менші і їх розміщують ближче до контуру деталі, потім наносять розміри більших
елементів деталі. Якщо розмір вертикальний, то розмірне число пишуть знизу
догори зліва від розмірної лінії.
При потребі зображення деталі виконують збільшене або
зменшене, тобто в масштабі. Збільшення 2:1; 2,5:1, 4:1…, зменшення 1:2; 1:2,5;
1:4…. Найчастіше виконують деталі в натуральну величину, тобто в масштабі 1:1. Якщо деталь має дуже складну форму, то її
виконують по сітці з коміркою 10 мм.
Завдання 1. Оберіть з банку ідей виріб та користуючись методом фокальних об'єктів внесіть зміни до конструкції. Тобто, нарисуйте схему, в центрі якої слід написати підставка для ґаджета. зліва і справа напишіть по одному довільно або випадково обраному предмету. Під предметами у вигляді списку запишіть особливості або властивості одним, двома словами. Поєднайте ці властивості (особливості) з центральним предметом - підставкою для ґаджета (аналіз поєднань).
Завдання 2. Виконайте малюнок підставки для ґаджета, враховуючи банк ідей та ідеї, що отримані за допомогою методу фокальних об'єктів.
Завдання 3. Виконайте кресленики деталей виробу у зошиті від руки (ескіз). Тобто, необхідно у масштабі 1:1 виконати зображення деталі та нанести розміри, користуючись вище наведеним матеріалом.
3. Технологічний етап
2. Конструкторський етап
Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією або виглядом.
Розміри наносять спочатку ті, які менші і їх розміщують ближче до контуру деталі, потім наносять розміри більших елементів деталі. Якщо розмір вертикальний, то розмірне число пишуть знизу догори зліва від розмірної лінії.
При потребі зображення деталі виконують збільшене або зменшене, тобто в масштабі. Збільшення 2:1; 2,5:1, 4:1…, зменшення 1:2; 1:2,5; 1:4…. Найчастіше виконують деталі в натуральну величину, тобто в масштабі 1:1. Якщо деталь має дуже складну форму, то її виконують по сітці з коміркою 10 мм.
Завдання 1. Оберіть з банку ідей виріб та користуючись методом фокальних об'єктів внесіть зміни до конструкції. Тобто, нарисуйте схему, в центрі якої слід написати підставка для ґаджета. зліва і справа напишіть по одному довільно або випадково обраному предмету. Під предметами у вигляді списку запишіть особливості або властивості одним, двома словами. Поєднайте ці властивості (особливості) з центральним предметом - підставкою для ґаджета (аналіз поєднань).
Завдання 2. Виконайте малюнок підставки для ґаджета, враховуючи банк ідей та ідеї, що отримані за допомогою методу фокальних об'єктів.
Завдання 3. Виконайте кресленики деталей виробу у зошиті від руки (ескіз). Тобто, необхідно у масштабі 1:1 виконати зображення деталі та нанести розміри, користуючись вище наведеним матеріалом.
Механізм — система деталей, що призначена для передачі руху або перетворення руху одних деталей у потрібний рух інших деталей.
Деталі механізмів, що передають рух, називаються ведучими, а деталі, які сприймають цей рух, - веденими. У різноманітних механізмах широко використовується обертальний рух. Обертальний рух можна передавати з ведучої деталі на ведену за допомогою механізмів, які називають механічними передачами.
|
|
|
|
|
|
Циліндрична зубчаста передача |
Конічна зубчаста передача |
Ланцюгова передача |
Пасова передача |
Для кількісної оцінки зміни швидкості обертання, яка відбувається в передачі, введено поняття передаточного числа (u).
Передаточне число пасової передачі залежить від співвідношення діаметрів шківів і виражається формулою:
де
D1 – діаметр ведучого шківа;
D2 – діаметр веденого шківа.
n1 - частота обертання (кількість обертів за секунду) ведучого валу;
n2 - частота обертання (кількість обертів за секунду) веденого валу.
Для перетворення одного виду руху в інший, наприклад обертального в поступальний, застосовують механізми перетворення руху.
До таких механізмів можна віднести рейковий, гвинтовий і кривошипно-шатунний та інші механізми.
|
|
|
|
|
Гвинтовий механізм |
Рейковий механізм |
Кривошипно-повзунний (кривошипно-шатунний) механізм |
Механічні передачі та механізми перетворення руху використовуються у верстатах, електрифікованих інструментах, пристосуванням.
Послідовність виготовлення виробу така як і попереднього: розмічання, пиляння, стругання, обпилювання, свердління, шліфування, оздоблення деталей (за потреби), складання, оздоблення виробу. Розмічання може виконуватися декілька разів, а морже і один раз. В деяких виробах окремі операції можуть бути відсутні (обпилювання, стругання, свердління тощо), що залежить від форми деталей та конструкції виробу.
Якщо на шматку пиломатеріалу поряд мають розташовуватися декілька заготовок, то слід врахувати, що їх необхідно розпиляти, а після розпилювання ще й обробити до потрібної точності та якості поверхні. Тому між контурами заготовок необхідно залишити приблизно 4 мм.
При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки приблизно на 1 мм та кладуть упорний брусок для утворення запилу. Пиляння виконують плавними рухами з постійним контролем по лінії розмічання. Наприкінці пиляння натиск на пилку послаблюють, щоб не сколювати волокна деревини на виході пилки.
Правильність установки леза ножа в рубанках перевіряють «на око», тримаючи інструмент підошвою вгору і переднім торцем, зверненим до ока. Ніж має рівномірно виступати на підошвою рубанка.
Перед початком роботи потрібно визначити лицьовий бік і напрямок волокон, щоб стругати за їх напрямком. Коли різання проходить у напрямку волокон, поверхня залишиться гладкою, різання ж проти волокон залишає відколи поверхні.
Якість стругання періодично перевіряють столярним кутником.
Рашпілями виконують округлення, фаски, ввігнуті поверхні, канавки, обробляють торці. Після оброки рашпілем поверхня деревини має шорстку поверхню. Її обробляють шліфувальною шкуркою з великим зерном, потім шліфувальною шкуркою з меншим зерном. Працювати рашпілем необхідно в напрямку притискання волокон, щоб не утворювалися сколи.
Для ефективного шліфування необхідно правильно добирати шліфувальну шкурку. У першу чергу звертають увагу на величину зерна та на основу.
Для грубого шліфування поверхні деревини використовують шліфувальну шкурку із зернистістю Р40–Р80. А шліфувальні матеріали із зернистістю Р100–180 використовують для проміжного шліфування, видалення різних недоліків. Шліфувальною шкуркою із зернистістю Р240–Р320 виконують остаточне шліфування. Отвори невеликого діаметра до 1-12 мм свердлять гвинтовими свердлами із загостренням для деревини, що мають центр у вигляді зуба. Отвори великих діаметрів свердлять перовими свердлами, які мають лопатку із специфічним загостренням.
З’єднання на шурупах міцне та довговічне, в деталі, яка приєднується свердлять отвір а під шляпку шурупа отвір розширюють – зенкують. Головне правильно підібрати викрутку. Закручувати шурупи треба перпендикулярно до заготовки.
Якщо шипове з’єднання деталей виконується з надмірним зусиллям, то заготовка може зруйнуватися або утворяться тріщини. Якщо шип вільно входить у провушину, то необхідно додатково вставити шматочок шпону або стружку відповідної товщини. Таке з’єднання може бути неестетичним та не таким міцним.
Проєкт №1. Органайзер.
Основна технологія: технологія ручної обробки деревини.
Додаткова технологія: технологія трафаретного розпису.
1. Організаційно-підготовчий етап
1.4 Інформація для проєкту
Методи конструювання
Метод фокальних об’єктів – це перенесення властивостей випадково обраних явищ та об’єктів на предмет, який проектується.
Перевагою методу є нетрадиційний напрямок творчого пошуку, недоліком є випадковість знаходження результату. Однак метод фокальних об’єктів є простим у застосуванні й сприяє виробленню нових, цікавих ідей.
Суть методу. Об’єкт, який маємо конструювати (наприклад свічник) ставимо у фокусі (центрі) схеми. Від слова фокус і походить назва методу. Вибираємо декілька будь-яких випадково вибраних предметів. Наприклад, перші два предмети, що стоять у кімнаті. Розписуємо їх властивості. Далі відбувається поєднання властивостей з фокальним об’єктом або частиною об'єкта. Звичайно можуть бути непоєднувані варіанти, можуть бути нісенітницею поєднання на перший погляд, тому зовсім відмовлятися від таких варіантів не слід. Бажано знайти використання більшості ознак чи властивостей.
Деревина як конструкційний матеріал
Дepeвинa є натуральним і eкoлoгічнo чистим матеріалом, що відновлюється.
Найцінніша частина дерева — стовбур. Кожна порода деревини має свій колір, запах і текстуру.
Текстура - природній малюнок волокон деревини та річних кілець на зрізі.
За текстурою досить легко визначити породу дерева. Наприклад, у хвойних порід річні кільця на поперечному розрізі помітніші, ніж у листяних.
Колір залежить від породи, віку, місцевості й умов, у яких росло дерево.
Запах залежить від вмісту ефірної смоли, дубильних речовин.
Однією з важливих фізичних властивостей є взаємодія деревини з вологою. Для виготовлення виробів найкраще підходить деревина з вологістю (8...10 %).
Усихання – зменшення об’єму і форми деревини під час висихання.
Розпилюючи стовбур (колоду) в поздовжньому напрямку на спеціальних верстатах різної конструкції - пилорамах, отримують пиломатеріали.
Пиломатеріали – це пиляна продукція певної якості та розмірів, що має дві пласкі паралельні поверхні. Дошка і брусок – основні види пиломатеріалів.
Дошка – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм і шириною більшою від її подвійної товщини.
Брусок – це пиломатеріал завтовшки до 100 мм і шириною не більшою від його подвійної товщини.Дошка має такі елементи: пласть, ребро, крайки і торці.
Пласть – широка частина дошки.
Торець - поперечний кінцевий зріз пиломатеріалів.
2. Конструкторський етап
Поняття про проеціювання
В основу побудови зображень на кресленику покладено метод проеціювання. Проеціювання нагадує утворення тіні предмета.
Утворення зображення предмета на кресленні уявними проеціюючими променями називають проеціювання.
Утворене методом проеціювання зображення предмета на площині називають проекцією або виглядом.
Є декілька методів проеціювання. Для утворення зображення для креслеників використовують паралельне прямокутне проеціювання.
Он-лайн урок про проеціювання тут.
Загальний вигляд
Кресленики деталей
Накладка
Стійка
Основа
3. Технологічний етап
Визначення кількості матеріалів для виробу
Припуск – це спеціально залишений додатковий матеріал для подальшої більш точної обробки.
Оскільки конструкція виробу та розміри заготовок у всіх однакові, змінювати можна лише форму деталей, то визначити розміри заготовок можна за креслениками або ескізами. З цією метою необхідно враховувати припуск на обробку торців деталей приблизно на 0,5-1 мм. Якщо заготовка розпилюється на шматки, то слід врахувати і ширину пропилу ножівки, яка становить приблизно 3 мм. Частина деталей по ширині уже сформовані, окремим деталям необхідно надати розмір за встановленою шириною. Тому тут теж слід на сторону додати припуск 0,5-1 мм.
Технологія обробки заготовок з деревини
Основне обладнання робочого місця для обробки деревини - столярний або комбінований верстак. Для закріплення та утримання заготовок, що обробляються, у потрібному положенні використовують слюсарні лещата або притискачі. Унаслідок кріплення в лещатах заготовок на їхній поверхні можуть з’являтися вм’ятини від насічок пластин сталевих нагубників.
Для деталей обирають частини пиломатеріалів з якомога меншою кількістю вад: сучків, тріщин, гнилі, синюватості, сколів тощо.
Розмічяання
Розмічанням називається технологічна операція нанесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі або місця, які підлягають обробці.
Інструменти для розмічання: олівець, лінійка металева, креслярський циркуль, столярний кутник, рейсмус, шаблон.
Он-лайн урок про розмічання тут.
Пиляння
Процес різання деревини здійснюється різальним інструментом, який має різальну частину у формі клина. Одні мають один клин або різець, інші – багато. До багаторізцевих інструментів належать столярні ножівки.
Пиляння - це технологічна операція, під час якої відбувається поділ деревини на частини внаслідок різання пилкою.
Перш ніж почати розпилювати ту чи ту деревину, потрібно подивитися на зуби пилки – якої вони форми. Якщо вони мають форму рівнобедреного (рівностороннього) трикутника, пилка призначена для розпилювання впоперек волокон деревини. Для розпилювання вздовж волокон використовують пилку, зуби якої нахилені в бік пиляння і мають форму косокутного трикутника.
Поперечні пилки ріжуть однаково під час руху як «від себе», так і «до себе».
Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропил, а початок пиляння – запил.
Щоб пилка вільно рухалася в деревині і щоб уникнути її затиснення в пропилі в міру його поглиблення, її зуби розводять, тобто відгинають по черзі в різні боки на одну й ту саму величину.
Відстань між зубами пилки позначається на якості обробки матеріалу. Пилка з великими зубами (з великою відстанню між зубами) розпилює заготовку швидше, але різання шорсткіше. Продуктивність роботи дрібнозубою пилкою, навпаки, нижча, але чистота різання краща.
Широка столярна ножівка має великі зубці та застосовується під час розпилювання великих за розміром пиломатеріалів. Натягнута ножівка – для більш дрібних робіт з малими пиломатеріалами.
При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки на 0,5-1 мм та кладуть упорний брусок зі сторони деталі для утворення запилу. Після пропилювання на глибину 6-8 мм упорний брусок можна забрати і продовжувати пиляння без нього. Пиляння виконують плавними рухами з постійним контролем по лінії розмічання. Під час пиляння уважно стежать за лінією розмітки, щоб пропил проходив точно біля наміченої риски (з урахуванням припусків на обробку).
Наприкінці пиляння натиск на пилку послаблюють, щоб не сколювати волокна деревини на виході пилки.
Он-лайн урок про пиляння деревини тут.
Стругання
Стругання деревини - це технологічна операція з обробки деревини різанням, за якого площина різання збігається з оброблюваною поверхнею з метою надання форми та необхідних розмірів заготовці.
Процес стругання складається з двох етапів: стругання базових поверхонь і стругання заготовки за розміром. Базові сторони позначають на заготовці буквою Б. Базову сторону перевіряють лінійкою на просвіт.
Шерхебель має півкругле залізко, використовують для чорнової обробки деревини. Після стругання цим інструментом поверхня стає трохи хвиляста.
Рубанок має рівне залізко, застосовують його, щоб одержати точну за розмірами чистову обробку, після стругання площина заготовки практично гладенька і рівна в усіх точках.
Залізко рубанка має виступати рівномірно та на висоту приблизно 0,3 мм.
Суміжні до базових крайок чи пластей сторони заготовки перевіяють кутником. Якість стругання періодично перевіряють столярним кутником. Перед початком роботи потрібно визначити лицьовий бік і напрямок волокон, щоб стругати за їх напрямком. Коли різання проходить у напрямку волокон, поверхня залишиться гладкою, різання ж проти волокон залишає відколи поверхні.
Он-лайн урок про стругання тут.
Обпилювання деревини
Рашпілем працюють як і напилком з метою надання криволінійної форми заготовці. Після рашпіля поверхня дуже шорстка. Тому її потім шліфують.
Он-лайн урок про обпилювання деревини тут.
Свердління виконують свердлами із зубом на краю. Перові свердла – отвори великого діаметра та невеликої глибини, спіральні – отвори малого діаметра та значної глибини. Перед свердлінням центр отвору наколюють шилом.
Он-лайн урок про свердління деревини тут
Шліфування
Шліфування – це технологічна операція, що передбачає усунення незначних нерівностей на поверхні за допомогою абразивних матеріалів.
Паперова основа швидше рветься, і ресурс такої шліфувальної шкурки невеликий. Шліфувальна шкурка на тканинній основі цупкіша та міцніша, однак має більшу вартість.
Для грубого шліфування поверхні деревини використовують шліфувальну шкурку із зернистістю Р40–Р80. А шліфувальні матеріали із зернистістю Р100–180 використовують для проміжного шліфування, видалення різних недоліків. Шліфувальною шкуркою із зернистістю Р240–Р320 виконують остаточне шліфування.
Он-лайн урок про шліфування тут.
Розпис за допомогою трафаретів – швидкий та зручний спосіб надати кращих естетичних якостей виробу. На поверхню відшліфованої заготовки закріплюють трафарет малярним скотчем та аерографом наносять фарбу.
4. Заключний етап
_____________
______
__
2019-2020 навчальний рік
Завдання на карантин
1. Пройти тренувальні тести https://test.edu.vn.ua/test/start/1164 або шлях https://test.edu.vn.ua -"Анонімний вхід" - 7 клас - Трудове навчання -"Технологія обробки деревини та технологія оздоблення мозаїкою (тренувальний тест)". Вам буде запропоновано 12 запитать з великого переліку, які слід пройти за 5 хв. Тест можна проходити повторно, питання будуть інші.
2. Пройти контрольний тест https://test.edu.vn.ua , зареєструватися, заповнивши форму, перейти до 7 класу, "Трудове навчання" та Технологія обробки деревини та технологія оздоблення мозаїкою (контрольний тест). Увага. Тест можна пройти один раз. Результати будуть у системі, учитель буде бачити результат.
3. Бонусне завдання. На оцінку 10-12 балів. Виконати проект "Магніт на холодильник", сфотографувати або відсканувати його та надіслати учителю на електронну пошту lerom9@ukr.net
Проект №3. Магніт на холодильник
Класифікація мозаїк по деревині
Класифікація мозаїк по деревині у вигляді ментальної карти.Завантажити матеріал у форматі pdf.
План виконання проекту
Банк ідей магніту на холодильник
Тести для перевірки знань
Технологія оздоблення виробів із деревини мозаїкою
_________________
Проект №2. Підставка для ґаджета
Властивості деревини
Вибираючи деревину
для виготовлення виробу, слід враховувати її фізичні та
технологічні властивості. Зовнішній вигляд деревини (колір, блиск, текстура) та
її запах – це фізичні властивості деревини, які можна оцінити з допомогою
органів чуття.
Колір
залежить від породи,
віку, місцевості й умов, у яких росло дерево.
Запах залежить від вмісту ефірної смоли,
дубильних речовин.
Текстура –
це природний малюнок,
який утворюється на поверхні
деревини після розрізання
її волокон.
Кожна
порода деревини має власну текстуру Текстура визначає
декоративну цінність виробу
з деревини. Прозорі лакові або олійні покриття надають текстурі
глибини, посилюють її виразність. В багатьох випадках красива та виражена текстура є природнім оздобленням виробу. Якщо текстура слабко виражена, то тоді бажано використати додаткове оздоблення.
Під час добору деревини як
конструкційного матеріалу враховують її здатність утримувати
металеві кріплення (цвяхи,
шурупи тощо), стійкість в експлуатації, здатність до
згинання та опору до розколювання.
Найбільшу здатність до гнуття
мають листяні (дуб, ясен, береза, бук) породи. У хвойних порід здатність до гнуття
невелика.
Вади деревини
Вади деревини: сучки, тріщини,
хімічні забарвлення, вади форми стовбура, грибні ураження, пошкодження комахами
та різні деформації.
Сучки – це частини гілок у стовбурі. При використанні деревини сучки є основною
сортовизначальною вадою в пиломатеріалах. Чим менше сучків, тим вищий сорт
деревини.
Тріщини – це розриви деревини вздовж
волокон, що утворюються переважно через швидке
та нерівномірне всихання деревини.
Смоляні кишеньки – порожнини всередині річного
шару хвойних порід, заповнені смолою.
Червоточина – ходи й отвори, пророблені в
деревині комахами. Порушує цілісність деревини й
знижує її механічні властивості.
Синюватість – сіре
або сірувато-синювате забарвлення. Не впливає на механічні властивості деревини, але погіршує
її зовнішній вигляд.
Теоретичний матеріал про механізми завантажуємо тут
Банк ідей
План виконання проекту для 7 класу
Кресленики деталей підставки для ручок та олівців
Банк ідей
Теоретичні відомості до технологічного етапу
Припуск – це
спеціально залишений додатковий матеріал для подальшої більш точної обробки.
Оскільки конструкція виробу та розміри заготовок у всіх однакові, змінювати
можна лише форму деталей, то визначити розміри заготовок можна за креслениками
або ескізами. З цією метою необхідно враховувати припуск на обробку торців
деталей приблизно на 0,5-1 мм. Якщо заготовка розпилюється на шматки, то слід
врахувати і ширину пропилу ножівки, яка становить приблизно 3 мм. Частина
деталей по ширині уже сформовані, окремим деталям необхідно надати розмір за
встановленою шириною. Тому тут теж слід на сторону додати припуск 0,5-1 мм.
Немає коментарів:
Дописати коментар